
- •Міністерство охорони здоров`я україни
- •Офтальмологія
- •Передмова до 2-го видання
- •Розділ 1. Анатомо-клінічі особливості органу зору
- •1.2. Очниця
- •1.3. Сльозні органи
- •1.4. Склера
- •1.6. Передня камера ока
- •1.7. Райдужка
- •1.8. Кришталик
- •1.9. Судинний тракт ока
- •1.11. Склисте тіло
- •1.12. Зоровий нерв
- •1.13. Очне яблуко
- •Розділ 2. Функції органу зору
- •2.1. Гострота зору
- •2.2. Кольоровий зір
- •2.3. Поле зору
- •2.4. Темнова та світлова адаптація
- •2.5. Поняття сліпоти
- •2.6. Алгоритм діагностики основних причин зниження зору
- •2.7. Алгоритм діагностики основних причин порушення поля зору
- •2.8. Алгоритм діагностики основних причин порушення
- •2.9. Алгоритм діагностики основних причин порушень кольорового зору
- •2.10. Тести для самоконтролю з тем: «Анатомо-клінічні особливості органу зору» та «Функції органу зору»
- •Розділ 3. Об’єктивні методи дослідження органу зору
- •3.1. Зовнішній огляд ока
- •3.2. Метод бокового (фокального) освітлення
- •3.3. Дослідження ока в прохідному світлі
- •3.4. Біомікроскопія
- •3.5. Офтальмоскопія
- •3.6. Додаткові об’єктивні методи дослідження ока
- •3.7. Тести для самоконтролю з теми: «Об’єктивні методи дослідження органу зору»
- •Розділ 4. Рефракція та акомодація ока
- •4.1. Рефракція ока
- •4.2. Дослідження клінічної рефракції ока
- •4.3. Акомодація ока, її механізм та розлади
- •4.4. Тести для самоконтролю з теми: «Рефракція та акомодація ока»
- •Розділ 5. Бінокулярний зір. Косоокість. Ністагм
- •5.1. Бінокулярний зір
- •5.2. Косоокість
- •5.3. Алгоритм діагностики косоокості
- •5.4. Ністагм
- •5.5. Тести для самоконтролю з теми: «Бінокулярний зір. Косоокість. Ністагм»
- •Розділ 6. Захворювання повік, сльозних органів, очниці
- •6.1. Запальні захворювання
- •6.1.2. Абсцес повік
- •6.1.3. Блефарити
- •6.1.4. Дакріоцистит
- •6.1.5. Періостит очниці
- •6.1.6. Флегмона очниці
- •6.1.7. Алгоритм діагностики запальних захворювань
- •6.2. Аномалії положення повік
- •6.2.1. Виворіт повік
- •6.2.2. Заворот повік
- •6.2.3. Блефароптоз
- •6.2.4. Лагофтальм («заяче око»)
- •6.2.5. Алгоритм діагностики аномалій положення повік
- •6.3. Пухлини повік
- •6.4. Аномалії положення очного яблука в очниці
- •6.4.1. Екзофтальм
- •Діагностична тактика при екзофтальмі
- •6.4.2. Енофтальм
- •6.5. Тести для самоконтролю з теми: «Захворювання повік, сльозних органів, очниці»
- •Розділ 7. Синдром «червоного ока»
- •7.1. Банальні (неспецифічні) бактеріальні кон’юнктивіти
- •7.2. Специфічні бактеріальні кон'юнктивіти
- •7.3. Вірусні кон’юнктивіти
- •7.4. Кератити
- •Особливості перебігу деяких клінічних форм кератитів
- •7.5. Іридоцикліт
- •7.6. Алгоритм діагностики і диференційної діагностики захворювань, які входять до синдрому "червоного ока"
- •7.7. Тести для самоконтролю з теми: «Синдром червоного ока»
- •Розділ 8. Поступова втрата зору
- •8.1. Сенільна макулодистрофія
- •8.2. Пігментна абіотрофія сітківки
- •8.3. Атрофія зорового нерву
- •8.4. Ретинобластома
- •8.5. Меланобластома (злоякісна меланома) хоріоідеї
- •8.6. Катаракта
- •8.7. Первинна глаукома
- •8.8. Гострий приступ закритокутової глаукоми
- •8.9. Вторинна глаукома
- •8.10. Вроджена глаукома
- •8.11. Діагностика глауком
- •8.12. Тести для самоконтролю з теми: “Поступова втрата зору”
- •Розділ 9. Травми органу зору
- •9.1. Проникаючі поранення ока
- •9.2. Види травматичних іридоциклітів
- •9.3. Симпатичне запалення ока
- •9.5. Контузії ока
- •9.6. Алгоритм діагностики деяких прояв очного травматизму
- •9.7. Тести для самоконтролю з теми: «Травми органу зору»
- •Розділ 10. Раптова втрата зору
- •10.1. Гостра оклюзія центральної артерії сітківки та її гілок
- •10.2. Гостра оклюзія центральної вени сітківки та її гілок
- •10.3. Крововиливи в склисте тіло
- •10.4. Крововиливи в сітківку
- •10.5. Неврит зорового нерву
- •10.6. Істеричний амавроз
- •10.7. Відшарування сітківки
- •10.8. Алгоритм діагностики раптової втрати зору з позицій лікаря загальної практики
- •10.9. Тести для самоконтролю з теми: «Раптова втрата зору»
- •Розділ 11. Орган зору і загальна патологія організму
- •11.1. Зміни органу зору при гіпертонічній хворобі
- •11.2. Зміни органу зору при захворюваннях нирок
- •11.3. Очні прояви атеросклерозу
- •11.4. Очні прояви цукрового діабету
- •11.5. Зміни органу зору при захворюваннях щитовидної залози
- •11.6. Зміни органу зору при колагенозах
- •11.7. Зміни органу зору при захворюваннях крові
- •11.8. Зміни органу зору при пухлинах головного мозку
- •11.9. Зміни органу зору при остеохондрозі
- •11.10. Зміни органу зору при туберкульозі
- •11.11. Зміни органу зору при токсоплазмозі
- •11.12. Очні прояви сніДу
- •11.13. Очні симптоми при загальних захворюваннях організму (алгоритм)
- •11.14. Тести для самоконтролю з теми: “Орган зору і загальна патологія організму”
- •Розділ 12. Клінічні задачі
- •Приклади вирішення клінічних задач
- •Відповіді на клінічні задачі
- •Відповіді на тести
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Алфавітний покажчик
11.9. Зміни органу зору при остеохондрозі
Зорові симптоми виникають у 35-80% хворих з патологією шийного відділу. Скарги на приступоподібне потемніння в очах, затуманювання зору, появу сірої поволоки, мигання золотих і срібних блискавок, відчуття "снопів світла", зиґзаґів, ліній, блискучих і чорних точок перед очима (фотопсії). Іноді предмети здаються різко зменшеними (мікропсії), а контури їх викривленими (метаморфопсії). Можуть бути приступи часткового випадіння полів зору (частіше геміанопсія), короткочасна повна сліпота. Приступи тривають від кількох секунд до декількох хвилин, повторюються з різною частотою: то щоденно, то розділюючись тривалими інтервалами. Часто їх поява спровокована сильною втомою, різкими повертаннями голови, перерозгинанням шиї. Їх причина – недостатність мозкового кровообігу, емболія артерій шпорної борони пристінковими тромбами, формування атеросклеротичних бляшанок в хребцевих артеріях. Особливо часто вони виникають при поєднанні остеохондрозу з атеросклерозом і гіпертонічною хворобою.
11.10. Зміни органу зору при туберкульозі
Можливі запалення рогівки, переднього та заднього відділів судинного тракту (див. «Синдром «червоного ока»), перифлебіти сітківки, туберкульоз шкіри повік, кон'юнктиви, дакріоаденіт, дакріоцистит, остеомієліт орбіти, склерити (частіше гематогенні) і епісклерити (частіше токсико-алергійні), оптичний неврит.
Кератити мають рецидивуючий перебіг. Метастатичні (або глибокі) кератити виникають у дорослих внаслідок занесення мікобактерії туберкульозу в очне яблуко. Для них характерні глибокі жовтувато-сірі інфільтрати рогівки, не схильні до злиття, змішана васуляризація рогівки, ураження одного ока.
Алергічні (скрофульозні, фліктенульозні) кератити та кератокон’юнктивіти зустрічаються у дітей і є проявом алергічної реакції очей на загальну туберкульозну інтоксикацію організму. Збудник туберкульозу в оці відсутній. Характерний гострий початок з вираженою світлобоязню, сльозотечею, спазмом повік. В кон'юнктиві чи лімбі з’являється один або кілька вузликів (т.зв. фліктени) рожево-сірого кольору, піднятих над поверхнею. Інколи вони зливаються. В поверхневих шарах рогівки виникають вузлики сірого кольору, які можуть мігрувати по поверхні рогівки, залишаючи після себе васкуляризоване більмо рогівки.
Іридоцикліти. Можуть бути гематогенні (при яких збудник інфекції потрапляє в око і викликає специфічне запалення) і дифузні ексудативні. Гематогенні: мають в’ялий перебіг, в райдужці, на фоні гіперемії і набряку, виникають мілкі сірувато-жовті вузлики – туберкули; на рогівці – великі, «сальні», преципітати, в передній камері і склистому тілі ексудат, виявляються грубі зрощення зіничного краю райдужки з передньою поверхнею кришталику (сінехії). Хворіють переважно діти. Ексудативні характеризуються вираженою клінікою запалення, специфічних ознак не мають. Частіше виникають у дорослих.
Можливі ускладнення іридоциклітів: вторинна глаукома, катаракта, атрофія райдужки, при тяжких формах – зменшення продукції внутрішньоочної рідини з гіпотонією і атрофією ока. Задні увеїти (хоріоїдіти) можуть ускладнюватись перифлебітами, тромбозом, невритом, ексудативним чи фракційним відшаруванням сітківки.
Діагностиці допомагає рентгенографія, томографія легень, бронхоскопія, дослідження стану периферійних лімфовузлів, посів на мікобактерії сечі, імунодіагностика in vitro, туберкулинодіагностика.
Лікування: При гематогенних ураженнях загальна і місцева хіміотерапія, місцева туберкулінотерапія. При токсико-алергійних формах місцеве застосування протитуберкульозних засобів і туберкулінотерапії не показане. Призначається десенсибілізуюча, стероїдна і нестероїдна протизапальна терапія, вітаміно- і тканинна терапія, ферменти, імунокоректори, фізіотерапія, лазерстимуляція, симптоматичне лікування (розширення зіниці при ірідоцикліті, тощо).