50. Структура та міжпредметні зв’язки вікової психології.

На основі остаточного відокремлення психології від філософії, становлення як самостійної науки, накопичення наукової інформації відбувається диференціація психологічних знань і утворення окремих наукових галузей в рамках психології. Так, внаслідок цієї диференціації виокремилася генетична психологія, яка, в свою чергу, поділилась на порівняльну, етнопсихологію та вікову психологію.

Накопичення величезної кількості інформації з питань закономірностей роботи психіки людини впродовж її онтогенезу дозволило систематизувати та впорядкувати вікову психологію за допомогою галузевої структури.

Вікова психологія перебуває у тісному зв'язку з іншими гуманітарними науками, зокрема з педагогікою, якій надає теоретичну базу для правильної організації навчання та виховання дітей та молоді; з анатомією та фізіологією людини щодо питань фізіологічного підґрунтя психічного розвитку. Філософські ідеї виступають методологічною базою для розробки науковцями питань механізмів становлення особистості, її взаємодії з соціумом.

Найбільше предмет вивчення вікової психології - закономірності розвитку психіки людини - ріднить її з іншими галузями психології, а саме загальною, педагогічною, соціальною, диференціальною, спеціальною, сімейною тощо.

51. Особистість вчителя. Вимоги педагогічної діяльності до особистості учителя.

За всіх часів професія вчителя була дуже важливою. Завдяки педагогічній діяльності не переривається зв'язок поколінь. Без неї складно уявити розвиток суспільства чи окремої людини. У процесі взаємодії вчителя і учня народжуються нові ідеї, формуються духовні і матеріальні цінності, творчий потенціал особистості.

Основний зміст педагогічної професії становлять взаємини з людьми. Завдання вчителя - якнайглибше зрозуміти учня, задовольнити його запити, допомогти у становленні особистості. Це посилює роль особистісних взаємин у педагогічному процесі і акцентує на важливості моральних аспектів.

Учитель — людина, якій за фахом належить відкривати молодій генерації глибини наук, життєву мудрість, передавати навички діяльності. Із його працею свої сподівання пов’язують ті, у чиїх сім’ях зростають діти. Від нього залежать розвиток особистості і міцність основ суспільства. Справжнім учителем може стати людина з високими моральними якостями та рівнем культури, яка розуміє, що шлях до професії і шлях у професії потребують праці над собою, постійного самоформування і самовдосконалення. Усвідомлене входження в педагогічну справу починається з осягнення її засад і суті, призначення, функцій і структури педагогічної діяльності, раціональних методів професійного самовиховання.

Література

1. Абрамова Г.С. Возрастная психология: учебное пособие [для студ. вузов] / Г.С.Абрамова. – [4-е изд.]. – М.: Издательский центр «Академия», 1999. – 672с.

2. Заброцький М.М. Основи вікової психології: навчальний посібний / М.М.Заброцький. – Тернопіль, 2001. – 112с.

3. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г.С.Костюк. – К.: Рад. школа, 1989. – 608 с.

4. Крутецкий В.А. Психология: учеб.[для учащихся пед. уч-щ] / В.А.Крутецкий. – М.:Просвещение, 1986. – 336с.

5. Кулагина И.Ю. Возрастная психология. – М.: Изд. УРАО, 1997. – 176 с.

6. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій): навч. посіб. / В.П.Кутішенко. – [3-ге вид.]. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 128 с.

7. Немов Р.С. Психология: учеб. [для студ. высш. пед. учеб. завед.] В 3 кн./ Р.С.Немов. – [4-е изд.]. – М.: ВЛАДОС, 2007. – Кн. 2: Психология образования. – 606 с.

8. Подоляк Л.Г. Основи вікової психології: навч. посібн / Л.Г.Подоляк. – К.: Главник, 2006. – 112 с. – (серія «Психол. інструментарій»).

9. Савчин М.В.Вікова психологія / М.В.Савчин, Л.В.Василенко. – К.: Академвидав. (Альма-матер), 2005. – 360 с.

10. Савчин М.В. Педагогічна психологія / М.В.Савчин. – К.: Академвидав. (Альма-матер), 2007. – 424 с.

11. Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія: навч. посіб./ Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. та ін.– К.: Просвіта, 2001. – 416 с.