3.3. Архітектура сучасних польських міст: традиції проти сучасності.

Польща сповнена протиріч та сюрпризів. Особливість польських міст в тому, що вони забудовувались по боках чотирикутної центральної площі (Стари Ринек, або Старе Място). І можливо тому, на перший погляд, блукаючи історичною частиною будь-якого міста, складається відчуття того, що Польща - це єдине велике місто. [35, 122 c.]

Польща - дивовижно красива країна, в якій збереглась велика кількість замків, середньовічних міст, де прихильникам активного відпочинку будуть до душі гори, ліси та озера, а для «дітей мегаполісів» і шопоголіків - розважальні торгівельні центри. Тяжко уявити, що за розвагами можна ходити в торгівельні центри. Але з кожним разом вони настільки захоплюють багатоманітністю послуг (кінотеатри, виставки, шоколадні фонтани, театралізовані вистави та концерти), що виникає бажання проводити там чи не кожен день, аби не проґавити чогось цікавого. [35, 124 c.]

Старе Място в Варшаві - це відновлені після 1944-45 рр. з повного нуля середньовічні будиночки XV-XVIII століть, зруйновані наприкінці війні при придушенні фашистами Варшавського повстання. Нове Място - власне Ринкова площа, костьоли та будівлі різних епох. Замкова площа прикрашена колоною Сігизмунда III, який переніс столицю з Кракова до Варшави. Але для поляків саме Краків залишається культурною та історичною столицею Польщі. Королівський замок XVI-XVII ст. був відновленний буквально 10 років тому. [35, 122 c.]

В центрі Варшаві красується зовсім не доречна до атмосфери та архітектури міста нефункціональна штучна пальма, яка є постійним предметом дискусій та сперечань туристів та «вільних митців».

Варшавський вокзал розташований під землею, вибиратись у місто доводиться через торгівельний центр, де постійно кипить життя; на поверхні одразу збивають спантелику хмарочоси, які стоять на площі біля вокзалу.

Вроцлав - це дивовижне місто пригод з тисячолітньою істрією, яке було засновано чеським князем Вратиславом (від скорочення і пішла назва міста). Вроцлав розташований на Одрі та її притоках, береги річок з'єднує близько 100 мостів і 12 островів в центрі міста. Справжня Венеція в мініатюрі. Протягом всієї історії місто входило до складу Чеського королівства, Польщі, Австро-Угорщини, Прусії та і Німеччини, що залишило відбитки на міській забудові та мистецтві різних епох. [41]

Серед інших пам'яток міста фішкою Вроцлава є маленькі фігурки «краснолюдків» (гномів), розкидані по всьому місту. Історія вроцлавських краснолюдків бере початок в 1982 році, коли вперше намальовані гноми з'явились на стінах як абсурдний засіб боротьби з абсурдною комуністичною владою. Вони стали символом легендарного руху, і в 2005 році «оселились» на вулицях Вроцлава в найнеочікуваніших місцях - гном з повним пузом розмістився коло сходів піцерії або гном, який сидить на ліхтарі і дивиться на тебе згори. Точну кількість гномів неможливо назвати (50 щонайменше), оскільки вони як постійні мешканці Вроцлава, з'являються знов і знов. Пошуки гномів - це азартна забава для туристів. У Вроцлаві існує певна техніка пошуків гномів. Ці маленькі мешканці міста дуже хитрі і обережні, і без спеціального одягу їх неможливо знайти. [41]

Висновки

Курсова робота спрямована на дослідження становлення та розвитку польської архітектури та її шлях через століття аж до нашого часу.

У ході дослідження аналізувалися як бібліографічні, архівні (писемні, картографічні, іконографічні) джерела, так і наявні емпіричні дані у вигляді архітектурних, містобудівних артефактів (пам'ятки містобудування і архітектури).

Архітектурна спадщина Польщі розвивалась та радувала око від століття до століття, від одного архітектурного стилю до іншого. Про це свідчать:

Зачатки становлення архітектурного та будівельного мистецтва до романського періоду у Х столітті, коли Польща, будучи недосвідченою в архітектурному плані державою, намагалась наслідувати інші, більш розвинені, європейські держави.
Тотальний розвиток романського та готичного стилів на теренах Польщі, вміння індивідуально, але в той же час підпорядковуючись традиціям, розбудовувати храми, церкви та замки у цих стилях на території усієї країни.
Шедевральні побудови замків та палаців у добу бароко та рококо, не зраджуючи їх багатий та розкішний стиль, який зародився у середньовічній Європі.
Залученням іноземних архітекторів, підпорядкуватись традиційному стилю класицизму, а згодом і неокласицизму, разом з їхніми формами та проектами.
Здійснити достойний вхід у Новітні часи та з кожним десятиліттям радувати все новими чудернацькими будівлями (Кривий Будинок), будівлями міжнародного значення (стадіон у Варшаві) та наукового значення (планетарій).
Та найголовніше це те, що попри урбанізацію ХХІ століття Польща, а особливо такі міста як Варшава, Познань, Вроцлав змогли гармонійно поєднати у собі як і багату спадщину історичної архітектури так і сучасної, чим викликають цікавіть туристів з усього світу.

Отже, Польщу спокійно можна вважати перлиної Центральної Європи, а її архітектурну спадщину вартою уваги для цінителів як і середньовічних архітектурних стилів так і новітніх.

Список використаних джерел:

Банфи А. Философия искусства. – М.: Сов. энцикл., 1989. – 102 с.
Виппер Б.Р. Введение в историческое изучение искусства. – М. : Сов. энцикл., 1995. – 381 с.
Власов В.Г. Стили в искусстве. Словарь. Из. “Кольна” Санкт-Петербург. 1995. – 671 с.
Всеобщая история архитектуры: В 12 т./Изд. литер. по строит. – М., 1969. Том VII. – 620 с.
Захватович Я. Архитектура Польши XVII – начала ХIХ в. – М.: Сов. энцикл., 1978. –178 с.
Каплун А.И. Стиль и архитектура. – М.: Сов. энцикл., 1985. – 98 с.
Краткая художественная энциклопедия. И-во стран и народов мира. Т.З. – И-во. “Сов.энцикл” – М., 1971. – 786 с.
Крип’якевич І. Всесвітня історія: У 3 кн. Кн.2. – К.: Либідь, 1995. – 424 с., іл,
Кшижановський Л. Гданськ. – Л.: Искусство, 1980. – 272 с.
Левчук Л.Г. Історія світової культури. – К., 1994. – 195 с.
Лисаковський И.В. Искусство в понятиях и терминах. Словарь-справочник. – М., 1995 – 787 с.
Лорентц С. и Роттермунд А. Классицизм в Польше. Изд. Аркады. – Варшава, 1984. 58 с., Илл.
Лосев А.Ф. Проблема художественного стиля. – К., 1994. – 155 с.
Медерский Л.А. Гданськ [Очерк]. Л., 1974. – 87 с.
Молева Н.М. Варшава. – М.: Искусство, 1973. – 192 с.
Мистецтвознавство: Короткий тлумачний словник / Упор. Ничкало С.А. - К.: Либідь, 1999. – 208 с.
Роттермунд А. Королевський замок в Варшаве – Варшава: Аркады, 1993. – 110 с.
Саверенская Т.Ф. Западноевропейское градостроительство XVII – ХIХ веков. – М.: Стройиздат 1987. – 190 с.
Станкевич Е. Шермер Б. Гданськ. Пейзаж и архитектура. – Варшава: Аркады, 1972. – 77 с.
Станькова Я. Пехар И. Тысячелетнее развитие архитектуры. – М.: Стройиздат, 1984 – 296 с.
Старый город и королевский замок в Варшаве. – Варшава: Аркады, 1988. – 197 с.
Ткачёв В.Н. История архитектуры. М.: Высшая школа, 1987. – 272 с.
Устюгова Е.Н. Стиль как явление культуры. – Спб, 1994. – 108 с.
Холл Дж. Словарь сюжетов и символов в искусстве. – М.:Высшая школа, 1997 – 225с.
Хросцицкий Ю.А., Ю.А. Роттермунд А. Архитектурный атлас Варшавы. – Варшава: Аркады, 1978. – 256 с.
Черній А.І., Черній В.А. Історія південних і західних слов’ян в 3-х частинах. Частини І, ІІ, ІІІ (від найдавніших часів до кінця ХХ ст.). – Рівненський інститут слов’янознавства Київського слов’янського університету. – Рівне, 1999. – 444 с.
Chodуn'ski A. R. Malbork. Wуdawn. Arkadу. Warszawa., 1982. – 43 s.
Janusz Kuczyn'ski, Alojzy Obozny. Pałas w Kielcach. Przewodnik. – Krako'w, 1981. – 109 s.
Zamek Kro'lewski w Warszawie. Dzieła Marcella Bacciarellego. – Warszawa. 1987. – 235 s.
Kazimiers Nowacki. Architektura krakowskich teatro'w. – Wydawnictuo literackie, Krakow, 1982. - 569 s.
Kozakiewiczowa H. Renesans w Polsce. Santi Gucci. Architekt i rzeżdiarz. Arkady. - Warszawa, 1983. - 40 s.
Kozakiewiczowa H. Renesans w Polsce. Kaplica Zygmuntowska. Arkady. – Warszawa, 1983. – 40 s.
Krako'w. Swiatowe dziedzictwo kultury. - Krakow, 1982. – 15 s.
Maria Borowiejska – Birkenmajerowa. Barbakan Prokowski. Wydawnictwo literackie – Krako'w, 1979. – 208 s.
Maria I Kwiatkowska. Ko'scio'ł Ewangelco-augsburski. Pan'stwowe wydaunictwo Naukowe. – Warszawa, 1982. – 236 s.
Michał Rożek. Kro'lewska katedra na Wcwelu. Wydawnictwo interpress - Warszawa, 1981 – 180 s.
Miłobedzri A. Zarys dziejo'w architektury w Polsce. - Warszawa, 1968. – 368 s.
Stanisław Lorentz. Pałac Prymasowski. - Warszawa, 1982 – 180 s.
Sztuka XIX wieku w Polsce. - Warszawa, 1979. – 285 s.
Tomasz Grygiel. Pałac Małachowskich i dom Roeslera. - Warszawa, 1982. – 124 s.
http://www. uk.wikipedia.org – Вікіпедія - вільна енциклопедія.
http://www. 4post.com.uа - Найбільш відвідувані столиці світу.
http://www. towns.org.ua – Города и столицы мира
http://www. strani.ru -Країни та міста світу.
http://www. countries.dadesf.com –Страноведение.
http://www. geograf.at.ua - Географія. Країни світу.
http://www. country.turmir.com – Путеводитель. Страны мира.
http://www. turne.com.ua – Страны мира и курорты.
http://www.ukr-tur.narod.ru – Країни світу. Туризм.
http://www. go2travel.ru - Города и страны мира.
http://www. travel.search.ua – Туристический атлас мира.
http://www. turafisha.com.ua – Каталог стран мира.
http://www. mirturisma.com.ua – Страны мира. Мир туризма.