45. Управління викор-ням прибутку підп.-ва.

Метою управління прибутком підп.-ва є забезпечення максимізації абсолютної величини чистого прибутку та стабільності його формування у часі. При цьому прибуток розглядається як джерело створення достатку акціонерів у формі дивідендних виплат та максимізації ринкової вартості підп.-ва.

Осн. завданнями упр-ня прибутком є:1) виявлення резервів збільшення прибутку за рахунок виробничої діяльності, інвестиційних і фін. операцій;2) виявлення резервів нарощування прибутку за рахунок оптимізації постійних і змінних витрат, обґрунтування облікової політики підп.-ва, цінової і податкової політики;3) оцінювання прибутковості виробничої і комерційної діяльності;4) визначення підп.-го ризику;5) зміцнення конкурентних позицій підп.-ва за рахунок підвищення ефективності розподілу і використання прибутку.

Прибуток, що залишається після сплати перелічених податків, надходить у повне розпорядження підприємства (у господарській практиці ця частина прибутку називається чистим прибутком). Основні напрямки використання чистого прибутку: виробничо-технічний розвиток підприємства, соціальний розвиток, матеріальне заохочення (включаючи виплату дивідендів в акціонерних товариствах), інші витрати.

Управління використанням прибутку також включає формування дивідендної політики

46.Напрямки розподілу та використання прибутку підп.-ва та їх оптимізація.

Основною метою розподілу прибутку підприємства є забезпечення необхідної пропорційності між поточним його споживанням і нагромадженням для забезпечення виробничого розвитку.

Отриманий прибуток підприємство розподіляє за двома основними напрямами:

1) на фінансування певних витрат на рівні держави шляхом сплати в державний та місцеві бюджети податку на прибуток;

2) на формування на рівні підприємства фінансових ресурсів або грошових фондів, які мають певне призначення і виконують певні функції в його діяльності.

Другий напрям поділяється на такі: капіталізована частина прибутку (кошти, що направляються на інвестування виробничого розвитку, на формування резервного і інших страхових фондів, інші форми капіталізації) та частина прибутку, що споживається (кошти, що направляються на виплату доходів власникам майна, на матеріальне стимулювання і соціальний розвиток персоналу, інші форми споживання прибутку).

Відповідно управління розподілом прибутку підприємства передбачає вирішення таких завдань:

1) забезпечити збільшення абсолютної суми прибутку після сплати податку на прибуток;

2) забезпечити збільшення абсолютної суми чистого прибутку підприємства;

3) визначення оптимального співвідношення у використанні чистого прибутку на споживання і накопичення;

4) визначення оптимального розміру прибутку, який спрямовується на виплату дивідендів. Дані завдання фінансові менеджери вирішують, враховуючи особливості чинної податкової політики (шляхом оптимального зменшення оподатковуваної суми прибутку, використання діючих податкових пільг, оптимізації податкових платежів у часі, врахування чинних умов оподаткування дивідендних виплат тощо).

Процес розподілу прибутку підприємства базується на принципах:

1) зв’язок політики розподілу із загальною політикою управління прибутком підприємства;

2) пріоритетність урахування інтересів і менталітету власників підприємства;

3) стабільність політики розподілу прибутку;

4) передбачуваність політики розподілу прибутку.

5) оцінка ефективності розробленої політики розподілу прибутку.