6. Квм суспільства.

Крива виробничих можливостей - крива, що графічно ілюструє можливості одночасного виробництва двох продуктів з урахуванням обмеженості ресурсів, що витрачаються на виробництво цих продуктів. Крива будується в системі координат, кожна з яких відображає обсяг виробництва одного з продуктів. Вона обмежує область виробничих можливостей, так що будь-яка точка на кривій показує гранично можливе по ресурсних обмежень поєднання обсягів виробництва двох продуктів.

Перед кожним економічним агентом стоять питання: що, як, для кого і ко та виробляти (або споживати). Мікроекономіка вирішує ці задачі за допомогою моделі кривої виробничих можливостей (КВМ).

КВМ дає уявлення про чотири поняття:

1) про обмеженість (рідкість) ресурсів;

2) про ефективність економіки;

3) про економічне виборі;

4) про альтернативні витрати.

На осях координат відкладені значення прямих і непрямих благ. Можна уявити сукупність усієї товарної маси, виділивши з неї один товар, а всі інші представити як іншого товару, тобто обмежитися моделлю двовимірного простору.

Будь-яка точка на КВМ називається ефективною: вона являє комбінацію благ, при якій неможливо збільшити виробництво одного блага відповідного без скорочення виробництва іншого.

Будь-яка точка, що знаходиться всередині КВМ (у нашому випадку точка F), не є ефективною, оскільки в даному випадку збільшення одного блага може відбуватися при збільшенні іншого (виробничі економічної потужності системи не завантажені).Навпаки, будь-яка точка (наприклад Е), що знаходиться поза КВМ, є недосяжною, тому що ця економічна система не має достатніх потужностями.

6. Шляхи нарощування виробничих можливостей.

Виробничі можливості суспільства – це максимально можливий обсяг виробництва благ при повному й ефективному використанні наявних ресурсів. Ефективність виробництва – це відношення отриманого результату до ресурсів, витрат. Зростаючі потреби суспільства орієнтують на постійне збільшення результату. Але, оскільки ресурси обмежені, то обмежені і виробничі можливості. Збільшення обсягів виробництва одного продукту може бути досягнуто лише при частковому чи повному відмовленні від виробництва іншого. Обмеженість ресурсів визначає їхнє альтернативне використання.Перехід з нижчого на більш високий рівень кривих виробничих можливостей можливий за умови економічного зростання,технічних відкриттів, розробок нових родовищ корисних копалин,наукових прориви в самих різних областях людської діяльності. Суспільство завжди має вибирати між накопиченням (капіталовкладенням) і споживанням. Якщо на якийсь час відмовитися від розширення поточного споживання різних благ і послуг (особисте, не виробниче споживання) і збільшити розміри накопичення (будівництво нових заводів,фабрик), то можна через декілька років перейти на більш високу криву трансформації. Нарощування виробничих можливостей суспільства шляхом збільшення кількості ресурсів-екстенсивний шлях. А нарощування за рахунок чинників, що дозволяють підвищити ефективність використання кількіснонезмінних ресурсів - інтенсивний шлях нарощування виробничих можливостей. Матеріальну основу інтенсивного шляху нарощування становить науково-технічний прогрес. Однак навіть високі темпи нарощування виробничих можливостей суспільства не в змозі остаточно вирішити проблему обмеженості ресурсів. Тому суспільство постійно повинні вирішувати, що виробляти, а від задоволення яких потреба відмовитися.