- •1. Предмет,завдання і значення навчальної дисципліни іфк.
- •2. Періодизація іфк.
- •3.Джерела для вивчення іфк.
- •46.Виступи олімпійців незалежної України у зимових Олімпійських Іграх
- •47. Спортивне життя Рівненщини
- •48. Видатні діячі спорту Рівненщини.
- •49. Проблеми та перспективи розвитку спортивного руху у сучасній Україні.
- •51.Особливості утворення нок України
- •52. Зародження та розвиток спортивного руху серед української діаспори.
- •53. Особливості виступів українських олімпійців в останніх літніх Олімпійських іграх(Лондон 2012)та зимових Олімпійських іграх (Ванкувер 2010)
- •51.Особливості утворення нок України.
- •54. Перші юнацькі олімпійські ігри, виступ України
- •58.Агоністика Стародавніх Греків. Істнійські , Пісійські Немейські та ін.. Атлетичні ігри Стародавньої Греції.
- •59.Спортивні споруди стародавньої Греції.
- •61.Місце проведення, програма та учасники Стародавніх Олімпійських Ігор.
- •65Діяльність п»єра де кубертена.
- •64. Передумови відродження олімп. Ігор.
- •75. Основні проблеми сучасних олімп. Ігор.
- •78.Параолімпіади.
- •81. Міжнародний скаутський рух.
- •82.Міжнародний робітничий спортивний рух.
- •83. Міжнародний студентський спортивний рух. Універсіади.
- •85.Регіональні спортивні ігри.
- •86. Релігійні, жіночі спортивні ігри.
- •62.Причини занепаду Стародавніх Олімпійських ігор.
- •63. Спроби відновлення Олімп. Ігор у 17-19стт.
- •68. Характерні риси ігор олімпіад сучасності до Першої Світової Війни.
- •60.Легенди та міфи про зародження Давньогрецьких Олімпійських ігор.
- •74. Президенти мок у різні часи.
- •90.Проблеми допінгу у сучасному спорті.
- •87.Органи управління фк та спортом у різних країнах.
83. Міжнародний студентський спортивний рух. Універсіади.
Засновницька конференція Міжнародного союзу Студентів (МСС) у 1945 р. виступила за створення можливостей для безкоштовного і доступного кожному студенту заняття фізкультурою і спортом. У 1946 р. було створено відділ фізкультури і спорту, який взявся за відродження передвоєнних літніх і зимових студентських ігор. Було проведено VII зимові студентські ігри у Давосі, XI ігри – літні у Парижі.
«Люксембурзька група» 1 травня 1949 р. утворила Міжнародну федерацію університетського спорту (ФІСУ). МСС і надалі проводив зимові та літні чемпіонати світу, а ФІСУ –н а противагу цьому влаштувала студентські «Тижні спорту». Країни – члени МСС були прийняті до ФІСУ. Змагання з 1959 р. стали назив. Універсіадами. У зв*язку з універсіадами проводяться міжнародні конференції чи семінари, в ході яких обговорюються принципи та організаційні питання студентського спортивного руху,питання спорту та фізичного виховання студентів і розвитку пов*язаних з цим наук .У програмі Універсіад представлено 9 постійних видів спорту: легка атлетика, гімнастика, плавання фехтування, водне поло,теніс, волейбол, баскетбол. Правво вибирати 10 вид спорту надається країні – організатору універсіади. Міжнародна федерація університетського спорту(ФІСУ) проводить як літні., так і зимові універсіади один раз на 2 роки. За масштабами вони є на сьогодні другими після Олімпіад і носять назву «малі олімпіади»
85.Регіональні спортивні ігри.
Широкого поширення набули регіональні ігри, які сприяли розвитку спорту в тому чи іншому регіоні світу. Починаючи з 1951р.1 на 4 роки проводяться Панамериканські ігри з участю спортсменів Північної і Південної Америки. Організуються також Африканські, Британські, Азіатські, Скандинавські та ін. спортивні ігри. Регіональні ігри проводяться під патронажем МОК. Сприятливий вплив на подальше розширення міжнародного спортивного руху мали підсумки Наради з безпеки Співробітництва у Європі, проведеної в Гельсінкі у 1975 р. представниками 35 держав Європи, США, Канади.
Значно більше уваги розвитку фізичної культури і спорту у світі стала приділяти ЮНЕСКО.
Літні і зимові олімп. ігри і чемпіонами першості Європи світу, регіональні ігри та ін. міжнародні змагання післявоєнних років продемонстрували не тільки велике значення спортивних зв*язків, але і невичерпні можливості людини досягненні свого спортивного удосконалення . Олімп. і світові рекорди піднялися на небувалу висоту. Феноменальні результати були одержані з легкої і важкої атлетики , плавання, у ковзанярському спорті.
86. Релігійні, жіночі спортивні ігри.
Голландський ковзанярський, англійський і німецький веслувальні, франц. Велосипедний клуби, а також – згідно з деякими документами – тенісні, гольфові і стрілецькі товариства відкрили можливості для
задоволення спортивних потреб аристократичного жіночого суспільства. Проте жінки і дівчата з буржуазних кіл через страх і відчулення від церкви уникали спортивних майданчиків.
Церковні кола, особливо в Іспанії,Португалії, Швейцарії і в Східній частині США, виступали прости спортивної діяльності жінок, в першу чергу щоб вони не займалися легкою атлетикою. Цей етикет дещо змінився , але на перших олімпіадах і міжнародних змаганнях жінки могли виступати тільки у таких видах спорту як теніс, гольф, стрільба з лука, парусний спорт, вища школа верхової їзди, фігурне катання. В Англії, Бельгії, Пд. Африці, Франції,Японії, Канаді, Люксембурзі,і в Швейцарії були створені самостійні жіночі федерації з легкої атлетики, плавання і велоспорту.
Після укладення мирного договору в Парижі за сприяння Пані А. Мілье була утворена Міжнародна Жіноча спортивна федерація яка з 1922 по 1934 рік 1 на 4 роки організовувала жіночі світові ігри(1922, 1926, 1930, 1934роки)з ряду видів спорту – легка атлетика, плавання, ручний м*яч,баскетбол.
Президент жіночої спортивної федерації пані Мілье звернулася до сесії МОК у 1935р. з меморандумом, в якому просила включення жіночих номерів у програми олімпіад. Переговори не мали успіху, які призвели до припинення жіночих світових ігор.
