- •1.Модель життєдіяльності людини.
- •2.Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
- •3.Безпека людини, суспільства, національна безпека.
- •4.Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.
- •5.Аксіоми безпеки життєдіяльності.
- •6.Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.
- •7.Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- •8.Види небезпек: мікро- та макро-біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна.
- •10.Класифікація нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
- •11.Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту.
- •12.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.
- •15.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- •15.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- •16.Пожежі у природних екосистемах.
- •17.Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.
- •18.Біологічні небезпеки.
- •19.Вражаючі фактори біологічної дії.
- •20.Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії.
- •21.Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
- •22.Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб.
- •23.Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •24.Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.
- •25.Класифікація, номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.
- •26.Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу.
- •27.Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.
- •28.Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
- •29.Вимоги до транспортування небезпечних речовин.
- •30.Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.
- •31.Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій).
- •32.Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.
- •33.Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •34.Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі.
- •35.Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища.
- •Класифікація об’єктів за їхньою пожежо вибухонебезпекою.
- •36.Показники пожежо вибухонебезпеки речовин і матеріалів. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •37.Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій, відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.
- •38.Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами.
- •39.Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму.
- •40.Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення.
- •41.Нормування радіаційної безпеки. Рівні втручання у разі радіаційної аварії.
- •42. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів атомної енергетики.
- •43. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес.
- •44. Режими захисту населення Захист приміщень від проникнення радіоактивних речовин.
- •45. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
- •46. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини.
- •47. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин.
- •48. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою.
- •49. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку.
- •50. Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- •52. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження.
- •54. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій.
- •55. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму.
- •56. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки.
- •58. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства.
- •59. Маніпуляція свідомістю.
- •60. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населенн
- •61. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія.
- •62. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину.
- •63. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі.
- •64. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
- •65. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •66. Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
- •67. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження.
- •68. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.
- •69. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище.
- •70. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику.
- •71. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від нс.
- •71. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від нс.
- •72. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.
- •73. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику.
- •74. Статистичний метод. Метод аналогій.
- •75. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей.
- •77. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків.
- •78. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком.
- •79. Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у нс, процеси її функціонування і розвитку, регламентацію режимів запобігання і ліквідації нс.
- •80. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.
- •81. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •87. Застосування захисних бар’єрів та видів цивільного захисту: фізичного, постійно діючого функціонального, природного, комбінованого.
- •89. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень.
- •90. Інформаційна підтримка та процедурне забезпечення прийняття й реалізації рішень пов’язаних з усуненням загрози виникнення нс або реагуванням на нс та організації ліквідування її наслідків.
- •91. Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення нс та аварій.
- •92. Спеціальні об’єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту.
- •93. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в нс об’єкту господарювання.
- •94. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
- •95. Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення нс.
- •96. Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в нс.
- •97. Спеціально уповноважений керівник та штаб з ліквідації нс. Сили і засоби постійної готовності.
- •98. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків нс.
- •99. Розрахунок сил та їх ешелоноване угрупування. Склад та завдання угрупування сил першого, другого ешелонів та резерву.
- •100. Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні нс.
- •101. Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів.
- •103. Дезактивуючи, дегазуючи та дезінфікуючи розчини.
3.Безпека людини, суспільства, національна безпека.
Безпека людини — невід'ємна складова характеристика стратегічного напряму людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток», який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду. Люди створюють суспільство, яке держава має охороняти тому існує таке поняття як безпека суспільства.
«Безпека суспільства» (societal security) - загальний термін на визначення зусиль, спрямованих на подолання сучасних загроз безпеці суспільства. Поняття «безпеки суспільства» сформувалось внаслідок усвідомлення феноменів ідентичності та згуртованості суспільства як джерел нестабільності. Забезпечення безпеки людини, а відповідно і суспільства формує поняття національної безпеки.
Національна безпека — захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.
Безпека пов’язана з ризиком. Ризик – кількісна оцінка небезпеки. «Безпека суспільства стосується спроможності суспільства продовжувати існування в його існуючому стані за мінливих умов та можливих чи реальних загроз».
4.Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.
Сучасний етап розвитку суспільства характе-ризується кризовими тенденціями з небезпека-ми глобального масштабу. За даними фахівців в галузі безпеки людини і суспільства, якщо людство не змінить характеру своєї життє-діяльності,то незворотні зміни навколиш-нього середовища вже за життя нинішнього поколін-ня приведуть до соціальної та екологіч-ної катастрофи.Тому необхідно, відповідно до потреб суспільства, вести підготовку люди-ни до безпечної життєдіяльності, тобто розвивати поняття культури безпеки. Культура виражається в типах і формах організації життя і діяльнос-ті людей, в їхніх взаєминах. Отже, формами існування культури безпеки є духовні цінності, діяльність людей, організація життя окремих людей, колективів і суспільства вцілому, взаєми-ни людей в повсякденному житті і в –екстре-мальних ситуаціях.
Компоненти культури безпеки за роллю у забезпеченні безпеки предметної діяльності - поділяються на групи. 1) Знання, правила, норми, які є засобами предметної діяльності, неправиль-не застосування яких призводить до низької ефективності (або навіть повного провалу) діяльності без виникнення небезпечних ситуацій, шкідливих для людини і суспільства наслід-ків. Так, неправильне використання пульта дистанційного керування не дає можливості комфортно користуватися телевізором або призводить до того, що людина пропустить той чи інший фільм, передачу, буде занадто часто піддаватися небажаного впливу телевізійної реклами. 2) Знання, правила, норми, які є засобами предметної діяльності, неправильне застосування яких призводить до збитку у вигляді упущеної вигоди, економічних втрат. Наприклад, неправильне застосування пилососа веде до даремним витрат часу, електроенергії. 3) Знання, правила, норми, які є засобами предметної діяльності, неправильне застосування яких призводить до виникнення небезпечних ситуацій, загрожує людині втратами у формі травм, хвороб, нанесенням морального й іншої шкоди безпосереднім учасникам діяльності. Наприклад, неправильне використання багатьох побутових електроприладів призводить до травм тих, хто ними користується. 4) Знання, правила, норми, які є засобами предметної діяльності, неправильне застосування яких загрожує людині фізичною загибеллю, виникненням небезпечних та екстремальних ситуацій, що загрожують людині і суспільству.Наприклад, порушення правил дорожнього руху часто призводить до загибелі людей,
Поняття "культура безпеки" і "безпека життєдіяльності" відображають взаємозалежні явища і процеси. Культура безпеки як соціальне явище втілена в науці (включає наукові знання про безпеку людини і суспільства), мистецтві, міфології, ідеології, релігії, спорті. Безпека життєдіяльності як наукова дисципліна (БЖД) систематизує та узагальнює дані різних наук, в понятійній формі відображає закони безпеки людини і суспільства. Безпечна життєдіяльність на індивідуально-особистісному рівні - характеристика людини та її життєдіяльності, основною передумовою якої є творче привласнення цією людиною культури безпеки. Проте культура безпеки в особистісному її втіленні і безпека життєдіяльності як характеристика людини і його діяльності також не одне і те ж. Безпечна життєдіяльність - це життєдіяльність за законами безпеки (профілактика, мінімізація, подолання, усунення наслідків шкідливих і небезпечних факторів). Культура безпеки особистості як мінімум включає в себе цілий ряд додаткових компонентів - це не тільки безпечна життєдіяльність, а й мотивація, досвід самовдосконалення готовності до безпечної життєдіяльності. Звідси випливає, що поняття "культура безпеки" (особистості) ширше, ніж поняття "безпека життєдіяльності" (людини).Виходить, безпечна життєдіяльність людини - основна складова особистісного втілення культури безпеки.