- •Інституціональна економіка
- •1.1.2 Основні інституціональні методи дослідження соціально-економічних процесів
- •1.1.3 Функції інституціональної економіки
- •Питання для самоконтролю:
- •1.2.2 Класичний, "старий" інституціоналізм
- •1.2.3 Неоінституціоналізм
- •1.2.4 Нова інституціональна економічна теорія
- •1.2.5 Еволюційний інституціоналізм
- •Питання для самоконтролю:
- •1.3.2. Інститути і їхні функції в економіці
- •1.3.3 Класифікація економічних інститутів
- •1.3.4 Інституціональна структура економіки й ієрархія правил
- •Питання для самоконтролю:
- •1.4.2 Сутність і режими прав власності
- •1.4.3. Теорема Коуза і її значення
- •1.4.4 Альтернативні режими використання власності
- •Питання для самоконтролю:
- •1.5.2. Трансакційні витрати і їхні види
- •1.5.3 Оцінка й способи мінімізації трансакційних витрат
- •Питання для самоконтролю:
- •2.1.2 Організаційно-правові форми економічних організацій
- •Питання для самоконтролю:
- •Розділ 2 інституціональний аналіз економічних організацій
- •2.2 Домогосподарство
- •2.2.1 Домогосподарство як суб'єкт регульованих ринкових відносин
- •2.2.2. Типи домогосподарств
- •Питання для самоконтролю:
- •2.3.2 Інституціональні функції держави
- •2.3.3 Теоретичні моделі держави
- •2.3.4 Нелегальна економіка: причини й наслідки
- •Питання для самоконтролю:
- •2.4.2 Сучасні теорії фірми
- •2.4.3 Типи й організаційно-правові форми фірми
- •2.4.4 Гібридні форми інституціональних угод
- •Питання для самоконтролю:
- •Розділ 2 інституціональний аналіз економічних організацій
- •2.5 Людський капітал і мотивація економічного агента
- •2.5.1 Основи теорії людського капіталу
- •2.5.2 Розвиток концепції людського капіталу
- •Питання для самоконтролю:
- •2.6.2 Інституціоналізація ринкової інфраструктури трансформаційної економіки
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
Питання для самоконтролю:
Назвіть відмітні ознаки відносин власності як юридичної й економічної категорій.
Чому права власності розглядаються інституціональною теорією як фундаментальне поняття?
Який виграш одержує людина в інституціональному сенсі від визнання й дотримання прав власності?
Які класифікації прав власності розроблені в рамках інституціональної теорії?
Що розуміється під специфікацією й розмиванням прав власності?
Які режими прав власності існують у сучасних національних економіках?
У чому полягає практичне застосування теореми Р. Коуза?
Які ефекти породжують екстерналії в сфері реалізації прав власності?
Чи можна реформувати відносини власності і які сучасні способи Вам відомі?
Які результати від зміни прав власності може отримати суспільство в короткостроковій або довгостроковій перспективах?
РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
1.5 ТРАНСАКЦІЇ Й ТРАНСАКЦИОННЫЕ ВИТРАТИ
1.5.1 Поняття й значення трансакцій.
1.5.2 Трансакційні витрати і їхні види.
1.5.3 Оцінка й способи мінімізації трансакційних витрат.
1.5.1 Поняття й значення трансакцій
Трансакція – це дуже близьке, але не тотожне щодо угоди, обміну або контракту поняття і їх, звичайно, варто розрізняти. Трансакція – це дії індивіда, обмежені інститутами або, назворот, посилюючі його можливості за межі фізичного впливу на навколишнє середовище. Трансакція – це відчуження або присвоєння прав власності. Трансакція - це атрибут взаємодії людей, а, отже, віддзеркалює такі моменти як конфлікт, залежність і порядок.
Уточнимо, що розуміється під цими поняттями. Конфлікт виникає між агентами, коли існують відносини взаимовиключення із приводу використання обмеженого ресурсу. Взаємозалежність установлюється між агентами в ситуації, коли досягти добробуту можна тільки шляхом взаємодії з партнером. Порядок – це стан, при якому досягається не тільки сумарний виграш, але і його розподіл між учасниками.
Поняття трансакції було уведено в науковий оборот Дж. Коммонсом. Він запропонував використати три види трансакцій, а саме: торговельні, управління, раціонування.
Торговельні трансакції присутні й застосовуються не тільки в торгівлі, що походить з їхньої безпосередньої назви. Скоріше, вони - універсальні, тому що забезпечують умови, при яких можливий торг у переговірному процесі між учасниками угоди. У цій угоді необхідно обопільна згода сторін, дотримання економічного інтересу учасника, визнання цінності об'єкта обміну, дотримання умов симетричності правових відносин між контрагентами. У кожному разі, об'єктом трансакції є благо.
Трансакція управління складається, коли право ухвалення рішення в угоді належить тільки одній стороні (через делегування, узурпацію, придбання прав). Такі трансакції існують частіше усередині фірмових відносинах при обміні права на ухвалення рішення на дохід у вигляді заробітної плати. Поводження учасників у трансакції управління є асиметричним. Об'єктом такої трансакції постають права й поводження однієї зі сторін.
У трансакції раціонування також існує асиметричність правового положення учасників. Але місце сторони управління займає колективний орган, що виконує функцію специфікації прав учасників. Наприклад, при складанні бюджету країни або окремої фірми, в даній якості може виступати парламент, рада директорів або суд того або іншого рівня. У такій трансакції допускаються переговори як форма дотримання зовнішній порядності, але, по суті, рішення приймається стороною, що переважає.
У цілому, у чистому виді трансакції виявити важко, тому що можливо проникнення умов застосування одного виду трансакцій в інший, тобто є мутація трансакцій.