14. Сутність, структура та функції політичної системи суспільства.

Політична система суспільства _ це історично стійкий формалізований комплекс ієрархізованих владний відносин. Інститутів та процесів для керівництва у управління суспільством. Політична система становить певну цілісність, яка не зводиться до суми її елементів, оскільки система – це певні взаємозв’язки між ними, взаємозалежність елементів, обумовлена їх місцем та роллю у системі. Політична система будується за принципом ієрархічності, що передбачає певну впорядкованість елементів, підпорядкування менш важливих, нижчих – вищим. Важливою властивістю системи, що забезпечує її розвиток є здатність системи інтегрувати й перетворювати чужі для неї елементи або відкидати їх, якщо вони порушують цілісність системи. Важливим є питання міцності (стабільності) системи. Вважається, що міцність системи в цілому залежить від міцності найслабкішого її елемента. Головним чинником стабілізації є розвинене громадянське суспільство.

Політична система суспільства має певні межі, які визначаються тим простором у якому діють і є обов’язковими владні рішення суб’єктів політ системи. Політична система має свою структуру. Головні структурні компоненти політичної системи:

• Сукупність політичних обєднань(держава, політичні партії, суспільно-політичні організації,групи інтересів, рухи, профспілки)

• Політичні відносини, які складаються між структурними елементами системи

• Політичні норми і традиції, які регулюють політичне життя країни

• Політична свідомість , яка відображає ідеологічні та психологічні характеристики системи

• Політична діяльність, яка охоплює дії конкретних людей як представників членів політ об’єднань.

Політичні інститути складають структурну основу політичної системи, а норми та відносини , що ними врегульовуються, відображають функціональну характеристику системи.

Функції політичної системи спрямовані на підтримання життєдіяльності системи в цілому та її окремих елементів.

• Мобілізуюча ф-ція, яка спрямована на мобілізацію цсіх ресурсів на реалізацію стратегії системи

• Інтегративна ф-ція об’єднує усі структурні елементи системи, забезпечуючи її цілісність.

• Регулятивно-регламентаційна ф-ція детермінує тип політичних відносин

• Функція легітимації забезпечує досягнення мінімально-необхідного рівня відповідальності реального політичного життя офіційним політичним та правовим нормам системи.

Виконання системою даних ф-цій забезпечує консолідацію системи, її захищеність, стабільність, відтак, її конкурентоспроможність і незалежність від інших систем. У життєдіяльності системи важливим є питання її адаптації до зовнішнього середовища. Основним критерієм діяльності системи виступає її ефективність. Одним із найважливіших показників ефективності діяльності політ системи є рівень її легітимності. Використання примусу мінімальне, натомість широко використовується метод переконання.

15. Місце держави в політичній системі.

Держава виконує роль найважливішої центральної ланки політичної системи. Це обумовлено рядом причин. Держава виступає насамперед у якості альтернативи без результативній боротьбі між різними соц.. групами, Класами за їх суперечливими інтересами.

Держава – це організаційна форма союзу людей, які об’єднані для суспільного проживання. Кожен громадянин заінтересований у існування держави в якості громадянина індивід набуває стійких первинних політичних можливостей. Діяльність держави покликана відображати інтереси всіх соціальних груп і прошарків. У цьому держава відіграє роль надкласового арбітра. Держава виражає загальний інтерес. Вона є головним інструментом реалізації влади. Держава виступає осьовим елементом у політичній системі. Також входження політичної системи конкретного суспільства у світове політичне товариство насам перед залежить від наявності державного суверенітету.