
- •1Диференціальні р-ня 1 порядку. Загальний, частинний розвязки. Задачі Коші.
- •2Диференціальні р-ня з відокремлиними змінними. Однорідні диференціальні рівняння. Лінійні диференціальні рівняння.
- •3Рівняння які зводяться до лінійних. Рівняння Бернулі та Ріккаті.
- •4Рівняння в повних диференціалах. Інтегруючий множник.
- •7Диференціальні р-ня вищих порядків. Р-ня Коші.
- •8.Диференціальні рівняння, які допускають пониження порядку
- •11Лінійні однорідні диференціальні.Р-ня 2 порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •14.Найпростіші властивості числових рядів
- •15Знакододатні ряди. Достатні ознаки збіжності.
- •16_Ряди, в яких знаки членів строго чергуються. Ознака Лейбніца
- •17.Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність.
- •19Степеневий ряд. Теорема Абеля. Інтервал та радіус збіжності степеневого ряду. Властивості степеневих рядів.
- •20Ряд Тейлора. Ряд Маклорена. Наближені обчислення за допомогою степеневих рядів.
- •2.2 Наближене обчислення визначених інтегралів
- •2.3 Наближене розв’язання диференціальних рівнянь
- •21Комплексні числа. Різні форми подання комплексних чисел. Дії над комплексними числами в алгебраїчній, тригонометричній та показниковій формах.
- •22Поняття функції комплексної змінної. Границя і неперервність функції комплексної змінної.
- •23Похідна функції комплексної змінної. Правила диференціювання. Геометричний зміст модуля і аргумента похідної.
- •24Умови Коші-Рімана. Аналітичні функції. Гармонічні функції.
- •25Інтеграл від функції комплексної змінної: означення, властивості, обчислення.
- •26Теорема Коші для простого і складного контура.
19Степеневий ряд. Теорема Абеля. Інтервал та радіус збіжності степеневого ряду. Властивості степеневих рядів.
Ряд,
членами якого є функції від х,
називається функціональним:
(1)
Надаючи
х
певного значення х0,
ми отримаємо числовий ряд
,який
може бути як збіжним, так і розбіжним.
Якщо отриманий числовий ряд збіжний, то точка х0 називається точкою збіжності ряду (1), якщо ж ряд розбіжний - точкою розбіжності функціонального ряду.
Сукупність числових значень аргументу х, при яких функціональний ряд є збіжним, називається його областю збіжності.
В
області збіжності функціонального
ряду його сума є деякою функцією від
х:
S = S(х).
Визначається вона в області збіжності
рівністю S(х)
=
де
- часткова сума ряду.
Серед
функціональних рядів у математиці
особливу роль відіграють ряди, членами
яких є степеневі функції від аргументу
х,
тобто так звані степеневі
ряди:
(2)
Дійсні
(або комплексні) числа а0,
а1,
а2,...,
аn,…
називаються коефіцієнтами ряду (2),
- дійсна змінна.
Ряд (2) ще називають рядом за степенями х. Розглядають також степеневий ряд за степенями (х - х0), тобто ряд вигляду
(3),
де х0 - деяке постійне число.
Про область збіжності степеневого ряду можна судити, виходячи з такої теореми.
Теорема 1 (Абеля). Якщо степеневий ряд (2) є збіжним при х = х0, то він є абсолютно збіжним при всіх значеннях х, що задовольняють нерівності |x| < |x0|.
З теореми Абеля виходить, що якщо х0 ≠ 0 є точкою збіжності степеневого ряду, то весь інтервал (-|x0|; |x0|) складається з точок збіжності даного ряду, а при всіх значеннях х поза цим інтервалом ряд (2) є розбіжним.
Рисунок 1
Інтервал (-|x0|; |x0|) називають інтервалом збіжності степеневого ряду. Поклавши |x0| = R, інтервал збіжності можна записати у вигляді (-R; R). Число R називають радіусом збіжності степеневого ряду, тобто R > 0 - це таке число, що при всіх х, для яких |x| <R, ряд (2) є абсолютно збіжним, а при |x| > R ряд є розбіжним (див. рис.1).
Зокрема, коли ряд (2) є збіжним лише в одній точці х0 = 0, то вважаємо, що R = 0. Якщо ж ряд (2) є збіжним при всіх значеннях (тобто в усіх точках числовій осі), то вважаємо, що R = .
Радіуси збіжності можна знайти за формулами
(4)
та
(5).
Властивості степеневих рядів:
1. Сума S(x) степеневого ряду (2) є неперервною функцією в інтервалі збіжності (-R; R).
2. Степеневі ряди, що мають радіуси збіжності відповідно R1 і R2, можна почленно додавати, віднімати і перемножувати. При цьому радіус збіжності добутку, суми і різниці рядів не менше, ніж менше з чисел R1 чи R2.
3. Степеневий ряд усередині інтервалу збіжності можна почленно диференціювати.При цьому для ряду
(6)
при
- R < х < R виконується рівність
(7).
4. Степеневий ряд можна почленно інтегрувати на кожному відрізку, розміщеному усередині інтервалу збіжності.При цьому для ряду (6) при
-
R < а < х < R виконується рівність
(8).
Ряди (7) і (8) мають той же радіус збіжності, що і початковий степеневий ряд.