2.3. Період класицизму та неокласицизму.

Архітектурі класицизму другої половини XVIII – початку XIX ст. притаманне намагання дотримуватись простоти форм та композицій будівель. [12, 4 c.]

В придворній архітектурі Польщі велике значення отримали французькі зразки. Розвиткові нових форм посприяв інтерес до античного мистецтва, і в меншій мірі до Середньовіччя, розфарбованому ореолом романтики. Нові естетичні принципи втілились у зміненні планування парків, де замість геометричних форм партерів та обстрижених дерев, з’являються пейзажні сади та парки з гротами, штучними руїнами та хатками пастухів. [12, 6 c.]

Найбільш цікаві твори архітектури початку цього періоду, як і раніше – королівські резиденції. Король Станіслав Август оточив себе видатними архітекторами, які, не дивлячись на матеріальні труднощі в країні, створили ряд архітектурних шедеврів. Ще до вступу на трон Станіслав Август замовив французькому архітектору Кусту проект палацу у формах класики (1761), а в 1764 році французький архітектор Луї розробив проект перебудови Варшавського замку. Часково було перебудовано Уядовський замок, Палац на воді, Білий домик, Мисливський палац та ін..

Квадратний чи прямокутний план з груглим залом став зразком для палаців другої половини XVIII ст. Серед них можна назвати так звану «Круликарню» у Варшаві (1786 – 1789 рр.) і палац у Любостроні. Цікавим варіантом є невеликий палац у Наталині, у якому центральний зал еліпсовидний у плані, висунутий вперед і замість зовнішньої стіни має відкриту колонаду (1782). У великих резиденціях продовжували використовувати парадний вхід, але зараз зявляються заокруглені галереї чи колонади між флігелями і головним корпусом. [12, 7 c.]

Теж саме було і в міських палацах, наприклад у палаці примасу у Варшаві. Але магнатські міські палаци часто будують вже без двору.

У 80 – 90-х роках в Польщі зароджуються нові капіталістичні економічні відносини. Представники міської буржуазії будують у столиці торгівельні і банкірські будинки, які складалися із залів для банківських чи торгівельних операцій і складів. [49]

У зв’язку з розвитком у Польщі міст виникають нового типу житлові будинки і ратуші у формах класицизму, як наприклад в Седлуці (1780), Коцькі (1784). Розвиток шляхів викликав будівництво дорожніх станцій – «заїздів», які складались з готелю і широкої конюшні з каретним сараєм. [12, 9 c.]

Плани реконструкції міст і проекти нових промислових центрів все ще слідували старим традиціям: осьової системи плану, радіальним вулицям, круглим, напівкруглим і багатокутним площам. По такому типу побудовані містя Лодзь, Озорків, Бялогон та інші промислові центри міста і поселення. Багато уваги приділялось композиції промислових будівель, які проектувались у класичних формах. Для них, а також для житлових будинків для робітників, поштових станцій і заїздів і навіть церков випускались типові проекти (альбоми Айгнера). [12, 11 c.]

В області неокласичної архітектури часів Королівства Польського чільне місце належить молодому архітектору Антоніо Корацци, запрошеному у 1818 році у Варщаву з Флоренції для будівництва будівлі Гуртка друзів науки. Корацци залишався у Варшаві протягом 27 років, а всі його архітектурні твори пов’язані з Варшавою і Польщею. Досить вказати тільки на Банкову і Театраьну площі, на кінцевий участок вулиці Кроковське Передмістя, де вона переходить в Нови – Свят. Він створив масиви будинків, уміло членовані, і одночасно цілісні, прикрашав плскості стін гармонічними колонадами і приміняв гарний, але скромний декор. В архітектурі Корацци помітна прихильність до традицій і віянь нових часів. Неокласична архітектура Варшави, створена Корацци належить до ряду великих досягнень сучасної йому Європи. Таким чином, можна стверджувати, що Корацци вніс великий

вклад в неокласичну архітектуру Варшави. Будівля Великого театру також є твором Корацци, а це ж один з найкращих театральних об’єктів світу. [49]

Розділ 3. Польська архітектура сучасності (XX – XXI ст..).