48. Режими радіаційного захисту населення

Режим радіаційного захисту населення означає порядок дії людей, що опинилися в зоні радіоактивного зараження, а також порядок застосування засобів захисту для зменшення можливих доз опромінення.

Для захисту населення передбачено три типових режиму радіаційного захисту:

№ 1 - застосовується для населених пунктів, в яких населення проживає в основному в дерев'яних будинках (з коефіцієнтом ослаблення радіації в 2-3 рази);

№ 2 - передбачений для населених пунктів, де мешканці проживають в кам'яних одноповерхових будівлях, що забезпечують послаблення радіації в 10 разів;

№ 3 - передбачений для населених пунктів, де населення проживає в багатоповерхових кам'яних будівлях, що забезпечують послаблення радіації в 20-30 разів.

49. Єдина державна система ЦЗ (ЄСЦЗ) населення і територій створена для реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей, довкілля від негативних наслідків НС у мирний час та особливий період, подолання наслідків НС.

Головні завдання ЄСЦЗ:

– прогнозування та оцінювання соціально-економічних наслідків НС;

– розробка та здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню НС;

– створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання НС;

– оповіщення населення про загрозу та виникнення НС, своєчасне інформування про обстановку і вжиті заходи;

– організація захисту населення і територій у разі виникнення НС;

– проведення рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

– здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

– надання оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;

– навчання населення способам захисту в разі виникнення НС та побутових нестандартних ситуацій;

– міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.

Структура ЄСЦЗ. До єдиної системи цивільного захисту входять територіальні і функціональні підсистеми (рис. 5.1). Територіальні підсистеми створюються в Автономній Республіці Крим (АРК), областях, містах Києві та Севастополі, функціональні – в міністерствах і відомствах.

Кожна підсистема має чотири рівні: загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий). До складу підсистеми входять:

– органи управління ЄСЦЗ;

– сили і засоби;

– резерви матеріальних та фінансових ресурсів;

– системи зв’язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.

 50. Повінь — це затоплення значної частини суші внаслідок підняття води вище звичайного рівня. Виникають під час тривалих злив та в результаті танення снігу, вітрових нагонів води, при заторах та зажерах. Вони супроводжуються затопленням значних територій і викликають необхідність часткової евакуації людей і тварин, завдають відчутних матеріальних збитків. Призводить до руйнування будівель та споруд розташованих у прибережній зоні. Рівні води під час весняних повеней на рівнинних річках зростають більш повільно, але й небезпека негативних наслідків існує довше. Слід пам’ятати, що у зоні затоплення можуть опинитись і хімічно небезпечні об’єкти, що збільшує небезпеку.

Основний напрям боротьби з повенями в зменшенні максимальних витрат води в річці завдяки перерозподілу стоку в часі (насадження лісозахисних смуг, оранка ґрунту поперек схилу, збереження узбережних смуг рослинності, терасування схилів тощо). Для середніх та великих річок досить дійовим засобом є регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ. Окрім того, для захисту від повеней широко застосовується давно відомий спосіб — влаштування дамб. Для ліквідації небезпеки утворення затсорів проводиться розчищення та заглиблення окремих ділянок русла ріки, а також руйнування криги вибухами за 10-15 днів до початку льодоходу. Ще один досить важливий шлях регулювання стоку й запобігання повеней — ландшафтно-меліоративні заходи.

51. ЦП-5 (Цивільний Протигаз -5) - засіб індивідуального захисту фільтруючого типу радянського і російського виробництва, призначений для захисту органів дихання, очей, шкіри голови. Призначається для захисту від отруйних речовин, мікробів і токсинів. Принцип захисної дії даного засобу захисту грунтується на тому, що використовуване для дихання заражене повітря попередньо очищається від шкідливих домішок за допомогою спеціальних поглиначів і фільтрів.

Відмінністю протигаза ЦП-5 від інших моделей є те, що лицьова частина протигаза не комплектується сполучною гофрованою трубкою, а безпосередньо приєднується до протигазової коробки. В комплект протигазу входять ФПК (фильтруючо-поглинаюча коробка) з маркуванням ГП-5, лицьова частина ШМ-62 або ШМ-62У (стоншення), сумка для носіння та коробка з незапотіваючими плівками (НП). Протигаз ЦП-5 призначений для використання цивільним населенням. Протигаз ЦП-5 випускається в п'яти розмірах: 0, 1, 2, 3, 4 (у маски ШМ-62У - 0у, 1у, 2у, 3у, 4у). Маркування шолом-масок ШМ-62 ии ШМ-62У нанесена у вигляді опуклого відбитка від прес-форми: у підборіддя частини в колі цифрою вказаний ріст шолом-маски, дві останні цифри року виготовлення, квартал (точками), умовне позначення підприємства-виготовлювача ( літерою), номер прес-форми. Для підбору необхідного зростання шолом-маски потрібно виміряти голову по замкнутій лінії, що проходить через верхівку, щоки і підборіддя. Виміри округлюються до 0,5 см. При величині виміру до 63 см беруть нульовий ріст, від 63,5 до 65,5 см - перший, від 66 до 68 см - другий, від 68,5 до 70,5 см - третій, від 71 см і більше - четвертий. Підготовка до використання Перед застосуванням протигаз необхідно перевірити на справність та герметичність. Оглядаючи лицьову частину, слід упевнитися в тому, що ріст шолом-маски відповідає необхідному. Потім визначити її цілісність, звернувши увагу на стекла очкового вузла. Після цього перевірити клапанну коробку, стан клапанів. Вони не повинні бути покороблені, засмічені або порвані. На фильтруючо-поглинаючій коробці не повинно бути вм'ятин, іржі, проколів, в горловині - ушкоджень. Звертається увага також на те, щоб в коробці не пересипалися зерна поглинача. Протигаз збирають так. У ліву руку беруть шолом-маску за клапанну коробку. Правою рукою угвинчують до відмови фильтруючо-поглинаючу коробку нагвинтованою горловиною у патрубок клапанної коробки шолом-маски. Нову лицьову частину протигаза перед надяганням необхідно протерти зовні і всередині чистою ганчіркою, злегка змоченою водою, а клапани видиху продути. При виявленні у протигазі тих чи інших ушкоджень їх усувають, при неможливості зробити це протигаз замінюють справним. Перевірений протигаз у зібраному вигляді укладають в сумку: вниз фильтруючо-поглинаючу коробку, зверху - шолом-маску, яку не перегинають, тільки трохи підкручують головний і бічну частини так, щоб захистити скло окулярного вузла. Використання Виданий у користування протигаз може перебувати в трьох положеннях: В «похідному» стані, В положенні «напоготові», В «бойовому» положенні. Для приведення протигаза ЦП-5 в похідне положення необхідно надіти сумку з протигазом через праве плече так, щоб вона перебувала на лівому боці, а застібка знаходилася від себе, підігнати за допомогою пряжок плечовий ремінь так, щоб верхній край сумки був на рівні поясного ременя, перевірити надійність протигаза, скласти протигаз у протигазної сумку. При необхідності протигаз може бути закріплений на поясі за допомогою тасьми. В положенні «напоготові» протигаз переводять за сигналами «Повітряна тривога» і «Загроза радіоактивного зараження», тобто при безпосередній загрозі ядерного, хімічного або бактеріологічного (біологічного) нападу. При цьому необхідно протигаз пересунути вперед, розстебнути клапан протигазової сумки, закріпити протигаз на тулуб за допомогою тасьми. У «бойове» положення протигаз переводиться за командою "Гази», за сигналами «Хімічний напад», «Радіоактивне зараження», «Бактеріальне зараження», а також самостійно (без команди і сигналів) при виявленні ознак радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів в повітрі або на місцевості.

52. Хімічна обстановка — це сукупність наслідків хімічного зараження території отруйними речовинами чи сильнодіючими ядучими речовинами, які впливають на діяльність об'єктів народного господарства, формування ЦО і населення.

Хімічна обстановка може утворитися при застосуванні хімічної зброї, або в результаті аварійного розливу, чи викидання СДЯР і утворення зон хімічного зараження й осередків хімічного ураження.

53. Цей Закон визначає правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру, повноваження органів виконавчої влади та інших органів управління, порядок створення і застосування сил, їх комплектування, проходження служби, а також гарантії соціального і правового захисту особового складу органів та підрозділів цивільного захисту.

54. Сель – раптово сформований внаслідок різкого підйому води в руслах гірських річок, грязьовий потік. Причинами виникнення селевих потоків майже завжди бувають сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, прорив гребель водоймів, а також землетруси та виверження вулканів.

55. Призначення і будова респіратора.

Респіратори застосовуються для захисту

органів дихання від радіоактивного і грунтового пилу і під час воєнних

дій у вторинній хмарі бактеріальних (біологічних) засобів. У військах

використовується респіратори Р-2. Респіратор Р-2 – це фільтрувальна

напівмаска з двома вдихальними клапанами, одним видихальним клапаном з

захисним екраном, оголов'ям, що складається з еластичних шворок, які не

розтягуються, і носовим затискачем.

Особовий склад одягає респіратори за сигналом командира підрозділу при

команді "Одягнути респіратори!"

Принцип дії респіратора ґрунтується на тому, що при вдиху повітря послідовно проходить крізь фільтрувальний поліуретановий шар маски, де очищається від грубодис-персного пилу, потім крізь фільтрувальний полімерний волокнистий матеріал, де очищається від тонкодисперсного пилу. Після очищення повітря крізь клапани вдиху по­трапляє у підмасковий простір та в органи дихання. При видиханні повітря з підмаскового простору виходить через клапан видиху.

Респіратори надягають за командою «Респіратор наді­ти!» або самостійно. Знявши респіратор, треба провести йо­го дезактивацію: видалити пил із зовнішньої частини напівмаски щіткою або витрусити, внутрішню поверхню напівмаски протерти тампоном і просушити. Респіратор покласти в поліетиленовий пакет і закрити його кільцем.

Респіратор ШБ-1 («Пелюсток») широко застосову­вався під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і надійно захищав від радіоактивного зараження. Це респіратор одноразового користування, безрозмірний; фільтрувальним елементом у ньому є тканина Петрянова.