1 Січня 2002 року з метою покращення умов для співпраці в межах Європи та зниження витрат, пов'язаних із обміном національних валют, запроваджено єдину європейську валюту - євро.

Договір реформування або Лісабонська угода - нова базова угода щодо принципів функціонування Європейського Союзу, підписання якої відбулося 13 грудня 2007 року у Лісабоні (Італія). Офіційна назва: Лісабонська угода про внесення змін до Угоди про Європейський Союз й Угоди про заснування Європейського Співтовариства. Документ був ратифікований національними парламентами 27 держав Євросоюзу і набрав чинності 1 грудня 2009 року. Угода містить положення про інституційну реформу в Євросоюзі, головною метою якої є поліпшення структури управління ЄС з урахуванням його розширення та оптимізації механізмів прийняття рішень. Заснована посада Президента ЄС. Нова Угода змінює цінності та мету Європейського Союзу. Принципи, які раніше розглядалися як декларативні, а саме: захист громадян ЄС у світі, економічна, соціальна, територіальна єдність, культурна різноманітність та ін. – нарівні з соціальною спрямованістю, стають основними принципами політики ЄС. Завданням ЄС також стає створення "внутрішнього ринку", соціальний прогрес, безпека, високий рівень захисту оточуючого середовища, захист прав дітей тощо.

Організаційна структура Європейського Союзу

Нині діє сім головних інститутів Європейського Союзу:

• Європейська Рада

• Європейський Парламент

• Європейська Комісія

• Рада Європейського Союзу

• Суд Європейського Союзу

• Європейська рахункова палата

• Європейський центральний банк

Європейська Рада (European Council) – вищий політичний орган Європейського Союзу, до складу якого входять глави держав або урядів країн-членів ЄС, а також голова Єврокомісії. Верховний представник ЄС у закордонних справах і політики безпеки також бере участь у роботі Ради. Головує у Європейській Раді її Президент, який обирається раз на 2,5 роки. Ця посада була заснована у грудні 2009 року. Першим Президентом Європейської Ради став Херман ван Ромпей (19.04.2009). Європейська Рада визначає основні стратегічні напрямки розвитку ЄС, наділена політичною функцією зміни основоположних документів європейської інтеграції, але не має повноважень приймати закони. Засідання Європейської Ради відбуваються у Брюсселі (Бельгія).

Європейський Парламент (European Parliament) - один із основних законотворчих інститутів ЄС. Разом з Радою Європейського Союзу Європарламент утворює двухпалатну законодавчу гілку влади Євросоюзу і вважається одним із найвпливовіших законодавчих органів світу. Основні функції Європарламенту – це обговорення та прийняття європейських законів, формування бюджету ЄС, контроль діяльності інститутів ЄС, особливо Європейської Комісії. Європейський Парламент утворено у 1957 році. З 1979 року його члени безпосередньо обираються громадянами країн-членів ЄС один раз на п’ять років. Кількість депутатів визначається за коефіцієнтом від кількості населення країн-членів. Депутати Європарламенту групуються у фракції не за національною ознакою, а за політичною приналежністю і представляють міжнародні партійні об’єднання. Голова Європарламенту обирається раз на 2,5 роки. 17 січня 2012 року ним став Мартин Шульц. Пленарні засідання Європарламенту проходять у Страсбурзі (Франція) та Брюсселі (Бельгія). Генеральний секретаріат розміщено у Люксембурзі.

Європейська Комісія (European Commission) є вищим виконавчим органом Європейського Союзу, а також представником європейських інтересів, спільних для всіх держав-членів ЄС. Її склад, 27 членів, по одному представнику від кожної держави-члена, має повноваження впродовж 5-річного терміну.

Президент Єврокомісії призначається Європейською Радою за згодою Європарламента. Нині її займає Жозе Мануель Баррозу (обрано 23.11.2004, переобрано на другий термін 16.09.2009).

При виконанні своїх повноважень члени Єврокомісії незалежні і діють тільки в інтересах ЄС. Як представник колективного органу, кожний член ЄК (комісар) патронує один або кілька напрямів діяльності ЄС. Маючи право ініціативи, ЄК зобов'язана подавати пропозиції щодо нових законів Євросоюзу. Європейська Комісія виступає із законодавчими ініціативами тільки в тих галузях, де для ефективних дій Євросоюз має кращі можливості, ніж окремі його члени.

Європейська Комісія спеціалізується на захисті угод Євросоюзу, забезпеченні застосування державами-членами законодавства ЄС. У тих випадках, коли держави-члени порушують або не застосовують закони ЄС, Комісія може вжити відповідні санкції, включаючи передачу справи до Європейського Суду. ЄК здійснює контроль за використанням субсидій, які виділяються урядами окремих країн власним галузям промисловості, а також за наданням дозволів на державну допомогу в разі, коли це не заборонено законодавством ЄС.

Крім того, на ЄК поширюються обов’язки виконавчого органу, який відповідає за практичне втілення політики ЄС. Для цього ЄК наділена суттєвими власними повноваженнями і правом прийняття рішень у різних галузях, зокрема аграрній, торговельній, транспортній тощо. Крім того, ЄК керує фінансами ЄС - бюджетом та роботою різноманітних фондів і програм ЄС, включаючи ті, що стосуються допомоги країнам, які не входять до Євросоюзу.

Штаб-квартира Європейської Коміссії знаходиться у Брюсселі.

Рада Європейського Союзу (Council of the European Union) - один із двох законодавчих органів ЄС поряд з Європейським Парламентом. До Ради входят 27 міністрів урядів країн-членів у складі, який змінюється залежно від обговорюємого кола проблем. Не дивлячись на це, Рада ЄС вважається єдиним органом. У додаток до законодавчих повноважень, Рада також наділена виконавчими функціями у сфері зовнішньої політики та політики безпеки. Верховний представник ЄС у закордонних справах і політики безпеки – Кетрін Ештон (1.12.2009).

Суд Європейського Союзу (Court of Justice of the European Union) – інститут вищої судової влади Європейського Союзу. Він тлумачить законодавство Європейського Союзу, розв’язує юридичні суперечки між державами-членами ЄС, між державами-членами ЄС та самим ЄС, між інститутами ЄС, між ЄС і фізичними або юридичними особами. Засідання Суду проходять у Люксембурзі.

Європейська рахункова палата (European Court of Auditors) здійснює аудиторську перевірку бюджету Європейського Cоюзу та створених ним інститутів.

Європейський центральний банк (European Central Bank) керує єдиною валютою ЄС – євро і підтримує стабільність всієї фінансової системи, розроблює та здійснює экономічну та грошово-кредитну політику Европейського Союзу. ЄЦБ співпрацює з центральними банками у всіх 27-ми країнах ЄС. Особливо тісне співробітництво між ЄЦБ та центральними банками зони євро (17-ти країн ЄС, які перейшли на євро). Діяльність ЄЦБ грунтується на засаді незалежних від національних держав та наддержавних органів ухвал, що передбачає передусім брак примусу в покриванні їхніх внутрішніх і зовнішніх боргів. Центральний офіс ЄЦБ знаходиться у Франкфурті на Майні (Німеччина).

Європейський Союз підтримує дипломатичні відносини практично з усіма країнами світу. ЄС будує відносини стратегічного партнерства з ключовими гравцями на міжнародній арені, налагоджує тісні зв'язки з країнами, що розвиваються по всьому світу, а також має двосторонні Угоди про асоційоване членство з рядом сусідніх держав. За кордоном Європейський Союз представлений мережею зі 136 Представництв, що функціонують на зразок дипломатичних місій.