- •Тема: Фізіологічні основи травлення та сечовиділення.
- •Загальна характеристика процесу травлення. Функції травної системи.
- •Функції травної системи:
- •Травлення у ротовій порожнині.
- •Травлення у шлунку.
- •Травлення у тонкій кишці.
- •Травлення у товстій кишці.
- •Всмоктування поживних речовин.
- •Загальна характеристика системи виділення.
- •Будова і функції нирки. Сечоутворення.
- •Регуляція функції нирок.
- •Сечовипускання, його регуляція.
Травлення у товстій кишці.
Вміст тонкої кишки потрапляє до товстої через сфінктер (баугінієва заслінка), утворений між ними. За допомогою рефлекторного механізму він регулює переміщення хімусу в дистальному напрямку.
Виділення кишкового соку в товстій кишці є неперервним і стимулюється механічними і хімічними подразненнями. Сік, як і в тонкій кишці, складається з рідкої і щільної частин. Він має лужну реакцію (рН = 8,5—9,0). У невеликій кількості містяться такі ферменти: пептидази, амілаза, ліпаза тощо. Найбільшу активність має лужна фосфатаза, хоча порівняно з тонкою кишкою її концентрація в 15-20 разів нижча. Низька інтенсивність ферментопродукуючих процесів у товстій кишці пояснюється тим, що процес травлення відбувається переважно у тонкій кишці.
Товста кишка — це місце перебування мікроорганізмів, специфічних для людини. Нормальна мікрофлора захищає організм від патогенних мікроорганізмів, бере участь у синтезі низки вітамінів. Саме тут у людини містяться целюлозобактерії, які здійснюють гідроліз клітковини рослинної їжі. Тут відбувається також гниття білків, особливо коли рух хімусу в товстій кишці уповільнений, що призводить до утворення шкідливих для організму речовин, які, всмоктуючись, можуть спричинити інтоксикацію.
Товста кишка забезпечує резервуарну функцію, оскільки вона має більший діаметр і набагато повільнішу перистальтику, ніж тонка. І тому вміст у ній затримується тривалий час. При цьому інтенсивно всмоктується вода, відбувається формування калових мас. Їх видалення з організму здійснюється за допомогою акту дефекації, який виникає рефлекторно при подразненні механорецепторів прямої кишки. Позив на дефекацію спричинює підвищення тиску в прямій кишці.
Затримку калових мас забезпечують гладком'язовий внутрішній сфінктер і зовнішній, утворений посмугованими м'язами. Останній іннервується аксонами рухових нейронів крижового відділу спинного мозку і перебуває під контролем кори великого мозку. Парасимпатичні нервові волокна в складі тазового нерва знижують тонус сфінктерів і посилюють рухову активність прямої кишки, симпатичні гальмують рухову активність і підвищують тонус сфінктерів. У довільному акті дефекації беруть участь центри довгастого мозку, гіпоталамуса і кори великого мозку.
Всмоктування поживних речовин.
Всмоктування поживних речовин крізь слизову оболонку кишок у кров і лімфу відбувається після їх ферментативного гідролізу. Розрізняють пасивне всмоктування — фільтрація, дифузія й осмос, яке здійснюється за концентраційним градієнтом, і активне, що забезпечує транспорт речовин через мембрани проти концентраційного градієнта з витратами енергії.
Основною ділянкою травної системи, де відбувається всмоктування поживних речовин, є тонка кишка. У шлунку частково всмоктуються вода й мінеральні солі, моноцукриди, алкоголь, деякі амінокислоти. У дванадцятипалій кишці всмоктується лише 5-8% вмісту, який надходить із шлунка, через швидке його переміщення. Всмоктування поживних речовий відбувається головним чином у порожній і клубовій кишках. У товстій кишці всмоктуються переважно вода та мінеральні солі.
Парасимпатична нервова система стимулює, а симпатична — гальмує всмоктування.
