2.1. Бароко у Речі Посполитій.

Бароко в Польщі — етап розвитку національної культури тодішньої Речі Посполитої, котрий охоплював період з кінця XVI століття до середини XVIII-го. [7, 435 c.]

У Польщі склались давні, тісні культурні і релігійні зв'язки з Італією. В 16 столітті розпочалося розповсюдження ідей гуманізму, підтримане в Польщі спочатку королівским двором в Кракові. Тобто, з самого спочатку Відродження в Польщі отримало аристократичні риси. Королівська прихильність до італійських майстрів, запрошених Сигізмудом І Старим, розповсюдилась і на магнатів, шляхту і багатіїв в містах. Серед кращих ренесансних споруд доби - перебудови 1502 - 1536 років готичного замку Вавель в ренесансний палац італійцем Франческо Фьорентіно (Francesco Fiorentino). [7, 435 c.]

Як і в Італії, бароко в Польщі мало два головні джерела :

• культуру пізьного Відродження

• депресивний маньєризм, представники якого, однак, зберігали освіченість і високу ерудицію.

В кінці XVI – на початку XVII ст. Польща збільшила власні території за рахунок захоплених. Зросла міць магнатів і гордовитої шляхти. Форми польського Відродження зі значними домішками маньєризму поступаються стилю бароко. В польському бароко переважає суміш італійських, фламандських та, пізніше, французьких впливів. Але перша, суто барокова споруда, створена на теренах сучасної Білорусі(в тодішньому складі Речі Посполитої), в резиденції Радзивіллів — місті Несвіж. Костел Господнього тіла створив (1584–1593 рр.) по замові Миколи Радзивілла Сиротки архітектор-єзуїт Ян Марія Бернардоні. Друга рання споруда бароко — костел Апостолів Петра і Павла в Кракові (бригада архітекторів-єзуїтів: Джузеппе Брицио, Ян Марія Бернардоні, Джованні Баттіста Тревано). За зразок беруть головний храм єзуїтів — церкву Іль Джезу в Римі, творчо переробляючи її фасад. [41]

Барокові риси отримують і перші світські за призначенням споруди (палац краківських єпископів, Кельце, 1637–1644, архітектори Томаш Пончіно,) з внутрішнім двором, відкритою лоджиєю садового фасада, двома бічними вежами по кутах споруди, бароковими дахами. [7, 437 c.]

Династичні війни між представниками роду Ваза на роки призупинили розвиток архітектури в середині XVII ст. Лише в останній третині XVII століття ( в добу Яна ІІІ Собеського ) прийшла деяка політична стабільність і в мистецтві Речі Посполитої зміцніли позиції розвиненого бароко. Барокова культура зберігає попередній характер і впливи італійських, голланських, німецьких зразків - в країні плідно працюють німецький скульптор і архітектор Андреас Шлютер, гравер-голландець В. Гондіус, український художник Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій, архітектор Тильман Ґамерський, голландець за походженням і низка італійських митців. Але зросла міць Францї, впливи якої теж має тогочасне польське мистецтво ( архітектура, сад бароко, портретний жанр). Вихована і низка національних кадрів - Б. Вонсовський, Войцех Ленартович тощо. Давні замки або розбудовують, або додають важливі частини, що докорінно міняють їх структуру ( Підгорецький замок, Замковий сад (Жовква) в Жовківському замку, Китайський палац в Золочівському замку ). [7, 437 c.]

З 1678 року Жовківський замок став королівською резиденцією Яна III Собеського. У 2-й пол. XVII — на початку XVIII ст., місто досконало розбудувалося, отримало низку нових кам'яних будівель, пишні садово-паркові ансамблі і досягло свого найвищого розвитку і багатства. У Жовкві діяли п'ять церков, чотири костели, синагога. Славилась високою художністю жовківська збірка живопису, графіки, різьблення, гобеленів, порцеляни, зброї. Прославили місто іконописці та різблярі Жовківського мистецького осередку кінця XVII- поч. XVIII ст. Наприкінці XVII століття створено нову королівську резиденцію - Вілянівський палац з бічними вежами, галереями, величним курдонером, садом бароко ( архітектори - Августин Лоцци, Джованні Спаццо, художники - Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій, Мартин Альтомонте). [7, 438 c.]

Вілянівський палац (Pałac w Wilanowie) — садово-палацовий ансамбль доби бароко в Варшаві. Вілянів занесений до переліку найцінніших зразків культури Польщі. [21, 66 c.]

Палац було збудовано для польського короля Яна III Собеського. Спочатку споруда мала єдиний блок і завершувався бічними вежами. Палац не задовольнив дружину короля Марію Казимиру, тож його збільшили прибудовою бічних корпусів. З часом виникло парадне подвір'я-курдонер і інші службові приміщення.

Зберігся генплан ансамблю 1682 року. Палацові будівлі розплановані симетрично центральній осі і з трьох боків оточені стриманим бароковим садом. З тераси палацу були сходинки до штучних ставків.

Пізніше ансамбль розширили. Симетричний стриманий сад бароко і ставки знищили. Парк збільшили, частково зберігши регулярні частини, й додали пейзажні ділянки, на яких виникли нові будівлі в історичних стилях неоготики (мавзолей Потоцького), неокласицизму (костел Св. Анни), шинуазрі (альтанка) тощо. [21, 66 c.]

Від королівських резиденцій мало чим відрізняються палаци чи резиденції магнатів - палац Оссолінських, палац Красинських, палац Браницьких. Але в провінціях зберігались пізньоренесансні форми. Будинки міщан мають щипцові завершення з волютами, портали і фасади прикрашені ліпленим декором чи скульптурами, міжвіконні проміжки заповнені гірляндами та віньєтками. Забудова бідних - має багато спільного з сільською забудовою (дерев'яні мансардні поверхи, невеликі відкриті галереї першого поверху). Риси бароко в садибах масово бідної шляхти мають надто стриманий або спрощений характер. [21, 68 c.]

Під впливом сакральних споруд Рима і Венеції в добу польського бароко розповсюдились як величні однонавні храми типу Іль Джезу, так і центричні споруди. Останні створювались у вигляді грецького хреста або восьмикутника з одною величною банею ( костел сакраменток в Варшаві, костел філіппінців в Гостині). Костел в Гостині ( 1675 - 1726 рр., Познанське воєводство ) відрізнявся переускладненістю поземного плану. Але центричні храми - престижна галузь архітектури стилю класицизм, що тяжів до поміркованих, математично довершених зразків ( майже до втрати емоційності і незручності в використанні ). [7, 440 c.]

Бароковий розмах і масштаб суспільно значущої споруди зберіг і перебудований в стилі класицизм Саксонський палац в Варшаві ( зруйнований ).

Яскравий зразок майже барокової гігантоманії в тодішній польській провінції - Палац Потоцьких (Тульчин). Ще на етапі проектування володар вимагав барокової стилістики для власної резиденції в Тульчині. Але його вдалося переконати і вибудувати споруди - за новомодними зразками класицизму. Однак комплекс споруд в Тульчині зберіг велетенський курдонер, ансамблевий зв'язок з головним костелом міста тощо. Палац Потоцького разом з костелом та низкою господарських споруд створювали враження невеликого міста. [7, 441 c.]