- •Методи політології
- •Функціїї політичної науки
- •5. Періодизація історії формування і розвитку політології. Становлення сучасної політичної науки.
- •6.Влада як основний об’єкт політологічних досліджень. Поняття влади на сутність владних відносин.
- •8.Структура влади.
- •9.Сутність політичної влади, її специфічні ознаки.
- •10. Влада як форма організованого і нормативного примусу
- •11. Засоби контролю й обмеження державної влади.
- •14. Сутність, структура та функції політичної системи суспільства.
- •15. Місце держави в політичній системі.
- •16. Ознаки держави
- •17. Функції держави їх класифікація
- •20. Класифікація республік
- •21. Форма державного устрою: визначення поняття та загальна характеристика
- •22. Демократичний державний режим
- •23. Авторитаризм
- •24. Тоталітаризм
- •26.Інститут політичних партій у політичній системі суспільства.
- •27.Становлення сучасних політичних партій.
- •28. Структурна побудова політичних партій
- •29.Функції політичних партій.
- •30.Типологія політичних партій
- •31.Поняття партійної системи, традиційні класифікації партійних систем
- •32. Однопартійна(гегемоністська)партійна система
- •33.Багатопартійна система і її різновиди
- •34.Двопартійні системи.
- •35. Система обмеженого та поляризованого плюралізму, атомізована партійна система.
- •36. Політичні еліти
- •46. Структура політичної культури.
22. Демократичний державний режим
Демократія означає формально рівну участь повноправних громадян у формуванні і здійсненні державної влади. Принципи: формальна рівність громадян у політичному житті, формальна рівність політичних ідеологій і об’єднань, партій, формально рівна для всіх суб’єктів можливість приймати участь у формуванні державної політики. Ознаками демократичного режиму є гарантовані права і свободи особи, зокрема політичні – ідеологічний і політичний плюралізм, багатопартійність, свобода вираження думок, свобода ЗМІ, свобода об’єднань, зборів, загальне і рівне виборче право, право петицій. В умовах демокр режиму легітимність забезпечується представницьким характером вищих органів державної влади, які підконтрольні суспільству. Тут права і свободи людини не тільки нормативно гарантовані, але й реально захищені. Найважливішою інституційною гарантією демократичного режиму є розвинене громадянське суспільство і , зокрема, такий його атрибут як розвинена партійна система з незначним числом крупних центристських партій.
23. Авторитаризм
Авторитарний режим характеризує нерозвиненість інституту місцевого самоврядування. Авторитарний режим є диктатурою, оскільки авторитарний вплив на суспільство відбувається незалежно від волі більшості членів суспільства. Авторитарна організація влади перекриває канали розповсюдження сигналів зворотнього зв’язку, які виходять від керованої системи. В умовах авторитарних державних режимів діє відповідна цензура, відсутня свобода вираження думок, вільних виборів, свободи об’єднань та інших політ свобод. Немає легальних опозиційних партій, не контрольованих владою профспілок або влада чинить перешкоди діяльності опозиційних організацій. Авторитаризм використовує слабкість і нерозвиненість громадянського суспільства.
24. Тоталітаризм
Тоталітаризм – це крайній варіант авторитаризму, це різновид деспотії. Деспотія – влада, нічим не обмежена, влада над невільними, яка спирається виключно на насилля або погрозу його застосування. За умов тоталітаризму відсутня будь-яка свобода – політична, економічна, духовна. Тоталітаризм створює суспільство, яке ґрунтується на позаекономічному, тобто суто силовому примусі. Найважчий соціальний наслідок тоталітаризму – це знищення будь-якої свободи. Характерні ознаки: позаекономічний примус до праці; політ., економ., військове та ідеологічне панування тоталітарної бюрократії; політизована ієрархічна соціальна структура; псевдо демократизм(імітація «народовладдя» і піклування про благополуччя народу); мілітаризована економіка; нагнітання шляхом репресій атмосфери страху.
26.Інститут політичних партій у політичній системі суспільства.
Термін «партія» - частина, група. Кожна конкретна партія відображає лише частну суспільних інтересів,поглядів і настроїв, яка обєднує на цій основі групу людей, що відстоюють дані інтереси і настрої у боротьбі з іншими інтересами, представленими іншими партіями. Отже партія – це суспільна організація яку складає певна група осіб із певним суспільним переконанням та інтересами. Політичні партії створюються і функціонують задля досягнення влади і використання її в своїх інтересах. Політична партія може бути визначена як суспільна організація, яка охоплює групу людей, що об’єдналися для участі в політичному житті та здійснення діяльності з метою здобуття і використання політичної влади для реорганізації своїх інтересів на вищому політичному рівні- на рівні організації державної влади.
