20. Класифікація республік

Сучасні республіки поділяються на парламентарні, президентські та змішані(парламентарно-президентські, президентсько-парламентарні). Розрізняються вони головним чином тим, який із вищих органів держави – парламент чи президент – формує уряд і односторонньо спрямовує його діяльність, і перед ким – парламентом чи президентом уряд несе відповідальність. Таким чином. У класифікації республіканських форм правління визначальним моментом є конституційно-правовий статус виконавчої влади.

У парламентарних республіках парламент не тільки здійснює законодавчу діяльність, але й формує уряд. Парламент може вимагати відставки уряду, виразивши йому недовіру, тобто уряд несе перед парламентом відповідальність за свою діяльність. Президент республіки є тільки главою держави, але не главою уряду. У парламентській республіці влада президента є похідною від влади парламенту. Президент найчастіше обирається парламентом.

У президентській республіці президент є главою виконавчої влади, обирається безпосередньо народом і не несе політичної відповідальності перед парламентом. Відповідно, тут немає і парламентської відповідальності уряду, оскільки президент, за загальним правилом, сам формує і контролює діяльність останнього. Президент не володії правом законодавчої ініціативи і не втручається в законодавчий процес доки закон не прийнятий парламентом.

Змішана республіка є різновидом парламентаризму. Характерна риса, глава держави на власний розсуд може розпускати парламент. Характерний також дуалізм виконавчої влади(наявність 2х керівних центрів у сфері виконавчої влади). Президент не може реалізувати ряд своїх повноважень без офіційної пропозиції уряду. Інший обмежуючий главу держави чинник - інститут контра сигнатури, який є обов’язковою умовою набутя чинності актів президента.

21. Форма державного устрою: визначення поняття та загальна характеристика

Форма державного устрою – спосіб політико-територіальної організації державної влади, співвідношення держави як цілого з її складовими частинами, що виражається у політико-правовому статусі цих частин, принципах їх взаємовідносин із центральними органами влади й між собою. Форма державного устрою відображає спосіб організації державної влади у площині вертикалі. Двома основними формами держ. Устрою є: проста(унітарна) і складна(федеративна).

Унітарна держава – цілісна централізована держава, адміністративно-територіальні одиниці якої не мають статусу державних утворень чи ознак політичної автономії і не володіють суверенними правами. Існує тільки один законодавчий орган. Виконавча влада здійснюється центральними органами виконавчої влади і створюваними ними територіальними адміністративними органами. Єдина судова влада.

Федерація – це складна союзна держава, яка складається з державоподібних утворень(суб’єктів), що наділені певною політичною та юридичною самостійністю. Федералізм передбачає принципову децентралізацію державною влади, тому федерацією називається союз державоподібних утворень, який ґрунтується на конституції. Суб’єкти федерації приймають власні конституції, створюють власні органи законодавчої й виконавчої влади. Вони можуть мати власне громадянство.