
- •1. Предмет і задачі вікової психології.
- •2. Методи вікової психології.
- •3. Рушійні сили психічного розвитку.
- •4. Основні фактори, що детермінують психічний розвиток.
- •5. Діалектичний взаємозв’язок навчання, виховання та розвитку.
- •6. Найважливіші закономірності розвитку психіки.
- •7. Проблеми вікової періодизації психічного розвитку.
- •8. Основні психологічні новоутворення раннього дитинства.
- •Психологічний розвиток немовляти.
- •11. Гра як провідна діяльність у дошкільному віці.
- •1. Зміна сюжету ігор.
- •3. Зміна відношення між уявною ситуацією і правилом.
- •4. Зміна характеру перенесення значень з одного предмета на інший.
- •12. Соціальна ситуація розвитку молодших школярів.
- •13. Зміст психологічної готовності дітей до шкільного навчання
- •14. Основні фактори розвитку молодшого школяра
- •15. Психологічні новоутворення молодшого школяра.
- •16. Особливості розвитку пізнавальних процесів молодшого школяра.
- •17. Особливості фізичного розвитку молодшого школяра.
- •18. Характеристика навчальної діяльності молодшого школяра.
- •19. Динаміка відношення до навчання молодших школярів.
- •20. Особливості стосунків з дорослими та однолітками в підлітковому віці .
- •21. Криза особистості підлітка.
- •24. Загальна характеристика ранньої юності.
- •25. Характеристика розвитку і поведінки дітей шестирічного віку
- •26. Процедура визначення психологічної готовності дитини до школи.
- •27. Неуспішність, її причини та запобігання.
- •28. Негативні форми поведінки та їх подолання.
- •29. Метод переконання, умови його успішного застосування.
- •30. Метод навіювання, умови його успішного застосування.
- •31. Педагогічне спілкування та вимоги до нього.
- •32. Метод позитивного підкріплення у групі методів стимулювання.
- •33. Методи негативного підкріплення у групі методів стимулювання.
- •34. Метод організації змагання вихованців.
- •3) Контроль.
- •36. Характеристика психологічних механізмів виховання.
- •37. Індивідуальний підхід до виховання.
- •38. Поняття про навчання та його психологічні механізми.
- •39. Способи активізації навчальної діяльності школярів.
- •40. Психологічний аналіз уроку в діяльності вчителя
- •41. Труднощі навчання і виховання першокласників та шляхи їх подолання.
- •42. Чинники, що впливають на ефективність навчання
- •43. Особливості педагогічної діяльності.
- •44. Формування позитивного ставлення школярів до навчання.
- •45. Загальна характеристика навчальної діяльності школярів.
- •46. Педагогічні здібності, їх структура та умови формування.
- •47. Професійні якості особистості вчителя.
- •48. Предмет, завдання, розділи педагогічної психології.
- •49. Організація психологічних досліджень. Етапи психологічного дослідження.
- •50. Структура та міжпредметні зв’язки вікової психології.
- •51. Особистість вчителя. Вимоги педагогічної діяльності до особистості учителя.
- •Література
24. Загальна характеристика ранньої юності.
Рання юність (від 14 - 15 до 18) - це період завершеності фізичного дозрівання організму, завершальний етап початкової соціалізації особистості.
Фізичний розвиток старшокласників характеризується подальшими анатомічними та фізіологічними змінами тісно пов'язаними між собою.
У 15 - 18 років для більшості юнаків і дівчат завершується статеве дозрівання організму. До 15 р. в основному завершується дозрівання кори великих півкуль, остаточно формується нейронний апарат у всіх ділянках головного мозку.
Особливістю сучасності є прискорення біологічного дозрівання (акселерація) і уповільнення соціального. Соціальна зрілість вимірюється багатьма параметрами, які з'являються неодночасно та індивідуально. Так, суспільство визнає дорослість людини з 17 років, коли вона отримує паспорт, починає відповідати за всі свої вчинки перед законом, користується виборчим правом та всіма іншими правами дорослої людини. Водночас фактична соціальна зрілість може настати як раніше моменту її юридичного визнання (наприклад, під час війни, коли використовується праця підлітків та юнаків), так і пізніше. Ще довгий час після набуття повноліття молода людина зберігає матеріальну залежність від батьків і родини (особливо, якщо продовжує навчання).
Основне соціальне завдання на цьому етапі - вибір професії, соціальне та особистісне самовизначення. Йдеться про сформованість властивостей, здібностей та потреб, які дали б молодій людині змогу повною мірою реалізувати себе в праці, в громадянському житті, майбутній сім'ї тощо. Перед усім це:
Розвиток потреби в спілкуванні та освоєння способів його здійснення;
Формування теоретичного мислення і вміння орієнтуватися в різних його формах (науковому, художньому, правовому);
Розвиток рефлексії.
Якщо ці якості сформовані, то молода людина має необхідну психологічну базу для самовизначення центрального новоутворення раннього юнацького, віку. Самовизначення на цьому етапі ще не є завершеним остаточно, оскільки воно не пройшло перевірки життям.
Провідною діяльністю на цьому етапі є учбово - професійна діяльність. Одна з центральних проблем підліткового перебудова взаємостосунків з дорослим та зміна значущих осіб - зберігає своє значення і в період ранньої юності. Юнаки і дівчата прагнуть звільнитися від контролю з боку батьків і вчителя, а також від встановлених ними норм і правил.
Подальший розвиток сприймання виявляється перед усім у довільних його формах, актах планомірного спостереження запевними об'єктами, які спрямовані пізнавальними і практичними цілями.
Довільне запам'ятовування стає значно продуктивніше за мимовільне,помітно підвищується продуктивність пам'яті на абстрактний матеріал,вдосконалюються способи запам'ятовування за рахунок свідомого використання раціональних прийомів.
Мислення стає системнішим, розвивається потреба в теоретичному обґрунтуванні пояснень явищ дійсності.
Широта інтелектуальних інтересів часто поєднується з відсутністю системи та методу характерною є схильність перебільшувати рівень своїх знань і особливості розумових можливостей.
Психічний розвиток у ранній юності - це та необхідна основа, яка дозволяє людині свідомо й обґрунтовано здійснити вибір подальшого життєвого шляху відповідно до своїх можливостей та індивідуальних особливостей. Перевірка правильності зробленого життєвого вибору, а у деяких випадках і його зміна триває у другій половині юнацького віку.