- •1. Предмет і задачі вікової психології.
- •2. Методи вікової психології.
- •3. Рушійні сили психічного розвитку.
- •4. Основні фактори, що детермінують психічний розвиток.
- •5. Діалектичний взаємозв’язок навчання, виховання та розвитку.
- •6. Найважливіші закономірності розвитку психіки.
- •7. Проблеми вікової періодизації психічного розвитку.
- •8. Основні психологічні новоутворення раннього дитинства.
- •Психологічний розвиток немовляти.
- •11. Гра як провідна діяльність у дошкільному віці.
- •1. Зміна сюжету ігор.
- •3. Зміна відношення між уявною ситуацією і правилом.
- •4. Зміна характеру перенесення значень з одного предмета на інший.
- •12. Соціальна ситуація розвитку молодших школярів.
- •13. Зміст психологічної готовності дітей до шкільного навчання
- •14. Основні фактори розвитку молодшого школяра
- •15. Психологічні новоутворення молодшого школяра.
- •16. Особливості розвитку пізнавальних процесів молодшого школяра.
- •17. Особливості фізичного розвитку молодшого школяра.
- •18. Характеристика навчальної діяльності молодшого школяра.
- •19. Динаміка відношення до навчання молодших школярів.
- •20. Особливості стосунків з дорослими та однолітками в підлітковому віці .
- •21. Криза особистості підлітка.
- •24. Загальна характеристика ранньої юності.
- •25. Характеристика розвитку і поведінки дітей шестирічного віку
- •26. Процедура визначення психологічної готовності дитини до школи.
- •27. Неуспішність, її причини та запобігання.
- •28. Негативні форми поведінки та їх подолання.
- •29. Метод переконання, умови його успішного застосування.
- •30. Метод навіювання, умови його успішного застосування.
- •31. Педагогічне спілкування та вимоги до нього.
- •32. Метод позитивного підкріплення у групі методів стимулювання.
- •33. Методи негативного підкріплення у групі методів стимулювання.
- •34. Метод організації змагання вихованців.
- •3) Контроль.
- •36. Характеристика психологічних механізмів виховання.
- •37. Індивідуальний підхід до виховання.
- •38. Поняття про навчання та його психологічні механізми.
- •39. Способи активізації навчальної діяльності школярів.
- •40. Психологічний аналіз уроку в діяльності вчителя
- •41. Труднощі навчання і виховання першокласників та шляхи їх подолання.
- •42. Чинники, що впливають на ефективність навчання
- •43. Особливості педагогічної діяльності.
- •44. Формування позитивного ставлення школярів до навчання.
- •45. Загальна характеристика навчальної діяльності школярів.
- •46. Педагогічні здібності, їх структура та умови формування.
- •47. Професійні якості особистості вчителя.
- •48. Предмет, завдання, розділи педагогічної психології.
- •49. Організація психологічних досліджень. Етапи психологічного дослідження.
- •50. Структура та міжпредметні зв’язки вікової психології.
- •51. Особистість вчителя. Вимоги педагогічної діяльності до особистості учителя.
- •Література
44. Формування позитивного ставлення школярів до навчання.
Тепер, коли суспільство постійно розвивається, а обсяг знань зростає, роль учителя полягає не стільки в тому, що він несе інформацію дітям, скільки в умінні правильно організувати засвоєння цих знань. Залучаючи дитину до діяльності, вчитель спрямовує її на пізнання світу і себе в ньому. Основа ефективного навчання учнів — формування в них мотивації до навчальної діяльності. Саме вмотивована діяльність стимулює дитину до навчання, якісного засвоєння знань, розвитку. Залежно від мотивації, одне завдання дитина може не виконувати взагалі або виконувати з різним ступенем активності, а над іншим готова просидіти тривалий час.
Серед причин спаду мотивації молодших школярів до навчальної діяльності можу зазначити наступні:
ставлення учня до вчителя;
ставлення вчителя до учня;
особиста значущість предмета;
розумовий розвиток учня;
продуктивність навчальної діяльності;
нерозуміння мети навчання;
страх перед школою.
Для того, щоб учні вчилися із захопленням, кожен урок прагну зробити цікавим для дітей. Планую і проводжу заняття, в основі яких покладено принцип навчання у співпраці. Цим самим даю змогу учням досягти високого рівня взаємопорозуміння, взаємоспілкування, а також розвивати здібності працювати і навчатися самостійно:
даю змогу молодшим школярам нести відповідальність за спільну діяльність;
створюю ситуації, щоб діти працювали по черзі, слухали один одного;
організовую роботу дітей у парах, групах, щоб вони мали змогу обмінюватися думками, знаннями, ідеями.
45. Загальна характеристика навчальної діяльності школярів.
Навчання - конкретний вид педагогічного процесу, в ході якого під керівництвом спеціально підготовленого особи (педагога, викладача) реалізуються суспільно обумовлені завдання освіти особистості в тісному взаємозв'язку з її вихованням і розвитком. Правильне розуміння самого процесу навчання включає необхідні характеристики: 1) навчання є специфічна людська форма передачі суспільного досвіду: за допомогою знарядь і предметів праці, мови і мови, спеціально організованої навчальної діяльності передається і засвоюється досвід попередніх поколінь; 2) навчання неможливо без наявності взаємодії учня і вчителя, без наявності «зустрічній» активності учня, без його відповідної роботи, званої вченням. 3) навчання - це не механічна надбавка до вже наявних психологічних процесів, а якісна зміна всього внутрішнього світу, всієї психіки і особистості учня.
Загальні цілі навчання: 1) формування знань (системи понять) і способів діяльності (прийомів пізнавальної діяльності, навичок і вмінь); 2) підвищення загального рівня розумового розвитку, зміна самого типу мислення і формування потреб і здібностей до самонавчання, вміння вчитися. У процесі навчання необхідно вирішити такі завдання: - Стимулювання навчально-пізнавальної активності учнів; - Організація їх пізнавальної діяльності з оволодіння науковими знаннями й уміннями; - Розвиток мислення, пам'яті, творчих здібностей; - Вдосконалення навчальних умінь і навичок; - Вироблення наукового світогляду та морально-естетичної культури.