
- •1 Експлуатаційна частина
- •Характеристика автотранспортного підприємства
- •1.2 Приведення рухомого складу
- •2 Технологічна частина
- •2.1 Вибір та обґрунтування вихідних даних
- •2.2 Уточнення нормативів технічного обслуговування та ремонту
- •2.3 Визначення виробничої програми за чисельністю технічних впливів
- •2.3.1 Кількість впливів за цикл
- •2.3.2 Кількість технічних впливів за рік
- •2.3.3 Кількість впливів по парку за рік
- •2.3.4 Розрахунок середньо добових впливів по атп.
- •2.4. Розрахунок річного обсягу робіт по то і пр рухомого складу
- •2.5 Розрахунок зон технічного обслуговування і поточного ремонту
- •2.5.1 Розрахунок зони що
- •2.5.2 Розрахунок зони то-1
- •2.5.3 Розрахунок зони то-2
- •2.5.4 Розрахунок зони пр
- •2.5.5 Розрахунок місць очікування перед то і пр
- •2.6 Уточнення річних трудомісткостей то і пр
- •2.7. Визначення сумарного річного обсягу робіт то та пр рс
- •2.8 Визначення річного обсягу робіт самообслуговування підприємства
- •2.9 Розподіл обсягу робіт то, пр і самообслуговування підприємства між виробничими зонами, дільницями та відділеннями
- •2.10 Розрахунок кількості робітників
- •2.11 Розрахунок площ виробничих приміщень
- •2.11.1 Площі зон технічного обслуговування і ремонту
- •2.11.2 Площі виробничих дільниць і відділень
- •2.12 Розрахунок площі складських приміщень
- •2.12.1 Склад палива
- •2.12.2 Склад мастильних матеріалів
- •2.12.3 Склад шин
- •2.12.4 Склад запасних частин агрегатів та матеріалів
- •2.12.5 Інші складські приміщення
- •2.12.6 Результати розрахунків складських приміщень
- •2.12.7 Розрахунок площ інших складських приміщень
- •2.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу
- •2.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу
- •3. Спеціальна частина. Зона поточного ремонту
- •3.1 Призначення зони поточного ремонту
- •3.2 Характеристика зони поточного ремонту
- •3.3 Технологічний процес зони поточного ремонту
- •3.4. Характеристика устаткування що використовується в зоні пр.
- •3.5 Правила техніки безпеки в зоні поточного ремонту
- •3.5.1 Перед початком робіт
- •3.5.2 Під час роботи
- •3.5.3 Після закінчення роботи
- •3.6 Спецодяг, захисні засоби
- •3.7 Вимоги до приміщення і устаткування
- •3.8 Санітарно-технічна частина
- •3.8.1 Опалення
- •3.8.2 Вентиляція
- •3.8.3 Водопровід
- •3.8.4 Каналізація
- •3.8.5 Стиснуте повітря
- •4. Конструкторська частина
- •4.1. Призначення пристрою.
- •4.2. Опис існуючих аналогів стенду що пропонується
- •4.3. Опис будови стенду
- •4.4. Розрахунок канавного підйомника
- •4.6. Правила техніки безпеки під час роботи на стенді.
- •Висновки
- •Перелік посилань
- •Додаток а
2.5 Розрахунок зон технічного обслуговування і поточного ремонту
При розрахунку зон ТО і ПР встановлюється режим роботи зон. вибирається метод обслуговування (на потокових лініях або окремих постах), визначається кількість постів і потокових ліній, уточнюються річні трудомісткості робіт ТО.
Режим роботи зон ТО і ПР приймається залежно від режиму роботи автомобілів. ЩО і ТО-1 здійснюються в міжзмінний час, ТО-2 і ПР частково під час роботи більшості автомобілів на лінії.
Зони технічного обслуговування працюють протягом 1...2 змін, зони ПР в 2...3 зміни. Тривалість зміни визначається законодавством України (40 годин за тиждень) і складає 8 годин.
Вибір методу технічного обслуговування здійснюється шляхом порівняння такту поста т, з ритмом виробництва R. Якщо такт поста (умовно рахуючи, що весь обсяг робіт буде виконуватися на одному посту) дорівнює або більше 2R для ЩО; ЗR для ТО-1; 4R для ТО-2 то можливе використання потокового методу виробництва.
Критерієм вибору може бути добова програма технічного обслуговування. Потоковий метод обслуговування можливий, коли добова чисельність впливів складає 12...15 для ТО-1 і 5...6 для ТО-2 [2]. При меншій добовій програмі ТО-1 та ТО-2 проводяться на окремих спеціалізованих та універсальних постах.
Ритм виробництва визначається за формулою:
(2.14)
де ТЗі – тривалість роботи і-ї зони за добу, год.;
NВСі – добова кількість впливів.
Такт поста і-ї зони :
(2.15)
де tBi - трудомісткість і-го впливу, люд.-год;
РП – кількість робітників, одночасно працюючих на посту;
tпер – час, затрачений на постановку автомобіля на пост і з’їзд з нього, хв.
У випадках коли у зоні на одних і тих постах водночас обслуговується обидві групи автомобілів трудомісткість визначається наступним чином.
(2.16)
― добова
кількість і-ог впливу для j-ої
марки авто;
Якщо
такт поста
для ЩО;
Якщо
такт поста
для
ТО-1;
Якщо
такт поста
для
ТО-2.
то можливо використання потокового методу, якщо не виконується то необхідно проектувати.
2.5.1 Розрахунок зони що
Нормативи ЩО включають тільки трудомісткість прибирально-мийних робіт, а інші роботи ЩО (заправка, поставлення автомобілів на стоянку, перевірка технічного стану автомобіля) виконуються водієм за рахунок підготовчого часу і механіком контрольно-технічного пункту.
Згідно рекомендацій [1] та типу рухомого складу проектуємо лінію періодичної дії, яка складається з двох постів прибирання та постів мийки і сушки. Вихідні дані приймаються з урахуванням рекомендацій [4;9] та наводяться у таблиці 2.9.
Таблиця 2.9 - Вихідні дані для проектування
№ п/п |
Найменування показників |
Одиниця виміру |
Чисельні значення показників |
||
КамАЗ |
ГЗСА |
По АТП |
|||
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 |
Добова чисельність впливів Нормативна трудомісткість ЩО Коеф. зменш. трудомісткості за рахунок використання потокового виробництва Доля прибиральних робіт у трудоміст. ЩО Трудомісткість прибиральних робіт Тривалість роботи зони за добу Довжина автомобіля Відстань між авт.-ми на послідовних постах Відстань між передом авт.-ля і воротами Швидкість переміщення авт.-ля конвеєром Кількість робочих на постах прибирання Продуктивність мийної установки Продуктивність сушильної установки Річний фонд часу технологічного робочого |
од. люд.-год.
- - люд.-год. год. м м м м/хв. осіб авт./год. авт./год. год. |
78 0,7
0,8 0,42 0,25 13,34 7,57 2,0 2,0 9 4 25 25 2004 |
402 0,42
0,8 0,42 0,14 13,34 6,395 2,0 2,0 9 4 25 25 2004 |
480 0,47
0,8 0,42 0,16 13,34 7,57 2,0 2,0 9 4 25 25 2004 |
Кількість ліній щоденного обслуговування визначається за формулою [4]:
mЛ=τЛ /RЩО, (2.17)
де τЛ – такт лінії, хв.;
RЩО – ритм виробництва, хв.
RЩО=60∙ТЩО /NЩОС, (2.18)
де ТЩО – тривалість роботи зони за добу, год.;
NЩОС – добова кількість ЩО.
Такт лінії приймається за умови:
τЛ =τППР=τПМ=τП (2.19)
де τЛ , τППР, τПМ, τПС – відповідно такти постів прибирання, мийки та сушки.
Такт поста прибирання визначається за формулою [4]:
τППР=60∙tПР /РПР+tпер, (2.20)
де tПР – трудомісткість прибиральних робіт, люд.-год.:
, (2.21)
де tЩО – трудомісткість ЩО автомобіля, люд.-год.;
В – доля прибиральних робіт у трудомісткості ЩО. Згідно рекомендації [2] В=0,42;
КП – коефіцієнт зменшення трудомісткості робіт за рахунок використання потокового виробництва, КП = 0,8 [10];
РПР – кількість прибиральників на посту прибирання. РПР = 1…2 [10]. Приймаємо РПР = 2;
tпер – час переміщення автомобіля з поста на пост, хв. [4]:
, (2.22)
де Lа – довжина транспортного засобу, м;
а – відстань між транспортними засобами на лінії обслуговування, м;
VК – швидкість переміщення транспортного засобу конвеєром, м/хв. Для потокових ліній періодичної дії VК =8…15 м/хв. [4]. Приймаємо VК =9 м/хв.
Такт поста мийки [4]:
, (2.23)
де Nу – пропускна спроможність мийної установки, авт./год.. Звідки Nу = 16 авт./год.
Такт поста сушки [4]:
, (2.24)
де NС – продуктивність сушильної установки, авт./год. NС = Nу =16 авт./год.
Річна уточнена трудомісткість ЩО по АТП:
ТЩОПУ =ФМ ∙РЩО, (2.25)
де ФМ – річний фонд часу робочого місця, год. Згідно розрахунку ФМ = 2004 год.;
РЩО – кількість робітників, працюючих у зоні обслуговування, осіб:
РЩО = РПР ∙mЛ +РОП, (2.26)
де РОП – кількість операторів. Один оператор керує 2…3 лініями. Приймаємо РОП=1.
Площа зони ЩО:
FЗЩО =LЗ ∙ВЗ, (2.27)
де LЗ – довжина зони ЩО, м:
LЗ =ХП ∙La+(XП -1)∙а+а1+а2, (2.28)
де ХП – кількість постів на лінії, ХП = 4;
а1 – відстань від воріт до заднього боку автомобіля. Згідно [4], для автомобілів II категорії а1= 2 м;
а2 – відстань від воріт до заднього боку автомобіля. Згідно [4], для автомобілів II категорії а2= 2 м;
ВЗ – ширина зони ЩО, м:
ВЗ = mЛ ∙ВЛ, (2.29)
де ВЛ – ширина однієї лінії. Ширина лінії залежить від шагу колон.
Приймаємо ВЛ = 6 м.
Результати розрахунку зони ЩО наведені у таблиці 2.10.
Таблиця 2.10 – Результати розрахунку зони ЩО
№ п/п
|
Назва показника
|
Умовне позначення
|
Одиниця виміру
|
Кількісне значення
|
1 2 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 |
Ритм виробництва Час переміщення автомобіля з поста на пост Такт поста мийки Такт поста сушки Такт лінії Кількість потокових ліній (розрахована) Кількість потокових ліній (прийнята) Кількість робітників в зоні ЩО Річна уточнена трудомісткість робіт ЩО Довжина зони ЩО Ширина зони ЩО Площа зони ЩО |
RЩО tпер τПМ τПС τЛ mЛ mЛ' РЩО ТЩОПУ LЗЩО ВЗЩО FЗЩО |
хв. хв. хв. хв. хв. од. од. люд. люд.-год м м м2 |
1,68 1,06 3,46 3,46 3,46 2,06 2 8 10836 38,28 12 459,36 |
Прийнята остаточна кількість ліній ЩО відрізняться від розрахункової на 0,06 що не перевищує 0,1 для однієї лінії.
Розрахунок зони ЩО графічним методом наведено на рисунку 2.1.
2
a2
a1
La
1
1
1
1
b
1
1
1
1
b1
b2
1– автомобіль; 2– мийна установка;
a1,a2,b,b1,b2 – геометричні параметри проектування.
Рисунок 2.1 – Зона ЩО