5.3. Алгоритм діагностики косоокості

1. Насамперед визначте: косоокість істина чи оманлива за допомогою метода Гіршберга (див. вище).

2. Якщо косоокість істина, диференціюйте співдружню і паралітичну косоокість. З цією метою дослідіть обсяг рухів ока, відповідність первинного та вторинного кутів косо­окості (нагадуємо, що при паралітичній косоокості диплопії на момент огляду хворого може й не бути).

3. Якщо косоокість співдружня, визначте її різновид. Для цього порівняйте кут косоокості в звичайних умовах і після закапування атропіну (див. вище).

4. Якщо косоокість паралітична, визначте вражений м’яз. Диференціюйте місцеві причини, які привели до паралічу, з центральними.

5.4. Ністагм

Ністагм - самовільні коливальні рухи очних яблук. Розрізняють ністагм фізіологічний (оптокінетичний, лабіринтний, ністагм крайніх відведень ока) і патологічний (очний або фіксаційний, професійний, лабіринтний, центральний або нейрогенний).

За характером коливань очних яблук, всі різновиди ністагму можуть бути маятникоподібними (з рівними по величині фазами коливання в різні боки), товчкоподібними (з швидкою фазою коливань в один бік і повільною в протилежний), змішаними.

За напрямком коливань, розрізняють ністагм горизонтальний, вертикальний, меридіональний (діагональний), ротаторний.

Очний (фіксаційний) ністагм виникає при вродженій або рано набутій слабкості зору в результаті різноманітних захворювань, а також як наслідувана патологія. Лікування малоефективне, певну користь може дати плеоптичне лікування.

Професійний ністагм виникає після багаторічної роботи, під землею у шахтарів. Його виникнення пов’язують з хронічною інтокси­кацією вугільним пилом. Лікування малоефективне, рекомендують переведення на наземну роботу.

Лабіринтний ністагм виникає при захворюваннях внутрішнього вуха і спрямований в бік, протилежний хворому вуху. Тривалість його невелика - від декількох днів до кількох тижнів.

Нейрогенний (центральний) ністагм виникає в результаті враження різних ланок окорухового рефлексу. Перебіг його залежить від перебігу основ­ного процесу. Лікування етіологічне.

5.5. Тести для самоконтролю з теми: «Бінокулярний зір. Косоокість. Ністагм»

1. Збіжна співдружня косоокість частіше всього виникає на фоні:

a). короткозорості та короткозорого астигматизму

b). далекозорості та далекозорого астигматизму

c). еметропії

2. Істина косоокість – це:

1. неспівпадання зорової і оптичної вісей ока

2. відхилення одного або почергово обох очей від сумісної точки фіксації

3. неоднакова сила окорухових м’язів

3. Для співдружньої косоокості характерні:

a). повний обсяг рухів ока, відсутність диплопії

b). повний обсяг рухів ока, наявність диплопії

c). обмеження рухів ока, відсутність диплопії

d). обмеження рухів ока, наявність диплопії

e). первинний кут відхилення більше вторинного

4. Для паралітичної косоокості характерні:

a). повний обсяг рухів ока, відсутність диплопії

b). повний обсяг рухів ока, наявність диплопії

c). обмеження рухів ока, відсутність диплопії

d). обмеження рухів ока, наявність диплопії

e). первинний кут відхилення більше вторинного

5. Якщо після закапування атропіну та корекції аметропії окулярами кут косоокості зникає повністю, то це косоокість:

a). співдружня акомодаційна

b). співдружня частково-акомодаційна

c). співдружня неакомодаційна

d). паралітична

6. У дитини стійка бінокулярна фіксація предмета має бути у віці:

a). одного місяця

b). двох місяців

c). 6-7 місяців

d). одного року

e). 2-3 років

7. Плеоптика – це комплекс лікувальних заходів, спрямованих на:

а). усунення кута косоокості

b). підвищення гостроти зору відхиленого ока

c). розвиток фузії

8. Головна мета лікування співдружньої косоокості полягає в:

a). виправленні положення очей

b). появі біфіксації

c). появі біфовеального злиття

d). відновленні бінокулярного зору

9. До фізіологічного відноситься ністагм:

a). оптокінетичний

b). лабіринтний

c). при крайніх відведеннях ока

d). все перераховане

10. До патологічного відноситься ністагм:

1. лабіринтний

2. фіксаційний

3. нейрогенний

4. професійний

5. все перераховане