61.Місце проведення, програма та учасники Стародавніх Олімпійських Ігор.

Ігрища тривали п*ять днів. Керували ними 10 суддів. Першого дня відбувалося релігійне свято : посольства всіх держав і народів складали Зевсові жертви й дарунки у священному гаї. Цього ж дня змагуни складали присягу, що будуть дотримуватися спортивних правил. Другого дня відбувалися змагання юнаків з бігу, атлетичних дужань та боротьбі на кулаки . Третього дня проходили найважливіші змагання дорослих: біг, стрибки у довжину і боротьба навкулачки і панкратіон. На четвертий день відбулися кінні перегони або верхи, або на колісницях .Переможці з кожного дня діставали почесні нагороди – пальмове гілля , прикрашене стяжками. П*ятого дня судді нагороджували всіх переможців найвищою нагородою - гіллям із священного оливкового дерева Зевса, зрізаного золотим ножем. Змагуни складали святкову жертву богам , а потім громадянство приймало їх бенкетом. Переможці на Олімпійських ігрищах мали надзвичайну пошану у своїх державах, їх нагороджували дарунками й почестями, ставили їм пам*ячники, прославляли у піснях.У Дельфах нагородою був лавровий вінок, на Істмійських ігрищах- сосновий або плющовий, в Немеї – плющовий.

65Діяльність п»єра де кубертена.

Основоположником сучасного олімпійського руху справедливо вважають відомого французького діяча, фахівця в галузі педагогіки, соціології,історії літератури, барона де Кубертена. Його багатолітня цілеспрямована діяльність не тільки дозволила відродити олімпійські ігри, але й надати їм світового значення та відродити дух олімпізму, який панував на теренах Олімпії з 776 р. до н.е. П*єр де Кубертен з дитинства отримував різнобічні знання і поряд із цим займався фізичними вправами, вдало фехтував, їздив верхи, захоплювався греблею.

Кубертен виховав французьку систему тіло виховання. Виникнення французької системи фізичного виховання, виділення окремих видів спорту та проведення змагань , формування спортивних федерацій та союзів у Європі та Америці склало підстави для відродження Олімпійських ігор сучасності . Для того, щоб свій задум щодо відродження Олімпійських ігор Бубертен знаходить однодумців і тісно співпрацює з доктором Пенні Бруксом, засновником Олімпійського товариства. Також він пропонує свою ідею олімпізму французькому керівництву з метою поєднання зусиль та підтримки. Кубертен також закликає до проведення регулярних змагань з різних видів спорту як засобу поліпшення міжнародних відносин, у 1894 р. під керівництвом Кубертена було проведено 1-ий Конгрес МОКу, на якому вирішено провести 1-і Олімпійські ігри сучасності в 1896р. в Афінах.

64. Передумови відродження олімп. Ігор.

Зацікавлення Греції у відродженні Олімпійських ігор почалося з грецької війни за незалежність від Османської імперії 1981 році. Євангелос Заппас, багатий греко-румунський філантроп, перший написав у 1856 році королю Греції Оттону I, пропонуючи постійне фінансування відроджених Олімпійських ігор. Заппас спонсорував першу національну Олімпіаду в 1859 році, проходили в Афінах на міській площі. Взяли участь спортсмени з Греції та Османської імперії. Заппас фінансував відновлення древнього стадіону Панатінаїкос, щоб він міг приймати майбутні Олімпійські ігри.

Стадіон Панатінаїкос приймав Олімпіади в 1870 і 1875 роках., Участь в 1890 році в Олімпійських іграх олімпійського товариства Уенлока , надихнула барона П*єра де Кубертена до заснуванняМіжнародного олімпійського комітету. КУбертен вирішив створити міжнародні циклічні Олімпійські ігри, які б відбувалися кожні 4 роки.