Тема: Основні поняття

I. Алфавіт мови програмування складається:

1) з літер латинського алфавіту та 2) арабських цифр (1, 2,...);

3) знаків арифметичних дій: + (додавання); (віднімання); (множення); / (ділення);

4) знаків порівняння: >(більше), <(менше), =(дорівнює);

5) розділових знаків: крапка(.); коми (,); двокрапки (:); крапка з комою (;); апострофу (');

6) спеціальних символів (#, (,), $, ^л, {,}, @, [, ]);

7) складових символів: <= (менше чи дорівнює), >=(більше чи дорівнює), <> (не дорівнює *), (* (початок коментарів), *) (кінець коментарів), := (присвоєння).

II. Ідентифікатори - це послідовність латинських літер, цифр, знаку підкреслення тощо, яка розпочинається з літери і не містить пробілів. Максимальна довжина становить 127 символів. Ідентифікатори бувають двох типів: стандартні та попередньо описані.

Ідентифікатори
Стандартні	Попередньо описані
	Користувачем	У бібліотеці

Стандартні - це ті, що передбачені мовою програмування для означення операторів, опису типів величин тощо. Приведемо список деяких із зарезервованих ідентифікаторів та переклад для них:

AND (і) If (якщо) OR (або) Then (to) NOT (ні)

Program (програма) Case (вибір) Const (стала) Array (масив) Label (мітка)

Read (читати) Else (інакше) Туре (тип) Write (писати) Var (змінна)

Procedure (процедура) For (для) While (поки) Begin (початок) Repeat (повторювати)

Попередньо описані у бібліотеці - це арифметичні операції та математичні функції. Наприклад:

Div - цілочислове ділення (11 Div 5 -результат 2);	Mod - залишок від цілочисл. ділення (14 Mod 5=4);
Cos(X) - косинус числа X, де X - в радіанах;	Sin(X) - синус числа X, де X - в радіанах;
Abs(X) - модуль числа X. (Abs(-5) = 5);	Arctan(X) - арктангенс числа X;
Ехр(Х) - знаходить число ех, де е приблизно 2,7;	Ln(Х) - натуральний логарифм;
Sqr(X) - знаходить число х2;	Sqrt(X) - знаходить корінь квадратний від числа X;
Trunc(X) - ціла частина X (Trunc(4.6)=4; Trunc (-5.3)=-5);	Round(X) - округлення до найближчого цілого (Round(3.6)=4; Round(3.1)=3; Round(-2.5)=-3).
Рі-число ~ 3,14;	Random(X) - знаходить випадкове число в [0,Х];

Попередньо описані користувачем - це імена змінних, імена програм, які визначає програміст.

Наприклад: Max, Seredne_2, Znakl, viraz12 тощо.

III. Величини у мові програмування Паскаль повинні належати до визначеного типу.

	Типи даних
Сталі			Змінні
		Числові				Текстові
	Логічні	Дійсні	Цілочисельні		Рядок		Символ

Сталі (Const) - це ті, які протягом програми не змінюються.

Змінні (Var) - це ті, які за ходом програми можуть змінювати своє значення.

Цілочисельні	Дійсні
Byte - числа у діапазоні 0..255;	Single - має 7-8 значущих цифр; 5Е-45…3.4Е+38
Shortint- числа у діапазоні -128..127;	Real - має 11-12 значущих цифр; 2.9Е-39…1.7Е+38
Word -числа у діапазоні 0..65535;
Longint - у діапазоні -2147483648..2147483647;	Double, ExtEnded, Comp для програм із складними обчисленнями.
Integer - числа у діапазоні -32768..32767;

Дійсні числа можуть записуватися у двох формах: з фіксованою та плаваючою крапкою.

У формі з фіксованою крапкою ціла та дробова частини відділяються крапкою. Наприклад, -37.512. Форма з плаваючою крапкою має вигляд m*10^р, де m - основа числа (з проміжку (-10,10)), а р - порядок. Наприклад, -37.512 має вигляд-3.7512000000Е+01; 23670.162 має вигляд 2.3670162000Е+04;

Символьний тип Char. У програмі значення типу Char повинні бути заключені в апострофи. Складаються вони з одного символу. Наприклад: 'A', 'z',':'.

Послідовність символів утворює рядок. Довжина такого рядка не повинна перевищувати 255 символів. Рядковий тип: String - рядок з 255 символів (або менше); String[N]- рядок з N символів(або менше).

Тема: Прості вказівки алгоритмів: присвоєння, введення та виведення.

Оператор	Загальний вигляд	Опис	Приклади
: = Присвоєння	Змінна := вираз	Присвоює змінній конкретне значення, заповнюючи ділянку пам’яті, відведену для змінної, новим значенням, знищуючи старе.	A:=2; X:=Y+2-Z; Name:=’ЕОМ’;
Read(a); Read(a,b); Readln(a); Readln;	Read(a1,a2,…,an), де a1,a2,…,an – змінні наведених типів, яким присвоюється значення, що вводяться	Програма зупиняється і чекає введення необхідної кількості даних. Числа, що вводяться, розділяють пропусками або натисненням клавіші Enter.	Read(Name); Read(A,B,Y,X); Введення закінчується Enter.
Write(a); Write(‘ok’); Writeln();	де a1,a2,…,an – константи або змінні наведених типів	Виведення наведених даних (взятих в апострофи) проводиться з позиції курсору.	Write(‘Привіт,’,Name,’!’); Привіт, ЕОМ!

Тема: Базові оператори

Розгалуження (вибір однієї з двох вказівок, команд, або рівноймовірних подій)

повна команда: IF (якщо)умова THEN(то) оператор1 ELSE(інакше) оператор2;

скорочена команда IF умова THEN оператор;

Оператор варіанту (вибір однієї з декількох вказівок, команд) має структуру:

CASE вираз OF

список 1: оператор1; список 2: оператор2; список п: оператор п

ELSE оператор п+1;

END;

Оператор безумовного переходу (порушення порядку виконання операторів в програмі відносно порядку, в якому вони записані)…GOTO мітка;

Мітки відділяються від операторів двокрапкою-мітка: оператор m5: D:=189;

Цикл оператор циклу з передумовою WHILE умова DO оператор ……………… (цикл-ПОКИ);

оператор циклу з післяумовою RЕРЕАТ оператор Until умова ……………... (цикл-ДО);

оператор циклу з параметром FOR _TO_DO та FOR_DOWNTO_DO оператор;

Оператор повторення з передумовою

WHILE умова Do оператор; слова WHILE (доки) і DO (виконувати)

Оператор повторення з післяумовою

REPEAT оператор UNTIL умова; слова REPEAT (повторювати) і UNTIL (до)