10.6. Істеричний амавроз

Це одна із форм прояви істерії, коли підкоркові функції мають перевагу над корковими внаслідок слабкості останніх.

Хворі скаржаться на раптову втрату зору, частіше двобічну, впродовж кількох годин або місяців. Частіше за все причин, які б могли привести до втрати зору, не виявляють. Реакція зіниць на світло жвава, очне дно нормальне. Істеричні особи дійсно вірять, що осліпли, тому слід спровокувати істеричну особу проявити кращий зір, ніж вона показує. Пацієнту повідомляють, що захворювання очей, з якими можна було б зв'язати втрату зору не виявлено. Необхідно їх переконати, що все мине і зір скоро покращиться. Інколи потрібні консультація і лікування у психіатра.

10.7. Відшарування сітківки

При цьому захворюванні спостерігається відшарування нейроепітелію сітківки від пігментного епітелію. Хвороба останнім часом дуже поширена і нерідко приводить до інвалідності по зору. Розрізняють три види відшарування сітківки:

I. Первинне (регматогенне) відшарування. Найбільш поширеними причинами його виникнення є висока короткозорість, периферійні та деякі види центральних дистрофій сітківки, травми органу зору. Головним в патогенезі первинного відшарування є виникнення розриву сітківки під впливом того чи іншого етіологічного фактора. Провокуючими моментами є важка фізична праця, підняття тягарів, тривалі нахили, струси голови та тулуба. Через отвір сітківки під неї входить рідка частина склистого тіла, яка, під дією власної ваги та інерційних рухів ока, розповсюджується під сітківкою, відшаровуючи нейроепітелій від пігментного епітелію. Найшвидше це спостерігається при локалізації розривів в верхній частині сітківки, тому вони прогностично гірші, ніж нижні.

Відшаруванню сітківки часто передують фотопсії: блискавки, іскри, спалахи світла перед оком. Ці скарги є патогномонічними для відшарування сітківки. При їх наявності пацієнта необхідно негайно направити до офтальмолога. Потім, з того чи іншого боку, з’являється «завіса» перед оком, знижується зір. Вранці, в результаті часткового прилягання сітківки, зір може бути вищим, ніж ввечері. Швидкість поширення «завіси» і зниження зору залежить від локалізації розриву (див. вище). При огляді око спокійне. Виявляються плаваючі та дифузні помутніння склистого тіла. На очному дні видно сірий, з мілкозморшкуватою поверхнею, міхур відшарованої сітківки, який коливається при рухах ока. По його поверхні йдуть судини сітківки темного кольору. Місце розриву, на фоні сірого міхура, має яскраво-червоний вигляд і може бути різної форми. Поступово відшарування сітківки може поширитись на все очне дно – виникає тотальне відшарування. При тривалому існуванні відшарування, сітківка стає темного кольору, мало- або нерухомою, з грубими зморшками на поверхні і набуває форми лійки. Непроліковані відшарування можуть привести до вторинної глаукоми, субатрофії очного яблука.

Прогноз, особливо при центральному і тотальному відшаруваннях сітківки, дуже серйозний.

Хворі з підозрою або явним відшаруванням повинні негайно бути госпіталізовані в очне відділення. Це особливо стосується відшарувань з верхньою локалізацією розривів. Лікування відшарувань в основному хірургічне (введення перфторвуглеців в склисте тіло, різні види пломбування, вітректомія з ендолазеркоагуляцією сітківки). Основна мета лікування – блокування розриву, що в більшості випадків призводить до прилягання відшарованої сітківки. Якщо на постільному режимі, який передує операції, сітківка самостійно повністю прилягає, то показана лазеркоагуляція сітківки в області розриву.

Слід зазначити, що навіть після повного анатомічного прилягання сітківки відновлення зору до попереднього рівня в абсолютній більшості випадків не буває. Особливо це стосується відшарувань центральної зони сітківки.

При наявності регматогенного відшарування сітківки на одному оці, існує загроза виникнення відшарування і в парному оці. Тому, як правило, за винятком відшарувань травматичного характеру, рекомендують профілактичну лазеркоагуляцію на парному оці.

ІІ. Ексудативне відшарування сітківки. Виникає не внаслідок розриву сітківки, а в результаті просочування плазми крові крізь неповноцінну стінку хоріокапілярів та мембрану Бруха при різноманітних захворюваннях: хоріоїдітах, ретинітах, пухлинах судинної оболонки, центральній серозній хоріопатїї та ін. На відміну від регематогенного відшарування, сітківка має гладку поверхню і, як правило, чіткі межі відшарування. Лікування спрямоване на ліквідацію основного захворювання.

ІІІ. Тракційне відшарування сітківки. Викликається тракцією з боку склистого тіла при наявності в ньому фіброзних шварт різноманітного походження. Відшарована сітківка при цьому нерухома або малорухома. З часом постійна тракція з боку склистого тіла може привести до утворення розриву сітківки і поширення відшарування по всьому очному дну.

Радикальним методом лікування тракційного відшарування сітківки є вітректомія. При необхідності її поєднують з ендолазер- або лазеркоагуляцією сітківки і інтравітреальним введенням газових перфторвуглеців. При неможливості проведення радикальної операції необхідно зменшити тракцію з боку склистого тіла за допомогою колового вдавлення склери.