44. Режими захисту населення Захист приміщень від проникнення радіоактивних речовин.

Рятувальні роботи в районах стихійного лиха і в осередках ураження деяких виробничих аварій по своєму складу аналогічні роботам в осередках ураження під час ядерного вибуху. РіНР проводиться з метою рятування людей і надання допомоги потерпілим, а також локалізації і ліквідації аварій та створення умов для подальшого проведення відновлювальних робіт, щодо виробничої діяльності.

Рятувальні роботи в осередках ураження, включають:

- визначення дійсного стану маршрутів руху і участків роботи;

- локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах руху і участках робіт;

- розшук і рятування уражених;

- надання постраждалим першої допомоги;

- подачу повітря в завалені захисні споруди, сховища та укриття;

- розкриття завалених захисних споруд, сховищ та укриттів, рятування людей, що знаходяться в них;

- надання першої допомоги ураженим і евакуацію їх в лікувальні заклади, евакуацію постраждалих з небезпечних місць в безпечні райони;

- санітарну обробку людей і знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, води, продовольства, техніки, будівель, споруд, території та ін.

До складу інших невідкладних робіт входять аварійні роботи, які проводяться для забезпечення швидкого порятунку людей і попередження катастрофічних наслідків аварії.

Вони включають:

- відновлення проїздів (проходів) в завалах і зонах заражения;

- локалізацію аварій на КЕС (комунально-енергетичних системах) та технічних мережах:

- укріпленя або руйнування конструкцій, що загрожують обвалом і перешкоджають проведению робіт (рятувальних);

- ремонт і відновлення ліній зв'язку і КЕС;

- ремонт і відновлення пошкоджених захисних споруд;

- виявлення, знешкодження і знищення вогне- та вибухонебезпечних предметів, шо не вибухнули.

Для проведения РІНР використовуються-спеиіальні загони ЦО,

об'єктові і територіальні формування ЦО, до частин ЦО, тобто РіНР, можуть

залучатися частини ВС, ВВФ І МВС держави.

45. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.

Токсичність - це ступінь фізіологічної активності з речовини. За ступенем токсичності при інгаляційному (через органи дихання) і пероральному (через шлунково-кишковий тракт) шляхах попадання в організм хімічні речовини можна розбити на шість груп.

Клас токсичності	ГДК в повітрі, (мг/м3)	Середні смертельні
		Концентра­ція, (мг/л)	Доза при внутріш­ньому надходженні, (мг/кг)
Надзвичайно токсичні	0,1	<1	<1
Високотоксичні	0,1-1	1-5	1-50
Сильно токсичні	1,1 -10	6-20	51-500
Помірно токсичні	Теж	21-80	501-5000
Малотоксичні	> 10	81-160	5001-15000
Не токсичні	-	> 160	>15000

Залежно від характеру дії на організм людини ХНРділяються на: токсичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі, ті, що впливають на репродуктивну функцію, сенсибілізатори.Токсичні речовини - це речовини, які викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму можуть викликати патологічні зміни певних органів: нирок, печінки. До таких речовин належать такі сполуки, як чадний газ, селітра, концентровані розчини кислот чи лугів тощо.Подразнюючі речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (наприклад, пари кислот, лугів, аміак).Мутагенні речовини призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації. Це — свинець, радіоактивні речовини тощо. Канцерогенні речовини викликають, як правило, злоякісні новоутворення — пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо).Наркотичні речовини впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводи).Задушливі речовини приводять до токсичного набряку легень (оксид вуглецю, оксиди азоту), Прикладом речовин, що впливають на репродуктивну функцію, можуть-бути: радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець тощо. Сенсибілізатори — це речовини, що діють як алергени. Це, наприклад, розчинники, формалін, лаки на основі нітро- та нітрозосполук тощо.По здатності до горіння всі ХНР діляться на групи:- негорючі (фосген, діоксини і ін.). Речовини даної групи не горять в умовах нагрівання до 900°С и концентрації кисню до 21 %; -негорючі пожежнонебезпечні речовини (хлор, азотна кислота, фтористий водень, окис вуглецю, і ін. термічно нестійкі речовини, ряд зріджених і стиснених газів), які не горять в умовах нагрівання до 900°С и концентрації кисню до 21%, але розкладаються з виділенням горючих пар;

- важкогорючі речовини (зріджений аміак, ціаністий водень і ін.), здатні займатися тільки при дії джерела вогню;- горючі речовини (газоподібний аміак, гептил, гідразин, діхлоретан, сірковуглець, тертраетилсвинець, окисли азоту і т.д.), здатні до самозаймання і горіння навіть після видалення джерела вогню.

За токсичністю отруйні речовини можна поділити на:

– нервово-паралітичної дії (наприклад, зарин-СВ, зоман-СД) – виклик бронхоспазмів, задухи, паралічу;

– загальнотоксичної дії (наприклад, синильна кислота, хлорціан) – набрякання, кома, параліч, судома, прискорене серцебиття;

– подразнюючої дії (Сі-Ар, Сі-Ес) – подразнення слизових оболонок носа, ротової порожнини;

– шкірнонаривної дії (наприклад, іприти) – місцеві запалення та некротичні зміни у поєднанні із загальнотоксичними резорбтивними явищами.

За вибірковою дією отруйні речовини можна поділити на:

– серцеві – кардіотоксична дія: ліки, рослинні отрути, солі барію, калію, кобальту, кадмію;

– нервові – порушення функцій нервової системи (чадний газ, аміак, вуглеводні, фосфорорганічні сполуки, алкогольні вироби, наркотичні засоби, снотворні ліки та ін.);

– печінкові – хлоровані вуглеводні, альдегіди, феноли, фосфор, селен та ін.;

– ниркові – сполуки важких металів, етиленгліколі, щавлева кислота та інші;

– кров’яні – похідні аніліну, анілін, нітрити;

– легеневі – оксиди азоту, озон, фосген.