
- •1 Експлуатаційна частина
- •Характеристика автотранспортного підприємства
- •1.2 Приведення рухомого складу
- •2 Технологічна частина
- •2.1 Вибір та обґрунтування вихідних даних
- •2.2 Уточнення нормативів технічного обслуговування та ремонту
- •2.3 Визначення виробничої програми за чисельністю технічних впливів
- •2.3.1 Кількість впливів за цикл
- •2.3.2 Кількість технічних впливів за рік
- •2.3.3 Кількість впливів по парку за рік
- •2.3.4 Розрахунок середньо добових впливів по атп.
- •2.4. Розрахунок річного обсягу робіт по то і пр рухомого складу
- •2.5 Розрахунок зон технічного обслуговування і поточного ремонту
- •2.5.1 Розрахунок зони що
- •2.5.2 Розрахунок зони то-1
- •2.5.3 Розрахунок зони то-2
- •2.5.4 Розрахунок зони пр
- •2.5.5 Розрахунок місць очікування перед то і пр
- •2.6 Уточнення річних трудомісткостей то і пр
- •2.7. Визначення сумарного річного обсягу робіт то та пр рс
- •2.8 Визначення річного обсягу робіт самообслуговування підприємства
- •2.9 Розподіл обсягу робіт то, пр і самообслуговування підприємства між виробничими зонами, дільницями та відділеннями
- •2.10 Розрахунок кількості робітників
- •2.11 Розрахунок площ виробничих приміщень
- •2.11.1 Площі зон технічного обслуговування і ремонту
- •2.11.2 Площі виробничих дільниць і відділень
- •2.12 Розрахунок площі складських приміщень
- •2.12.1 Склад палива
- •2.12.2 Склад мастильних матеріалів
- •2.12.3 Склад шин
- •2.12.4 Склад запасних частин агрегатів та матеріалів
- •2.12.5 Інші складські приміщення
- •2.12.6 Результати розрахунків складських приміщень
- •2.12.7 Розрахунок площ інших складських приміщень
- •2.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу
- •2.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу
- •3. Спеціальна частина. Зона поточного ремонту
- •3.1 Призначення зони поточного ремонту
- •3.2 Характеристика зони поточного ремонту
- •3.3 Технологічний процес зони поточного ремонту
- •3.4. Характеристика устаткування що використовується в зоні пр.
- •3.5 Правила техніки безпеки в зоні поточного ремонту
- •3.5.1 Перед початком робіт
- •3.5.2 Під час роботи
- •3.5.3 Після закінчення роботи
- •3.6 Спецодяг, захисні засоби
- •3.7 Вимоги до приміщення і устаткування
- •3.8 Санітарно-технічна частина
- •3.8.1 Опалення
- •3.8.2 Вентиляція
- •3.8.3 Водопровід
- •3.8.4 Каналізація
- •3.8.5 Стиснуте повітря
- •4. Конструкторська частина
- •4.1. Призначення пристрою.
- •4.2. Опис існуючих аналогів стенду що пропонується
- •4.3. Опис будови стенду
- •4.4. Розрахунок канавного підйомника
- •4.6. Правила техніки безпеки під час роботи на стенді.
- •Висновки
- •Перелік посилань
- •Додаток а
3.8.4 Каналізація
Скидання стічних вод від раковини здійснюється по системі внутрішньої каналізації в загальну каналізаційну мережу. Передбачається устрій трапів для стоку води після мийки статі. Внутрішня каналізаційна мережа монтується з чавунних каналізаційних труб по ГОСТ 6942.3-69.
3.8.5 Стиснуте повітря
Тиск подаваного стиснутого повітря – 3-6 кгс/см2.
Підключення до системи повітряпостачання виконується за допомогою гумовотканних шлангів. У місць споживання встановлюється запірна арматура.
Джерелом повітряпостачання приймається існуюча на території АТП компресорна установка або пересувний компресор.
Мережа повітропостачання монтується зі сталевих водогазопроводних труб по ГОСТ 3262-75.
4. Конструкторська частина
4.1. Призначення пристрою.
Підйомник застосовується для роботи в автотранспортних підприємствах, станціях технічного обслуговування та тролейбусних парках для технічного обслуговування та ремонту автомобілів, автобусів та тролейбусів з навантаженням на вісь від власної маси не більше 10 т.
До роботи на підйомнику мають доступ робітники, які вивчили інструкцію по експлуатації, пройшли інструктаж по техніці безпеки та ознайомлені з особливостями його работи та експлуатації. За підйомником мають бути закріплені робітники, які будуть відповідати за його експлуатацію.
4.2. Опис існуючих аналогів стенду що пропонується
Траверса гідравлічна вантажна ТГГ-500 (канавний підйомник) призначена для преподнятія автобусів і вантажних автомобілів вагою до 5000 кг. ТГГ-500 широко використовується для проведення робіт по регулюванню кута розвалу - сходження і для обслуговування, ремонту ходової частини автомобілів.
Траверса може бути встановлена на будь-якому підйомнику, як на чотиристійковий, так і на підйомнику пантографного типу, а також на оглядових ямах відповідних розмірів і конструкцій, які оснащені шляхами для пересування траверси. В якості шляхів використовують куточок з шириною полиці не менше 50 мм або швелер.
Відносна висота підйому 350 мм.
4.3. Опис будови стенду
Стенд складається з наступних одиниць.
Дивись складальне креслення ,та специфікацію
4.4. Розрахунок канавного підйомника
Вибір гідроциліндру
Діаметр штоку розраховуємо в залежності від хода поршня та зусилля на шток.
При S=630 мм, Р=100000 Н, діаметр штока d=65 мм.
Приймаємо діаметр циліндра D=75мм.
Приймаємо гідроциліндр згідно з ОСТ 2Г21-2-73.
Основні параметри:
D=75 мм – діаметр циліндра;
Q=50 л/мин – номінальна витрата;
F=190,3 кН – максимальне штовхаючи зусилля;
Р=0,79 МПа – максимальний тиск;
Втрата мастила 16 см3 /хв;
m=76,6 кг – маса.
Розрахунок зусилля на рукоятці та підбір площі поршня
Площа поршня:
Розрахунок зусилля на штоці поршня F2 при F1=150 Н:
Розрахунок тиску в циліндрі:
Перевірка штока на стійкість
F≤[F],
де F=10000 Н,
де
ny=4,
де Е=2*1011 – модуль пружності,
μ=2 – коефіцієнт приведення довжини,
– момент
інерції
Умова F≤[F]
10000≤20000 – виконано.
Розрахунок рами підйомника на прочність
При проектуванні станіни для гідроциліндру приймаємо розміри з конструктивних міркувань: довжину станіни виходячи з того, що ширина стандартної канави 1200 мм, то приймаємо ширину l=1150 мм.
Умова прочності
Для сталі Ст3 σ=160 МПа
Згідно з сортаментом підбираємо швеллер 10 ГОСТ 8240-72 Ст3ГОСТ535-58
Розрахунок вісі колеса
Приймаємо ширину колеса H=64 мм, і зазор між рамой та колесом s=25 мм.
Згинаючий момент:
Умова прочності:
Діаметр вісі колеса:
Приймаємо d=2.1 см