30.Типологія політичних партій

Політ партії характеризуються декількома параметрами, найважливішими серед яких є організаційна структура і членство. У відповідності з ними розрізняють партії масові і кадрові. Масові партії у свої переважні більшості сформувалися поза парламентом, їм притаманний інститут фіксованого членства, вони мають розгалужену систему організацій, побудовану за адміністративним принципом. Такі партії виступають своєрідною сполучною ланкою між членами партії, обраними до представницьких органів, і суспільством у цілому. Масовим партіям притаманний високий ступінь ідеологізованості. Тут ідеологія використовується для масової політичної мобілізації. Вони існують завдяки членським внескам, при чому члени партій не тіки сплачують внески, але й безпосередньо приймають активну участь у діяльності партії.

Кадровим партіям не властивий інститут фіксованого членства. Вони активізуються у період передвиборної кампанії. Завдання кадрових партій полягає у тому, щоб мобілізувати в конкретному виборчому окрузі так званих нотаблів, тобто впливових осіб, здатних організувати підтримку максимально можливого числа виборців із різних соц. прошарків, незалежно від їх ідеол орієнтації. Ці партії забезпечують підбором кадрів, здатних ефективно організувати виборчу кампанію.

Партії які в організаційно-структурному відношенні поєднують у собі масові та кадрові начала, вважаються гібридними(приклад – США).

Розрізняють організаційно оформлені партії, члени яких отримують партійні білети і сплачують членські внески і організаційно неоформлені, які характеризуються відсутністю організаційного членства.

Розрізняють також партії із прямим і опосередкованим членством. У першому випадку прийом у члени партії здійснюється в індивідуальному порядку, а у другому – відповідна особа стає членом партії просто в силу того, що входить у яку-небудь організацію, що зв’язана з відповідною партією.

За внутрішньо-організаціною побудовою партії поділяються а централізовані та децентралізовані. Для перших характерним є високий рівень обов’язковості рішень партійного керівництва для місцевих організацій та членів парті, партійний контроль за діяльністю депутатів і посадових осіб виконавчої влади – членів партій. Централізовані партії є масовими організаційно оформленими, а децентралізовані – кадрові організаційно неоформлені.

За методами і засобами діяльності розрізняють партії парламентського й авангардистського типу. Перші діють у відповідності із законодавством своєї держави і використовують лише легальні методи і засоби діяльності. Для авангардистських партій характ більш радикальні методи і засоби діяльності, при викор яких вони можуть виходити за межі правового поля держави.

Схематично партійну градацію за ідеологічним критерієм можна в самому спрощеному вигляді зобазити так:ліві(комуністичні і соціалістичні), центристські(соціал-демокр, ліберальні і консервативні), праві(фашистські і расистські).

31.Поняття партійної системи, традиційні класифікації партійних систем

Партійна система – найважливіший компонент механізму влади, сукупність політичних партій, зв’язаних з іншими елементами політичної системи та між собою певними впорядкованими відносинами. Поняття партійної системи насамперед позначає спосіб взаємозв’язку партій одна з одною та з органами державної влади. Особливістю партійної системи є те, що як складова громад сусп, вона виникає спонтанно і не може бути продуктом діяльності держави та предметом її безпосереднього правового регулювання.

Класифікації партійних систем є різними і більшість із них ґрунтується на кількісному критерії. Моріс Дюверже та його послідовники виділяють одно-, дво-, та багатопартійні системи. Джованні Сарторі розширив цю типологію, ввівши до неї гегемоністську, з домінуючою партією, систему обмеженого плюралізму, поляризованого плюралізму, автомізовану системи.