46. Педагогічні здібності, їх структура та умови формування.

Педагогічним здібностями називають сукупність індивідуально-психологічних особливостей особистості вчителя, що відповідають вимогам педагогічної діяльності і визначають успіх в оволодінні цією діяльністю. Відмінність педагогічних здібностей від педагогічних умінь полягає в тому, що педагогічні здібності – це особливості особистості, а педагогічні уміння – це окремі акти педагогічної діяльності, що здійснюються людиною на високому рівні.

Найбільш повно на сучасному етапі концепція педагогічних здібностей розкрита та розвинена Н.В. Кузьміною.

По-перше, всі педагогічні здібності співвіднесені з основними аспектами (сторонами) педагогічної системи. По-друге, педагогічні здібності це "особлива чутливість до об'єкту, процесу і результатів педагогічної діяльності". По-третє,— вони включають у себе не тільки набір, сукупність, а являють деяку структурну організацію цієї чутливості. По-четверте, виділена урівненість педагогічних здібностей. По-п'яте, це трактування визначає зв'язок загальних і спеціальних педагогічних здібностей, з одного боку, і спеціальних педагогічних здібностей — з іншого.

У педагогіці відокремлені наступні групи здібностей, які є основою професійної майстерності педагога.

1. Організаторські. Проявляються в умінні вчителя згуртувати учнів, зайняти їх, розділити обов’язки, спланувати роботу, підвести підсумки зробленого і т.д.

2. Дидактичні. Конкретні вміння підібрати і підготувати навчальний матеріал, наочність, обладнання, доступно, ясно, виразно, переконливо і послідовно викласти навчальний матеріал, стимулювати розвиток пізнавальних інтересів і духовних потреб, підвищувати навчально-пізнавальну активність і т.п.

3. Перцептивні, які проявляються в умінні проникати в духовний світ вихованців, об’єктивно оцінювати їхній емоційний стан, виявляти особливості психіки.

4. Комунікативні здібності проявляються в умінні вчителя встановлювати педагогічно доцільні відносини з учнями, їхніми батьками, колегами, керівниками навчального закладу.

5. Сугестивні здібності полягають в емоційно-вольовому вплив на учнів.

6. Дослідницькі здібності, які проявляються в умінні пізнати й об’єктивно оцінити педагогічні ситуації і процеси.

7. Науково-пізнавальні, що зводяться до здатності засвоєння наукових знань в обраній галузі.

Звісно, що кожна з педагогічних здібностей може виявлятися в різних ситуаціях, в тому числі і творчих, де діяльність педагога перетворюється на творчість учня. Тому одна з важливих якостей педагога як особистості – це надзвичайно високий рівень емпатії, або за влучним висловлюванням В.Л.Леві, мистецтво бути іншим. І чим вище здатність педагога до співчуття і до співтворчості, тим вищі його творчі результати.

Учителі вказують на необхідність високого професіоналізму педагога, педагогічну майстерність, педагогічний такт тощо.

47. Професійні якості особистості вчителя.

Професійно значущі якості особистості – це важливі психологічні характеристики, до яких певна професійна діяльність висуває підвищені вимоги. Високий рівень розвитку професійно значущих якостей особистості людини при сформованій позитивній мотивації є важливою умовою, що забезпечує його високу продуктивність у професійної діяльності. “Професійно значущі якості особистості – це постійно закріплене ставлення до своєї професії, праці, природи, речей як певної системи мотивів, форм і способів професійно-рольової поведінки, в якій ці стосунки реалізуються”. Поняття професійно значущого об’єднує внутрішнє і зовнішнє, виокремлює й конкретизує головне в предметному змісті мотивації та регуляції поведінки педагога. Якості особистості, які залучені до процесу становлення професійної діяльності, впливають на ефективність її виконання з основних параметрів: продуктивності, якості, надійності. Існує більш ніж 500 класифікацій професійно значущих якостей учителя. Учені пропонують різноманітний набір особистісних якостей, важливих для професії педагога. Робляться спроби виділити найсуттєвіші з точки зору ефективності педагогічної діяльності. Правомірним, на нашу думку, є виділення домінантних, периферійних, негативних і професійно недопустимих якостей.

Так, за визначенням науковців, домінантними вважають якості, відсутність кожної з яких унеможливлює ефективне здійснення педагогічної діяльності; периферійними – якості, які не справляють вирішального впливу на ефективність педагогічної праці, проте сприяють її успішності; негативними – якості, що призводять до зниження ефективності педагогічної діяльності, а професійно недопустимими – ті, що ведуть до професійної непридатності вчителя. Розглянемо склад цих груп особистісних якостей детальніше.

Розглядаючи домінантні якості, з них можна виділити такі:

1. Гуманність – любов до дітей, вміння поважати їхню людську гідність, потреба і здатність надавати кваліфіковану педагогічну допомогу в їхньому особистісному розвитку.

2. Громадянська відповідальність, соціальна активність.

3. Справжня інтелігентність – високий рівень розвитку інтелекту, освіченість у галузі предмета викладання, ерудиція, висока культура поведінки.

4. Правдивість, справедливість, порядність, чесність, гідність, працьовитість, самовідданість.

5. Інноваційний стиль науково-педагогічного мислення, готовність до створення нових цінностей і прийняття творчих рішень.

6. Любов до предмета, який викладається, потреба в знаннях, у систематичній самоосвіті.

7. Здатність до міжособового спілкування, ведення діалогу, переговорів; наявність педагогічного такту, що визначає стиль поведінки учителя, викликає упевненість учнів у доброзичливості вчителя, його чуйності, доброті, толерантності.

З-поміж периферійних якостей можна виділити такі:

1. Привітність.

2. Почуття гумору.

3. Артистизм.

4. Мудрість (наявність життєвого досвіду).

5. Зовнішня привабливість.

Наявність цих якостей учителя створює його авторитет. Авторитет педагога, як і авторитет представника будь-якої іншої професії, здобувається наполегливою працею. Якщо в межах інших професій звично звучить вислів “визнаний у своїй галузі авторитет” , то у педагога може бути лише авторитет особистості.

Якщо ж говорити про негативні якості, то з них можна виділити такі:

1. Байдужість до вихованців.

2. Упередженість – виділення із середовища учнів “любимчиків” і “осоружних” , прилюдне вираження симпатій і антипатій стосовно вихованців.

3. Зарозумілість – педагогічно недоцільне підкреслення власної вищості над учнем.

4. Мстивість – властивість особистості, яка виявляється в намаганні зводити особисті рахунки з учнем.

5. Неврівноваженість – невміння контролювати свої тимчасові психічні стани, настрій.

6. Байдужість до предмета, який викладається.

7. Розсіяність – забутливість, незібраність.

Також як і в будь-якій іншій професії, в професії педагога існують і професійні протипоказання.

1. Наявність шкідливих звичок, соціально небезпечних для суспільства

(алкоголізм, наркоманія тощо).

2. Моральна неохайність.

3. Рукоприкладство.

4. Грубість.

5. Некомпетентність у питаннях викладання і виховання.

6. Обмеженість світогляду.

7. Безпринципність.

8. Безвідповідальність.