2.2.2. Типи домогосподарств

У світовій і вітчизняній практиці господарювання не знайдено ідеального типу домашнього господарства. У кожному конкретному випадку домашнє господарство формується й розвивається в окремому інституціональному середовищі. Разом з тим знайдена й використається сама загальна класифікація домогосподарств:

- домогосподарство в умовах ринку;

- домогосподарство в умовах командної економіки;

- домогосподарство в умовах переходу від командної економіки до ринку.

Домогосподарство в умовах ринку. Така форма господарювання може бути охарактеризована наступними ознаками:

- інститут ринку через вибір і достаток товарів заощаджує домогосподарству трансакційні витрати в процесі куплі-продажу товарів і послуг;

- відбувається оптимізація споживчого поводження домогосподарства, виникає вільний час на себе як на особистість;

- існує реальна можливість участі в ринку праці як джерела доходу; потенційне підвищення специфічності людського капіталу виводить членів родини як працівників з домогосподарства, робить їхню працю більше дохідною, конкурентною на ринку за рамками домогосподарства й, навпаки;

- відзначається мінімізація залежності домогосподарства від держави, їхні взаємини регламентуються ринком праці (через закони про працю), податками (податковий кодекс), соціальним порядком (легітимність дій).

Домогосподарство в умовах командної економіки. Таке позиціювання домогосподарства можливо у випадку, коли складаються наступні обставини:

- відтворення людського капіталу утруднено;

- існує дефіцит споживчих товарів і послуг, що викликає витрату часу на їхній пошук, перебування в чергах, організація й реалізація зв'язків за допомогою технології - "ти мені, я - тобі";

- держава надає мінімальний набір гарантій захисту людині;

- має місце вторгнення в приватне життя, воно не обмежено нормами демократичної моралі й регламентується юридично (прописка), морально (експансія);

- принцип - "доступ до товару" формує структуру домогосподарства;

- існує залежність домогосподарства від держави, що приводить до етатичного типу влади, до створення системи патерналізму в суспільстві;

- принцип - "доступ до влади", місце в її ієрархії, а не особисті якості громадянина, визначають престиж і положення індивіда в суспільстві.

Домогосподарство в умовах переходу від командної економіки до ринку. Перш, ніж розглядати цю позицію домогосподарства, звернемося до поняття рутини, що грає в ньому важливу роль. Загально прийнято вважати, що рутина - це невід'ємний елемент (інструмент) ухвалення інституціонального рішення. У ході здійснення реформ у суспільстві відбуваються й психологічні зміни, зокрема, перехід частини рутин з поза свідомої області (підсвідомості) людського мислення в область усвідомленого, необхідного для людини. Ніж активніше здійснюються реформи, тим більше динамічно йде цей процес. Наслідки, що відбуваються, позначаються на людині безпосередньо. Знижується рівень звичної комфортності умов її життя, рівень соціальної захищеності, зростає невизначеність положення в суспільстві, відсутність контролю дій держави з боку громадянина. Таке положення речей і формує специфічну мету домогосподарства як мету виживання, прагнення зберегти захисні функції, що зложилися традиційно.

Тому достатньо активно зростає роль рутини. Рутина як інституціональне поняття означає запам'ятовування дій людини через їх регулярне повторення. Вона служить джерелом інформації й засобом економії часу за допомогою мінімізації контролю дії. Використання рутини приводить до відтворення вже сформованої структури взаємодії агента й принципала, інших учасників організації, у тому числі й у рамках домогосподарства. Звичайно, це не означає, що можна й варто ходити тільки по відомому колу дій. Необхідний розвиток відносин, котрий варто застосовувати, як тільки буде отриманий сигнал про те, що збільшуються трансакційні витрати, що наростає нестабільності економічного середовища.

У цих умовах рутина здобуває пріоритетне значення для домогосподарства, тому що є інструментом стабільності людських взаємин. Основою очікуваної стабільності й передбачуваності стає родина, що побудована на принципах довіри й взаємодопомоги. У границях родини за допомогою принципу „заборони на втручання” забезпечується приватне життя індивіда, відбувається його ідентифікація (зняття соціальної маски). Діє аксіома: "Мій будинок - моя фортеця".

Природа рутини базується на підсвідомості людини, тобто її дії регулюються не нормами, а настановами. Тому відбувається економія уваги як рідкого ресурсу. "Який же ти неуважний!" - чують індивіди від свого оточення. А насправді, відбувається заміщення ресурсу уваги закладеними в підсвідомості настановами на певні дії людини.

Модель поводження домогосподарства в перехідній економіці характеризується умовами:

- нестабільність основних доходів (заробітна плата, рентний дохід, соціальні виплати);

- диверсифікованість праці, тому що ринкова специфікація ще не закріпилася в економіці в цілому;

- установлюється співвідношення в структурі доходу: 2/3 - від підсобного, присадибного господарства; 1/3 - заробітна плата (20-30 %);

- облік фактора часу, тому що реформи не повинні бути перманентними. Важко стерпний стан соціальних змін може руйнівно діяти як на окрему людину, так і на суспільство в цілому. З'єднання в суспільній практиці функціонування норм "ринка" і "команди" діє як об'єктивне протиріччя й повинне забезпечити розвиток. У випадку тривалого стану воно починає діяти на розрив форм людського існування.

Проведемо порівняльний аналіз різних позицій домогосподарств в економіці (див. табл. 1).

Варто підкреслити, що якщо в основі домогосподарства лежить модель родини, то серед її членів є різні ролі. Відносини, способи поводження й дохід розподіляється з урахуванням цих елементів і внутрішніх принципів окремої родини.

Таблиця 1 - Позиції домогосподарств у національній економіці

	Домогосподарство ринкового типу	Домогосподарство в командній економіці	Домогосподарство в перехідній економіці
Цільова функція	Максимальна корисність в умовах обмеження ресурсів. Єдиний обмежувальний фактор - бюджетне обмеження	Максимальна корисність в умовах дефіциту ресурсів. Обмеження: бюджет, черга, блат.	Виживання.
Ресурси	Заробітна плата на основній роботі	Заробітна плата на основній роботі, вільний час, трансферти, зв'язки.	Рентні платежі, участь у нелегальній економіці, частково трансферти.
Бюджетні обмеження	Абсолютно	Держава забезпечує гнітючу частину доходу	Гнучкість системи доходів, їхнє різноманіття
Важливість заощаджень і їхній розмір	Розмір заощаджень описується величиною граничної схильності до заощадження й функцією заощадження.	Заощадження як результат неможливості задовольнити попит (дефіцит товарів) і тенденція до росту	Заощадження проблематичні, тому що існує інфляція, низький рівень доходу
Економічна доцільність об'єднання ресурсів	Член домогосподарства повинен мати специфічний ресурс як умова конкурентоспроможності. Це форма довгострокового інвестування	В основі родини лежить і організаційний ресурс - прописка, зв'язки, кар'єра, ідеологія	Родина переважно розпадається (наприклад, Україна на 1 місці в Європі по розлученнях на 1 тис. чіл.)

Для теорії й практики інституціональної економіки все перераховане залишається незмінним і у випадку, якщо структура родина представлена людиною одноосібно.

Основні терміни та поняття: домогосподарство, функції домогосподарства, типи домогосподарства (в умовах ринку, командної економіки, перехідної економіки), доходи домогосподарства.