21. Методи прийняття управлінських рішень – сукупність етапів і процедур, необхідних для вирішення тієї чи ін. проблеми, яка виникає перед суб'єктом управління.Декомпозиція - представлення складної проблеми як сукупності простих питань. Діагностика - пошук в проблемі найбільш важливих деталей, які вирішуються в першу чергу (застосовується при обмежених ресурсах).Методи на осн. математичного моделювання: 1) Експертні методи. 1.Експертиза - проведення групою компетентних спеціалістів (експертів) виміру деяких хар-к для підготовки прийн. ріш. Використ. експертні оцінки. 2.Метод Дельфі. Експертам, які не знайомі, дають питання, пов'язані з виріш. проблеми, думка меншості доводиться до думки більшості. Більшість повинна або погодитися з цим рішенням, або спростувати. Якщо більшість незгодна, то їхні аргументи передаються меншості і там аналізуються. Це повторюється до тих пір, поки всі експерти не прийдуть до однієї думки. 2) Неекспертні методи. 1.Метод неспеціаліста - питання виріш. особами, які ніколи не займалися даною проблемою, але є фахівцями в суміжних областях. 2.Імітаційне моделювання - імітуються і відтворюються різні варіанти управління, отримані результати аналізуються і оцінюються. 3.Метод теорії ймовірності. 4.Метод теорії ігор - метод, при якому завдання вирішуються в умовах повної невизначеності. Наслідок - успіх залежить від суб’єкта і від рішень або дій інших людей. 5.Метод аналогій - пошук рішень проблем на осн. запозичення з ін. об'єктів управління. Методи на осн творчого мислення (психологічні методи) 1) «Мозковий штурм» (А. Осборн) - макс. к-сть ідей без їх оцінки або вибору. Умови: обмеженість в часі, 6-12 чол; різні люди; без критики. 2) «Розкладання на частини» перелік осн. хар-к ідеї або предмета, розглядається кожна окремо. 3) «Морфологічний аналіз» всі змінні заносять у матрицю і намагаються комбінувати їх по-новому. 4) «Опитувальні листи». 5) «Денних мрій». повне розслаблення і мріяння.

22. Стадії, рівні, кроки прийн.Упр.Рішень

Упр. ріш. – творчий акт суб'єкта упр-ня спрям. на усунення проблем, які виникли у суб'єкта упр-ня. Стадії: 1. З'ясування проблеми: 1) Збір інф-ції. 2) Аналіз інф-ції. 3) З'ясування актуальності. 4) Визначення умов за яких проблема буде вирішена. 2. Складання плану рішення. 1) Розробка альтернатив. 2) Зіставлення альтернатив з наявними ресурсами. 3) Оцінка альтернатив по соц. наслідкам. 4) Оцінка альтернатив за екон. ефективністю. 5) Складання програм рішення. 6) Розробка плану рішення. 3. Виконання рішення. 1) Доведення рішень до конкретних виконавців. 2) Розробка заходів заохочень і покарань. 3) Контроль за виконанням. Рівні (Вудкок, Френсіс): 1) рутинний (не вимагає творч. підходу, всі дії, процедури заздалегідь запропоновані, відомі) 2) селективний (є коло можливих рішень, треба їх оцінити, обрати найкращі). 3) адаптаційний (набір перевірених можливостей і нові ідеї; треба вироб.рішення). 4) інноваційний (виріш.складні проблеми, потрібен абсолютно новий підхід). Кроки: 1) постановка мети рішення; 2) встановлення критеріїв рішення; 3) поділ критеріїв (обмеження, бажані характеристики); 4) вироблення альтернатив; 5) порівняння альтернатив; 6) оцінка ризику (ймовірність, серйозність); 7) прийняття рішення.

23. Базові взаємозв’язки політики та економіки: історія питання

Володіння і використ. засобів вир-ва розділяють людей на різні сусп. класи. Взаємозв. пол і екон визнач. і форм-ся класовими і соц. інт-сами й відносинами людей. Пол проблеми, пов'язані з впливом на держ владу різних соц груп зводяться до взаємин екон ін-сів. Екон постановка питання - як виробл і розподіл. мат. блага - зачіпає основи життєвих відносин. Проблема взаємозв'язку пол і екон розкривається в понятті екон політика (сис-ма екон заходів д-ви; сукупність цілей, засобів, завдань, заходів по спрямованому впливу на розвиток економіки). Є атрибутом пол влади, одним із способів її здійснення; форм-ся на перетині екон і пол, визначається соц стр-рою сусп-ва, інт-сів, ціннісних орієнтацій суб'єктів, які прийм рішення, залежить від стр-ри влади. У вітчизняній сусп науці панувала концепція матеріалістичного розуміння історії (К. Маркс) Політика - лише надбудова над екон, яка не має своєї внутр логіки ф-ння і розвитку, детермінована ф-нням і розв-м екон-ки, яка є базисом сусп-ва (пол- це концентроване вираження екон). Екон визнач політику, тобто спосіб вир-ва мат життя обумовлює соц, пол і дух процеси життя. Р.Арон Пол та екон вплив одна на одну, але пол вище. Суч індустр сусп-ва стр-рами держ влади, наслідком цих стр-р виявляються деякі риси екон сис-ми та відносин між групами людей. Стосовно до людини пол важливіше за екон, тому що вона безпосередньо зачіпає сенс її існування. Механізми здійснення влади більше, ніж що-небудь інше, впливають на відносини між людьми. На думку І. Бідзюри, аналіз взаємозал екон і пол трансформацій вимагає трьох вимірів: онтологічний розкриває природу трансформ., подібність/ відмінність між ними, є найглибшою хар-кою їх взаємовідносин між собою. Морфологічний полягає у тому, що ми маємо справу з двома видами продуктів: мат вир-ва, до якого тяжіє екон складова, і дух вир-ва (пол складова). Ці продукти не просто накопичуються, а формують певні стр-ри Певному типу та рівню розвитку екон стр-ри має відповідати пол конструкція і, навпаки, оскільки вони “обслуговують” одна одну у рамках соц організму країни. Функціональний: висвітлення обумовленості екон процесів пол рішеннями або, навпаки.