24. Специфіка взаємозалежності між екон і пол трансформаціями

Перехід від держ екон через її роздержавлення до зміш економіки ринкового типу змушує звертати увагу на зв’яз. пол та екон чинників сусп перетворень. Держ екон політика спрям на регулювання екон-ки в цілому, всіх її секторів як єдиної сис-ми, керівними принципами якої стають пр-п ефективності вир-ва; пр-п справедливості розподілу; пр-п стабільності. Специфіка взаємозал між екон і пол тр-ми полягає у тому, що вона опосередковується соц та ідеол транс-ми. Посередниками виступають ментальність та світогляд – екон тисне на пол через соц сферу, а пол на екон – через ідеол. В. Клаус, колишній прем’єр-міністр Чеської Респ, економіст: “в перетворенні сусп-ва та його екон-ки провідна роль належить не економістам, а політикам”. Важливо, щоб реформам була забезп широка народна підтримка. Масове сусп схвалення відбувається лише, коли лідери ясно формулюють цілі реформ і прагнуть ефективно досягати їх. У суч наук літ-рі проблематика взаємозв екон й пол найчастіше аналіз-ся в термінології політико-ділового циклу. Осн механізм утвор ПДЦ: Перші роки правління уряд накопичує ресурси (в осн фін-ві) з тим, щоб перед виборами пустити їх в хід, намагаючись покращити хоча б один показник (безробіття, темп екон росту). Виборці чуттєві не стільки до абсол розмірів екон показників, скільки до їх змін. Обравши пріоритети в екон регул, уряд широко пропагує свої досягнення, переконуючи електорат у своїй здібності ефективно управляти економікою. За доп вдалої побудови ПДЦ можна керувати рівнем соц підтримки населення до влади, що призведе її до перемоги на виборах. ПДЦ – гіпотеза, яка пропонує електоральний цикл у якості причини виникнення реальних ділових циклів. Опортуністичний ПДЦ – вид ПДЦ, у якому чергування фаз ділової активності ініціюється опортуністичною поведінкою уряду. Уряд намагається викор доступні макроекон інструменти з метою перемоги на виборах і збер влади. (Нордхауз: екон індикатори - інфляція, безробіття, орієнтуючись на які, виборці оцінюють діючого політика. Розглянув модель “короткозорих” виборців з короткою пам’яттю) Партійний ПДЦ – вид ПДЦ, циклічність діл активності пояснюється зміною правлячих партій. Конкуруючі партії використ різні політики і, змінюючи одна одну в уряді, ініціюють цикли в економіці (Гіббс: розглядав модель із двома партіями, які мають різні цільові рівні безробіття й інфляції. При цьому зміни в інфляції й безробітті відображають зміни в правлячих партіях). Слід враховувати той фактор, що ці моделі розроблені для умов стабільних демократій. Вітчизняний досвід вимагає припущень, які відображ. рев-ційний хар-р руху від комуніст сис-ми, заг обстановку пол нестабільності, відсутність консенсусу в сусп-ві щодо розв-ку країни. Слід наголос на актуальності проблеми соц підтримки сусп перетворень.

25. Укр. Досвід взємоз екон. І пол. Показн в умовах сусп. Перетв

Вітч практ досвід з приводу взаємодії екон та пол показників: зв’язок між рівнем доходів найбіднішої частини населення і чисельністю прихильників незалежності у період з 1991 до 2001 рр. Коливання в підтримці незалі Укр, що спостеріг за ці роки, лише на третину можуть бути пов’яз зі змінами у доходах насел. Найзначніше зниження чисельності прихильників незал відбулося за перші 2 роки після розпаду СРСР (коли вирувала гіперінфляція), сягнувши до початку 1994 року свого найнижчого за всі роки незал рівня – 56 %. Тільки після парл і през виборів 1994 – зрост чисельності прихильників незал. Друге зниж рівня підтримки незал 1997-98 (фін криза) Підйом - поч 2000 р (поч д-сті уряду В. Ющенка). Останнє зниження груд 2001 – бер 2002. Вплив пол на екон залежить від масштабів, гостроти, тривалості пол кризи. Загострення пол ситуації, переростання її на кризу, мало негативний вплив на екон: 1990-1992 – пол криза, обумовлена зміною пол сис-ми і влади в Укр. ВВП зниз на 20 %. 1994– період, коли за рік одночасно провели вибори През, Верх Ради, органів місц самовряд (змінився уряд). За 1991-1994 ВВП скорот на 55,7 % (період концентрованих пол напружень, що вплинуло на екон). На поч 1990-х екон криза носила трансформаційний хар-р, але порівняно з ін країнами на екон Укр дуже впливали й суб’єктивні фактори, у першу чергу – пол хар-ру (напр, падіння вир-ва під час трансформ кризи в 1990 в Укр - 59 %, в країнах Сх, Центр Європи та Балтії – 23 %, у США під час Вел депресії 1929-1933 років – 27 %). 2004-2005 гостра пол криза. Темп приросту ВВП впав у 5 разів і склав. Знизились темпи приросту внутр інвестицій (причини: 1) зниж інвестї активності вітч великого бізнесу, обумовлене зміною влади; 2) кардинальний перерозподіл фінансових ресурсів економіки. 2006 – вибори до Верх Р – знову напруга. 2007 Після оприлюднення Указу През про дострокові вибори нардепів, протягом тижня зниз обсяги продажу укр цінних паперів. Підвищилися ціни. Коли вся екон стр-ра знах у процесі змін, виникає небезпека тимчас погіршання матер умов, якого може бути достатньо для того, щоб або зруйнувати дем д-ву, або припинити процес реформ.

26. Теорії та концепції сусп перетворень. Транзитологія. Теорія модернізаціїДюркгейм: телеоглогічне розуміння перетворень, сусп-во рухається шляхом ускладнення цінностей, школа форм мораль, цінності. Вебер: розвиток в раціоналізації д-сті людей, інст-тів,орг-цій, осн.вада суч.сусп-ва – нехтування ціннісною раціональністю, це заважає розвитку. Хантінгтон: щоб не допустити хаосу, розпаду сусп-ва треба впровадж консервативну ідеологію, сильні пол інститути (дисципліновані пол партії), у сусп перетвореннях головна – д-ва. Сорокін: сусп розвиток – постійне коливання між тоталіт та дем режимами. Поняття “трансформація” сьогодні викор для хар-ки стану пострад сусп-в, змін, які відбуваються у них у такому сенсі: - ідеолог – як загальний відхід від всього негативного (“комуністичного”) – при державотворенні після розпаду СРСР („транзитивні країни”); - як стадія або процес наближення екон сис-м до ринк стандартів – зокрема шляхом копіювання ринкових механізмів (“перехідна економіка”); - як утворення інст-в громадян сусп-ва на противагу тоталітарному („перехідне сусп-во”); Транзитологія (Д. Растоу) досліджує перехід (транзит) - перехід типу пол режиму з одного якісного стану в інший. Транзитологічний підхід виник на поч 1970-х у контексті критики осн положень теорії модернізації і є, свого роду оновленою теорією модернізації (відмова від розгляду демократизації в контексті глобал процесу, де вона була зумовлена модернізацією в екон, соц, культсферах, та її трактування як самодостатнього пол феномену, який може виникнути та протікати незалежно).Сам перехідний період (транзит) - особливий етап пол розвитку – «період часу від безпосередньо перед переходом до безпосередньо після переходу до демократії». Фази: 1) підготовча (запуск за доп тривалої, безрезультатної боротьби, учасники якої представляють ін-си різних соц груп); 2) ухвалення рішень (консенсус, інституціоналізація дем принципів); 3) звикання(засвоєння пол силами та сусп-вом нових дем правил, процедур та цінностей). О’Доннелл, Шміттер: Перехід - інтервал між одним пол режимом та іншим (обмеж початком процесу розпаду автор режиму, і встановленням демократії. Теор модернізації (50-ті - 60-ті, США,Великобр): ідея неминучого переходу від «аграрного» сусп-ва до сусп-ва «індустріального». Цей перехід до країн «третього світу» несли країни «першого світу», які вже в силу одного цього факту виступали як «прогрессори», «благодійників».