49. Оцінка ефективності дивідендної політики політики на підприємстві

Метою дивід. політики є оптимізація пропорцій розпо­ділу чистого прибутку на поточне спожив. у формі дивідендів і виробн. розвиток з метою максимізації ринкової вартості п-ства.

До осн. показників, що характериз. ефективність дивід. політики, відносять: 1. Коефіц. виплати, або дивідендний вихід, характ. пропорції розподілу чистого прибутку (після погаш.фіксова­них зобов'язань) на виплату дивідендів та фінансув. інвести­ц. потреб. До фіксов. зобов'язань належ. виплата за рах. прибутку осн. суми боргу за кредитом, погаш.облігаційних позик, виплата дивідендів за привілейов. ак­ціями. Є два

способи визнач. коефіцієнта виплати дивідендів: 1-й спосіб: де Кв — коефіцієнт виплати дивідендів; Да — поточн. дивіденд на одну акцію, виплач.грошима; ЧПа — чистий прибуток акціон. т-ства в розрахун­ку на одну акцію після погаш. фіксованих зобов'язань.

2-й спосіб: де ФВД — фонд виплати дивідендів за вирахуванням фіксованих зобов'язань (або інакше назив."масою" дивідендів); ЧП чистий прибуток AT після погаш. фіксованих зобо­в'язань.

2. Рівень дохідності акцій характ. розмір доходу, отри­м. акціонерами на ко

жну гривню, вкладену в акції. Визна­чається за формулою де РДа — рівень дохідності акцій; РЦа — ринкова ціна (курс) акції. 3. Акціон. т-ства для оцінки розробл. політики визнач. показник, аналогічний РДа, за результатами сумар­ної оцінки всіх дивід. виплат і вкладеного акціон. капіталу.

Назив. такий показник ставкою доходу на опла­чений капітал і визнач. за формулою де СД — ставка доходу на оплач. капітал; АКа — оплач.акціон. капітал. 4. Коефіцієнт співвідношу. ціни та доходу на акцію (Кц/д) визнач. за формулою . Крім перелічених показників для оцінки ефективності диві­дендної політики можна використовувати показники зростання ринкової вартості акцій.

50. Сутність і класифікація активів підприємства.

Активи явл. собою ресурси, які перебув. у розпорядж. п-ства і використ. яких веде до збільш. екон.вигод у майбутньому. До них віднос. усі існуючі матеріальні цінності, немат. активи та кошти, що належать п-мству на певну дату. Згідно з П(С)БО 2 «Баланс» активи п-ства поділ. на оборотні та необор. активи.

Обор. активи явл. собою частину майна п-ства, яка втілена в матер.-виробн. запасах, не закінчених розрахунках, залишках грош. коштів і фін. вкладеннях (виробничі запаси, незав. в-цтво; дебіт. заборгованість за товари, роботи, послуги; дебіт. заборгованість за розрахунками; інша поточна дебіт. заборгованість; поточні фін. інвестиції; грошові кошти в національній та іноз. валютах; інші обор. активи).

Необ. активи явл. собою частину майна п-ства, яка багаторазово бере участь у процесі господ. д-сті і переносить свою вартість на готову прод-ю шляхом нарахув. амортизац. відрахувань (немат. активи, незав. будівництво, осн. засоби, довгостр. фін. інвестиції, довгостр. дебіт. заборг., відстрочені податкові активи, інші необор. активи). У балансі активи п-ства розміщені у трьох розділах: I розділ — необор. активи; II розділ — обор.активи; III розділ — витрати майб. періодів; IV – необ.акт.і групи вибуття. Активи п-ства можна класифік. за такими ознаками. Активи п-ства є одною із найважл. категорій фін.менеджмента.

Осн. сутнісні характеристики активів п-ства як об’єкта управління:

1) активи – це екон. ресурси, що використ. в процесі господ. д-сті;

2) це майнові цінності, що форм. за рахунок капіталу, що в них інвестується;

3) це майнові цінності, що мають вартість, яка може бути визначена;

4) екон. ресурси, що повністю контрол. п-ством;

5) екон. ресурси, що мають продуктивність;

6) ресурси, що генерують дохід;

7) майнові цінності, що знаход. в процесі пост. обороту;

8) ресурси, використ. яких пов’яз. з фактором часу, ризику; 9) майнові цінності, формув. яких пов’яз. з фактором ліквідності.

Класифік. активів п-ства:

1) по формам функціонування: матеріальні, нематер., фін.;

2) по характеру участі в господ. процесі з позицій особливостей обороту: обор. активи, позаоборотні активи;

3) по характеру участі в різних видах д-сті: операц. активи, інвестиц. активи;

4) по характеру фін. джерел формування: валові, чисті;

5) по характеру володіння: власні, орендовані і ті, що використ. безкоштовно;

6) по ступеню агрегованості як об’єкта управління: індивідуал. актив, група комплексно управляємих активів, сукупний комплекс активів п-ства;

7) по ступеню ліквідності: активи в абсол. ліквідній формі, високоліквідні, середньоліквідні, низьколіквідні, неліквідні;

8) по характеру використ. в поточній господ. д-сті: ті, що використовуються і ті, що не використовуються;

9) по характеру знаходж. активів по віднош. до п-

ства: внутрішні, зовнішні.