Питання для самоконтролю:

1. Коли й чому зародився інституціональний напрямок економічної думки?

2. Хто є засновником теорії інституціоналізму у світовій науці?

3. Які напрямки визнають у теорії класичного інституціоналізму?

4. Що є предметом інституціональної теорії й об'єктом інституціональної економіки?

5. Які методи використовує інституціоналізм для дослідження проблем національної економіки?

6. Зробить порівняльний аналіз підходів до вивчення соціально-економічних процесів з позицій школи неокласиків і теорії інституціоналізму.

7. У чому полягають особливості функціонування сучасної інституціональної економіки?

8. З якими інституціональними проблемами зіштовхується трансформаційна економіка України?

9. Прокоментуйте шляхи вирішення інституціональних проблем, що існують у світовій економіці, а також ті, що придатні для національної економічної системи. Які виникають при цьому відмінності за засобами впровадження інститутів?

10. Які функції повинна виконувати сучасна інституціональна економіка і які результати при цьому досягаються?

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

1.2 ФОРМУВАННЯ ТА ЕТАПИ РОЗВИТКУ НСТИТУЦИОНАЛИЗМА

1.2.1 Неокласична економічна теорія.

1.2.2 Класичний інституціоналізм.

1.2.3 Неоінституціоналізм.

1.2.4 Нова інституціональна економічна теорія.

1.2.5 Еволюційний інституціоналізм.

1.2.1 Неокласична економічна теорія

Зародившись наприкінці ХІХ століття, ця наукова доктрина залишалася актуальної й затребуваної протягом усього ХХ сторіччя. І сьогодні її основи й методи вивчаються в процесі підготовки економістів в усьому західному світі.

Головне наукове кредо неокласики говорить: "...вивчення вибору, який роблять економічні агенти, використовуючи обмежені ресурси для задоволення своїх потреб, становить предмет цієї наукової школи". Виходячи з поставлених цілей, неокласика шукає й описує моделі веління індивідів, що роблять вибір. Maіn stream economіcs, як домінуючий напрямок в економічній теорії, претендує на здатність точно описати поводження індивідів, які роблять будь-який вибір у будь-якій економічній ситуації та використовують обмежені ресурси. При цьому предмет вибору, зовнішні умови здійснення вибору або історична епоха, у якій здійснюється вибір, особливої ролі не грають. Аналітична модель неокласики залишається незмінної, чи йде мова про покупку фруктів на ринку, про "вибір" заступника сюзереном у феодальну епоху або про вибір супутника життя.

Побудові аналітичної моделі передує облік теоретичних допущень:

- обмеженість (відносна) ресурсів, їхня рідкість;

- раціональність поводження (повна, необмежена);

- методологічний індивідуалізм (теоретична основа прийняття рішень);

- повнота інформації, який володіє економічний агент, тому що вона зберігається в цінах, у рівні попиту, характері пропозиції. Втіленням реального середовища дій економічного агента прийнято вважати локальний ринок. Локальний ринок - це ринок з обмеженим колом осіб, певним територією для здійснення угод (наприклад, середньовічні ярмарки, сучасний ринок алмазів, де цінується репутація торговців, біржова торгівля). Тим самим, на думку неокласичної школи, реалізувати принцип можливості володіння повнотою інформації в цих умовах стає реальним;

- досконала конкуренція, що означає мінімальний ступінь залежності між учасниками, що здійснюють ринкові угоди. Таке конкурентне середовище означає, що вибір одного індивіда не залежать від рішення інших, що між ними відсутня взаємозалежність і взаємовплив. Ціна повністю залежить від характеру пропозиції. Ресурси - неспецифічні, їм легко знайти заміну;

- портрет homo economіcus. Ще одна передумова застосовності неокласичної моделі до аналізу реальних ринків полягає у відповідності здійснюючий вибір людей ідеалу homo economіcus. До рис його портрета можна віднести: ціліраціональність, як волю у виборі цілей і засобів їхнього досягнення; утилітарність, як максимальну корисність дій агента; почуття емпатії, як уміння поставити себе на місце інших учасників угоди й, тим самим, передбачати їхнє поводження; довіра, як почуття, без якого угоди неможливі або приречені на невдачу.

Зазначені теоретичні положення певний час зберігали свою силу, тому що діяли та підтверджувалися практично автоматично, до моменту появи феномена монополії. Монополістичне середовище взаємодії економічних агентів змінило їхню господарську модель поводження й тим самим скомпрометувала віру в цю теорію. Незважаючи на якусь стрункість і аргументованість даної теорії, її окремі положення перебувають у протиріччі один з одним. А головне з реальним економічним простором, нелінійним і нестабільним. Тому з'являється настійна потреба в нових економічних теоріях.