
- •1.Модель життєдіяльності людини.
- •2.Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
- •3.Безпека людини, суспільства, національна безпека.
- •4.Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.
- •5.Аксіоми безпеки життєдіяльності.
- •6.Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.
- •7.Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- •8.Види небезпек: мікро- та макро-біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна.
- •10.Класифікація нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
- •11.Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту.
- •12.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.
- •15.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- •15.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- •16.Пожежі у природних екосистемах.
- •17.Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.
- •18.Біологічні небезпеки.
- •19.Вражаючі фактори біологічної дії.
- •20.Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії.
- •21.Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
- •22.Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб.
- •23.Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •24.Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.
- •25.Класифікація, номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.
- •26.Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу.
- •27.Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.
- •28.Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
- •29.Вимоги до транспортування небезпечних речовин.
- •30.Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.
- •31.Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій).
- •32.Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.
- •33.Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •34.Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі.
- •35.Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища.
- •Класифікація об’єктів за їхньою пожежо вибухонебезпекою.
- •36.Показники пожежо вибухонебезпеки речовин і матеріалів. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •37.Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій, відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.
- •38.Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами.
- •39.Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму.
- •40.Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення.
- •41.Нормування радіаційної безпеки. Рівні втручання у разі радіаційної аварії.
- •42. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів атомної енергетики.
- •43. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес.
- •44. Режими захисту населення Захист приміщень від проникнення радіоактивних речовин.
- •45. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
- •46. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини.
- •47. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин.
- •48. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою.
- •49. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку.
- •50. Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- •52. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження.
- •54. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій.
- •55. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму.
- •56. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки.
- •58. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства.
- •59. Маніпуляція свідомістю.
- •60. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населенн
- •61. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія.
- •62. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину.
- •63. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі.
- •64. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
- •65. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •66. Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
- •67. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження.
- •68. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.
- •69. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище.
- •70. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику.
- •71. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від нс.
- •71. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від нс.
- •72. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.
- •73. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику.
- •74. Статистичний метод. Метод аналогій.
- •75. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей.
- •77. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків.
- •78. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком.
- •79. Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у нс, процеси її функціонування і розвитку, регламентацію режимів запобігання і ліквідації нс.
- •80. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.
- •81. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •87. Застосування захисних бар’єрів та видів цивільного захисту: фізичного, постійно діючого функціонального, природного, комбінованого.
- •89. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень.
- •90. Інформаційна підтримка та процедурне забезпечення прийняття й реалізації рішень пов’язаних з усуненням загрози виникнення нс або реагуванням на нс та організації ліквідування її наслідків.
- •91. Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення нс та аварій.
- •92. Спеціальні об’єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту.
- •93. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в нс об’єкту господарювання.
- •94. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
- •95. Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення нс.
- •96. Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в нс.
- •97. Спеціально уповноважений керівник та штаб з ліквідації нс. Сили і засоби постійної готовності.
- •98. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків нс.
- •99. Розрахунок сил та їх ешелоноване угрупування. Склад та завдання угрупування сил першого, другого ешелонів та резерву.
- •100. Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні нс.
- •101. Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів.
- •103. Дезактивуючи, дегазуючи та дезінфікуючи розчини.
30.Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.
Згідно Закону України “Про перевезення небезпечних речовин” транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам державних стандартів, безпеки, охорони праці й екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування. Маркуючи транспортні засоби, контейнери, і цистерни знаками небезпеки, знаки розміщуються на: — обох бічних сторонах і до кожної торцевої сторони контейнера, багатоелементного газового контейнера, контейнера-цистерни або переносної цистерни. Коли контейнер-цистерна, автоцистерна, знімна цистерна або переносна цистерна мають декілька відсіків і в них перевозяться два або більше небезпечніших вантажів, належні знаки небезпеки мають бути розміщені на кожній бічній стороні в місці розташування відповідних відсіків і один знак небезпеки кожного зразка, що є на кожній бічній стороні, має бути розміщений на обох торцевих сторонах. — обох бічних сторонах і ззаду автоцистерн, транспортних засобів із знімними цистернами, транспортних засобів батарей і транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі навалом (насипом).
Знаки небезпеки, що не відносяться до небезпечних вантажів, що перевозяться, або їх залишків, мають бути видалені або закриті. Для маркіровки транспортних засобів при перевезенні небезпечних вантажів застосовується поняття «Таблички помаранчевого кольору».Транспортні одиниці, що перевозять небезпечні вантажі, повинні мати дві розташовані у вертикальній плоскості інформаційні таблиці небезпечного вантажу. Одна інформаційна таблиця небезпечного вантажу повинна кріпитися спереду, а інша — ззаду транспортної одиниці.
31.Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій).
знаходиться на або близько водної поверхні, який призначається для: • використання кінетичної енергії руху води з метою перетворювання її в інші види енергії; • охолодження відпрацьованого пару на АЕС і ТЕЦ; • меліорації, забору води для зрошення, осушення і рибного захисту, • водозабезпечення, захисту побережної території, регулювання рівня води; • забезпечення діяльності річних і морських портів, суднобудівних і судноремонтних підприємств, судноплавства;
• підводного добутку, зберігання і транспортування корисних копалень.
До основних гідротехнічних споруд відносяться: греблі, водозабірні і водозбірні споруди, запруди. Система гідротехнічних споруд і водосховищ, зв'язаних єдиним режимом водоперетікання, складає гідровузол. Греблі - гідротехнічні споруди (штучні греблі) або природні утворення (природні греблі), що обмежують стік, створюють водосховища і різницю рівнів води по руслу річки. Основним наслідком прориву греблі при гідродинамічних аваріях є
катастрофічне затоплення місцевості, що полягає в стрімкому затопленні хвилею прориву розташованої нижче місцевості і виникненням повені. Катастрофічне затоплення характеризується: - максимально можливою висотою і швидкістю хвилі прориву; - розрахунковим часом приходу гребеня і фронту хвилі прориву у відповідний створ; - кордонами зони можливого затоплення; - максимальною глибиною затоплення конкретної ділянки місцевості; - тривалістю затоплення території.
Гідродинамічний небезпечний об'єкт - споруда або утворення при-роди, що створює різницю рівнів води до і після нього, яка у разі її руй-нування може привести до утворення проривної хвилі та зони затоплення, що може привести до загибелі людей, сільськогосподарських тварин і рослин, завдати шкоду суб'єктам господарської діяльності і довкіллю.
Гідродинамічна аварія - аварія на гідротехнічній споруді, що пов'язана з розповсюдженням з великою швидкістю води і яка створює небезпеку виникнення техногенної надзвичайної ситуації.
Руйнування (прорив) гідротехнічних споруд відбувається в результаті дії сил природи або дії людини. Природні причини гідродинамічних аварій: •землетруси, •урагани, •обвали, зсуви, •паводки і ін.
Причини, пов'язані з діяльністю людини: •помилки при проектуванні; •конструктивні дефекти гідроспоруд; •порушення правил експлуатації; •недостатній водоскид і перелив води через греблю; • диверсійні акти; •завдання ударів ядерною або звичайною зброєю
При руйнуваннях гідротехнічних споруд затопляється частина прилеглої до річки місцевості, яка називається зоною можливого затоплення. Залежно від наслідків дії гидропотока, що утворюється при гідродинамічній аварії, на території можливого затоплення слід виділяти зону катастрофічного затоплення, в межах якої поширюється хвиля прориву, що викликає масові втрати людей, руйнування будівель і споруд, знищення інших матеріальних цінностей.
Час, на протязі якого затоплені території можуть знаходитися під водою, вагається від 4 годин до декількох діб.