Взаємодія збудження і гальмування в цнс Канал зовнішнього зв'язку Відхилення регульованих параметрів від заданого рівня
«Слідкуючий Рефлекторний
Виконавчі Регульвані “Слідкуючий
пристрій” – центр як
механізми параметри – РП пристрій”
–
рецептори “керуючий рецептори
обурення пристрій” відхилення
Шлях
зворотного зв’язку
Схема. Будова контура біологічної регуляції
(На прикладі контура нервової регуляції) структура рефлекторної дуги та функції її ланок
Рефлекторна дуга
Рецептори Аферентні Еферентні
певної нервові Рефлекторний нервові Виконавчий
рефлексогенної волокна центр волокна орган
зони
Сприймання Передача Передача Передача Реакція
подразника інформації до поступаючої інформації до поступаючої
(Кодування рефлекторного інформації виконавчого інформації
інформації) центра органу
МЕХАНІЗМ ІНТЕГРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЦНС
ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА
Нейрони
ЦНС
Нейронні ланцюги ЦНС
Взаємодія
збудження і
гальмування
на тілах
центральних нейронів Лінійні Дивергентні Конвергентні Кільцеві
Збуджуючі Гальмівні
В
ЗАЄМОДІЯ
ЗБУДЖЕННЯ І ГАЛЬМУВАННЯ В НЕРВОВИХ
ЦЕНТРАХ
Пригнічення в Обмежена, спрямована Посилення і подовження Посилення збудження
ЦНС незначних іррадіація збудження в ЦНС (в домінуючому в домінуючому центрі
Аферентних в ЦНС (спрямоване центрі) значного за рахунок “протягування”
сигналів розповсюдження значного аферентного сигнал незначних аферентних
аферентного сигналу) сигналів
Розвиток
Пресинаптичного Розвиток постсинаптичного Розвиток генералізованого
гальмування спряженого гальмування спряженого гальмування
в
центрах антагоністах навколо
сильно збудженого
домінуючого центру
Реалізація інтегративної функції цнс
Хід роботи.
Д
ля
дослідження колінного рефлексу
обстежуваному пропонують сісти на
стіл і покласти ногу на ногу. Наносять
легкий удар неврологічним молоточком
по сухожилку чотирьохголового м’язу
стегна. Спостерігають розгинання
гомілки. Порівнюють рефлекси справа
і зліва.Д
ослідження
Ахіллового рефлексу проводиться у
обстежуваного, який стоїть колінами
на стільці. Стопи ніг вільно згинають.
Неврологічним молоточком наносять
легкий удар по Ахілловому сухожилку.
Відмічають згинання стопи. Порівнюють
рефлекси з обох боків.Д
ля
дослідження ліктьового рефлексу
розслаблена напівзігнута рука
піддослідного знаходиться як на
підставці на долоні і плечі дослідника.
Великий палець руки дослідника кладеться
на сухожилок двоголового м’язу
піддослідного. Удар неврологічним
молоточком наноситься по великому
пальцю. Відмічається згинання
передпліччя. Порівнюють рефлекси
справа і зліва.
П
ри
дослідженні рефлексу трьохголового
м’язу плеча дослідник стає збоку
від обстежуваного, відводить його
плече назовні до горизонтального рівня
і підтримує його лівою рукою коло
ліктьового згину так, щоб передпліччя
звисало під прямим кутом. Удар
неврологічним молоточком наноситься
біля самого ліктьового згину. Відмічають
розгинання передпліччя. Порівнюють
рефлекси з обох сторін.
Ч
еревні
рефлекси
викликаються швидким поперечним
штриховим подразненням шкіри живота
тупим кінцем ін'єкційної голки: на
рівні пупка (середньочеревні), на 2 см
вище (верхньочеревні) і нижче його
(нижньочеревні). Подразнення здійснюється
у напрямку до серединної лінії живота.
У відповідь виникає скорочення м'язів
живота.
П
ри
досліджувані карпорадіального
(шилорадіального)
рефлексу обстежуваний має бути у такому
ж положенні, як при дослідженні
біцепс-рефлексу. Удар молоточком
наноситься по ліктьовій кістці в
ділянці її шиловидного відростка. Це
викликає згинання руки в ліктьовому
суглобі, а інколи одночасно згинання
пальців і пронацію передпліччя.
Для дослідження зіничного рефлексу на світло обстежуваного просять сісти так, щоб очі знаходилися під помірним освітленням. Обстежуваному пропонують фіксувати поглядом віддалену високорозміщену крапку для того, щоб погляд був спрямований догори. Після цього затемнюють очі обстежуваного долонями на 15-20 сек. Після швидкого відведення долонь спостерігають, як змінилася, в порівнянні з початковою величиною, ширина зіниці і як вона змінюється під дією світла. При закриванні долонями одного ока, спостерігають зміни діаметру другої зіниці, і ті зміни, що будуть відбуватися з нею при освітленні затемненого ока.
. Для дослідження звуження зіниці при конвергенції обстежуваному пропонують слідкувати за наближенням до його носу пальця. Спостерігати, що відбувається із зіницями, коли очі конвергують. Відмітити отримані результати.
Зіничний рефлекс на світло захищає сітківку і її фоторецептори від передозування світлової енергії і фокусує відображення предмета на сітківку. Цей рефлекс не торкається кори мозку. Тому зіничний рефлекс не усвідомлюється. Порушення зорової променистості чи зорової кори не впливає на цей рефлекс.
Аферентні
волокна цього рефлексу супроводжують
зоровий нерв і зоровий тракт, полишаючи
останній поруч з латеральним колінчатим
тілом у вигляді його медіального пучка,
що прямує до верхніх горбків 4-х горбкового
тіла і закінчуює в ядрах претектальної
ділянки. Вставні нейрони зв’язують ці
ядра з парасимпатичними або автономними
додатковими ядрами Едінгера-Вестфаля
з обох боків, забезпечуючи синхроність
зорового рефлексу на світло: промінь,
який потрапляє на одне око, викликає
також звуження зіниці іншого, неосвітленого
ока.
Руйнування верхніх горбків не впливає на зоровий рефлекс на світло, проте ураження претектальної ділянки супроводжується його стиханням, що підтверджує хід аферентних волокон рефлекторної дуги через цю ділянку. Еферентні рухові волокна походять з ядер Едінгера-Вестфаля і разом з окоруховим нервом входять в очну ямку. Тут парасимпатичні прегангліонарні волокна стають самостійними і входять у війчастий вузол, де переходить у короткі постгангліонарні волокна. Ці волокна сягають очного яблука і іннервують м’яз, який звужує зіницю (сфінктер зіниці).
Параліч м’яза, який звужує зіницю, відбувається при пошкодженні окорухового нерва, прегангліонарних волокон або війчастого ганглія. Врешті цей рефлекс на світло вгасає (пригнічується) і зіниця розширюється, оскільки зберігається тільки симпатична іннервація. Переривання аферентних волокон зорового нерва супроводжується зникненням зорового рефлексу на світло як з боку ушкодження, так і з протилежного боку, оскільки порушується спряженість цих реакцій. Якщо в цій ситуації світло падає на контрлатеральне, неушкоджене око, рефлекс на світло виникає з обох сторін. Досліджується, що цей вид мідріазу є результатом домінування симпатичних імпульсів, які викликають скорочення м’язів, що розширюють зіницю (дилятатора зіниці).