Питання для самоконтролю:

1. Прокоментуйте відмітні ознаки трансакції з позицій інституціональної теорії.

2. Яка класифікація трансакцій була складена Дж. Коммонсом?

3. Визначите відмінність трансакційних витрат від трансформаційних витрат.

4. Дайте характеристику різновиду витрат виявлення альтернатив і назвіть способи їхньої мінімізації.

5. Дайте характеристику різновиду витрат виміру й назвіть способи їхньої мінімізації.

6. Дайте характеристику різновиду витрат ведення переговорів та укладання контрактів і назвіть способи їхньої мінімізації.

7. Дайте характеристику різновиду витрат опортуністичного поводження й назвіть способи їхньої мінімізації.

8. Дайте характеристику різновиду витрат специфікації й захисту правосил і назвіть способи їхньої мінімізації.

9. За якими ознаками можна визначити трансакційний тип галузі у національному господарстві?

10. Які галузі економіки України можна віднести до трансакційни?.

РОЗДІЛ 2

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

2.1 ЕКОНОМІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

2.1.1 Основні теоретичні підходи до аналізу економічних організацій.

2.1.2 Організаційно-правові форми економічних організацій.

2.1.1 Основні теоретичні підходи до аналізу економічних організацій

Поняття організація (форма), в інституціональному сенсі, структурує людські взаємодії. Якщо ми оцінюємо витрати, породжувані інституціональною діяльністю, то бачимо, що вони є не тільки наслідком цієї роботи, але і самої організацієї, що на ній розвилася й використовувалася економічними агентами.

Концептуально ми відокремлюємо поняття "правила" від поняття "гравців", які їх дотримуються. Нагадаємо, що ціль правила полягає у визначенні способу, відповідно до якого здійснюється "гра". Однак завдання команди в границях правил полягає в тому, щоб перемогти в цій грі й за допомогою об'єднання майстерності членів команди, правильно обраної стратегії й координації дій прийти до мети. І, по суті своєї, це більше масштабний, ніж тільки набір правил гри, процес.

Організації бувають:

- політичні (партія, рада, парламент, агентство);

- економічні (фірма, профспілка, родина, домогосподарство, кооператив);

- суспільні (церква, клуб, союз, асоціація);

- освітні (школа, університет, академія, центр професійної підготовки).

Формування організацій базується:

- на аналізі управлінських структур;

- на професійній майстерності членів організації;

- на створенні відповідної інституціональної основи.

Організації поєднують групи індивідів, зв'язаних між собою спільними інтересами у досягненні певних цілей. Суб'єкти організації розділяються за певними ролями і функціями, які вони виконують усередині організації.

Так, наприклад, у рамках контракту про наймання працівників, у зв'язку з добровільним делегуванням індивідом права контролю над своїми діями виникає сторона угоди, що називають принципалом або поручителем. Інакше кажучи, цю роль виконує, як правило, начальник або власник. Та сторона, що це право делегує, називається агентом або виконавцем. Персоніфікується в цій ролі, як правило, працівник.

Агент порушує принцип цілераціональної дії, адже він не вільний у виборі самостійних цілей, рішень. Вони задаються йому принципалом. Замість він перекладає на плечі останнього (принципала) і ступінь ризику, пов'язаного з його діями. На основі таких відносин складається певна ієрархія влади усередині організації. Агентові забезпечується певний рівень винагороди. У цьому контракті немає симетричності прав і стійкості відносин.

Ознаки організації, за якими її можна визначити, зводяться до наступних:

- якась сукупність учасників;

- визначення ступеня ідентифікації всіх учасників із цілями організації, що є похідними від інтересів принципала;

- наявність формальної структури владних відносин, ступінь складності ієрархії.

Вищевикладене дозволяє дати визначення поняттю організація. Економічна організація - це одиниця координації, побудована на основі владних відносин, тобто делегування одним її учасником, агентом, права контролю над своїми діями іншому її учасникові - принципалові.

Проведемо порівняльний аналіз ознак економічного інституту й організації, за якими їх варто розрізняти.

Інституту властиві наступні характеристики:

- макроекономічна категорія;

- визначає рамки взаємодії людей у цілому;

- має властивості чистого суспільного блага;

- регулює де персоніфіковані й нелокальні трансакції;

- індивіди не можуть вплинути на процес зміни інститутів;

- елемент владних відносин (примуса) відсутній;

- визначає величину й структуру трансакційних витрат.

Організації мають наступні характеристики:

- мікроекономічна категорія;

- визначає рамки конкретної взаємодії або взаємодій;

- має властивості клубного блага;

- регулює трансакції в чітких границях, тобто персоніфікованих і локальних;

- є результатом усвідомленого вибору індивіда;

- владні відносини лежать в основі функціонування організації;

- сприяє економії трансакційних витрат, заданих інституціональними рамками.

Мають місце відповідні особливості в способах економії трансакційних витрат в організаціях. Якщо за традиційними шляхами зниження таких витрат прийнято використовувати стандартні контракти, типові договори, створення й використання стандартів якості для виміру властивостей об'єктів угоди, досягнення культури взаємодії (консенсусної ідеології), то у випадку з економічною організацією не все так просто. Вступають у дію фактори, пов'язані з ростом розмірів організації, з виникненням на цій основі більшої кількості угод, що, природно. Все це веде до зниження економії трансакційних витрат. При цьому ростуть витрати організації на моніторинг попередження опортунізму партнерів і учасників організації.

Звичайно, таке положення речей має свої причини, а саме: з ростом числа учасників організації сутужніше погодити інтереси принципала і його агентів. Зусилля принципала, найчастіше, ідуть на контроль дій агента. Він починає делегувати частину владних повноважень своїм представникам (менеджерам). Це загрожує обмеженню масштабу організації, установленню якоїсь межі її можливостей. Тому так важливо враховувати фактори, що оптимізують розмір організації:

- ступінь специфікації активу (ресурсу), із приводу якого відбувається угода;

- ступінь невизначеності середовища, що супроводжує контракт;

- ступінь схильності сторін контракту до ризику;

- ступінь складності угоди;

- співвідношення ціни доступу до закону й ціни нелегальності дій економічних агентів.