1.11. Склисте тіло

• Склисте тіло у внутрішньоутробному періоді є продуктом мюллеровських клітин сітківки, що зумовлює їх генетичну єдність. Тому патологія склистого тіла часто приводить до патології сітківки, зокрема, до її відшарування. Як правило, мова йдеться не окремо про вітреальну чи ретинальну, а про вітреоретинальну патологію.

• Значна втрата склистого тіла після поранень ока чи оперативних втручань без своєчасного його відновлення може привести до розвитку субатрофії ока.

• Втрата склистого тіла з тієї чи іншої причини складає передумови для виникнення в подальшому відшарування сітківки (неушкоджене склисте тіло утримує сітківку в правильному положенні).

1.12. Зоровий нерв

• В очниці зоровий нерв має S-подібний вигин, що зумовлює значну рухомість очного яблука вперед. В ряді випадків повний вивих очного яблука не приводить до пошкодження зорового нерву, про що свідчить нормальна реакція зіниць на світло.

• Зоровий нерв дуже чутливий до гіпоксії, тому при запаленні, судинних розладах в зоровому нерві чи сітківці, його нервові волокна часто гинуть.

• В очниці зоровий нерв вкритий трьома оболонками. Міжоболонкові простори зорового нерву сполучаються з міжоболонковими просторами головного мозку, тому підвищення внутрішньочерепного тиску може привести до застійних явищ в зоровому нерві.

• Кровопостачання зорового нерву має сегментарний характер, що добре виявляється при порушенні кровотоку в одній із гілочок.

• Найгірше кровопостачається нижньо-скроневий відділ диску зорового нерву. Тому при глаукомі раніш за все настає атрофія саме цієї частини диску (це пояснює факт першочергового звуження поля зору при первинній глаукомі з верхньо-носового боку).

• В ділянці диску зорового нерву відсутні фоторецептори, тому при проєкуванні предмету на диск виникає «сліпа зона» («сліпа пляма»).

• В ділянці диску нервові волокна не мають мієлінової оболонки – вони набувають її в орбітальній частині. Ця особливість зумовлює різні клінічні прояви папіліту і ретробульбарного невриту.

• В зоровому нерві відсутня чутлива іннервація, тому запальні процеси в ньому перебігають без болю.

1.13. Очне яблуко

• Зростання ока закінчується, в основному, на 3-5 році життя. В цьому віці розміри ока практично такі ж, як і у дорослого. З причини незакінченого зростання ока дітям до трьох років не імплантують штучний кришталик і не проводять оперативного лікування птозу.

• Око, як оптична система, має ряд недоліків (сферична і хроматична аберації, астигматизм, дифракція, неспівпадання зорової і анатомічної вісей). Загалом ці недоліки зумовлені деякою асферичністю зорового яблука, децентрацією оптичних середовищ і позначаються на кінцевій гостроті зору. При їх відсутності вона могла б бути значно вищою (3-5 одиниць).

• Оболонки ока у маленьких дітей м’які та еластичні, тому легко розтягуються під впливом підвищеного внутрішньоочного тиску або росту внутрішньоочної пухлини.

Розділ 2. Функції органу зору

Відомо, що серед всіх органів чуття органові зору належить провідна роль. Близько 95% інформації про зовнішній світ людина отримує саме через орган зору. Це забезпечується великою кіль­кістю функцій, які виконує око. Се­ред них провід­на роль належить гостроті зору, полю зору, кольоровому та бінокулярному зорові, темновій та світло­вій адаптації.

В офтальмології існують поняття центрального (денного) зору – він забезпечується колбочковим апаратом сітківки і характеризується високою гостротою зору і здатністю сприймати кольори; та периферійного (нічного, сутінкового) зору – забезпечується паличковим апаратом і характеризується низькою гостротою і ахроматичним зором ("вночі всі кішки сірі").