8.3. Тарифна система оплати праці працівників та її елементи

Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довід­ники). Тарифна система оплати праці використовується дія розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників — залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заро­бітної плати.

Для чіткого розуміння тарифної системи оплати праці важливо розуміти сутність і призначення кожного з її елементів: тарифної сітки, тарифних ставок, схем посадових окладів і та­рифно-кваліфікаційних характеристик (довідників).

Тарифна сітка — шкала, яка включає в себе сукупність існу­ючих в цій галузі виробництва тарифних розрядів і відповідних до них тарифних коефіцієнтів. З метою \ порядкування оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, а також створення механізму підтримання на постійному рівні оптимальних міжгалузевих та міжпосадових співвідношень в оплаті праці Кабінет Міністрів України постановою "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці праців­ників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" затвердив: Єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі — Єдина тарифна сітка) згідно з додатком 1; схему тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, про­фесіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій згідно з додатком 2; схему тарифних розрядів посад (професій) професіоналів, фахівців, керівників інших структурних підрозділів і технічних службовців, загаль­них для всіх бюджетних установ, закладів та організацій, згідно з додатком 3; схему тарифних розрядів посад (професій) робіт­ників, загальних для всіх бюджетних установ, закладів та орга­нізацій, згідно з додатком 4; ставки погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять згідно з додатком 5. Відповідно до Єдиної тарифної сітки для бюджетної сфери встановлена 25-розрядна тарифна сітка.

Тарифний розряд — показник кваліфікаційного рівня робіт і робітників. Відповідно до ч. 4 ст. 96 КЗпП віднесення викону­ваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння квалі­фікаційних розрядів робітникам провадиться роботодавцем згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з проф­спілковим органом (профспілковим представником). Частина 4 ст. 6 Закону "Про оплату праці" передбачає правило, згідно з яким тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) роз­робляються Міністерством праці та соціальної політики Ук­раїни. Юридичне значення довідників (характеристик) полягає в тому, що за їх допомогою провадиться тарифікація робіт і Робітників, тобто віднесення різноманітних за складністю, точністю та видом робіт, що виконуються на підприємстві, в установі чи організації до певних розрядів тарифної сітки. Так наприклад згідно зі Схемою тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, про­фесіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій (додаток 2 до зазначеної вище постанови), робота старшого державного інспектора-начальника регіональ­ної державної інспекції Державної інспекції рибохорони тари­фікована за 8—12 розрядом 12-розрядної тарифної сітки.

Більш точну уяву про співвідношення кваліфікаційного рівня робіт і робітників, які віднесені до різних кваліфікаційних розрядів дає тарифний коефіцієнт. Його величина, яка відпо­відає кожному розряду, показує у скільки разів рівень оплати найпростіших робіт, віднесених до першого розряду менше оп­лати за конкретний розряд. Відповідно до Єдиної тарифної сітки 8-му тарифному розряду відповідають такі тарифні коефі­цієнти: 1,22 на І етапі, 1,47 на II етапі та 1,64 на III етапі. Співвідношення між тарифними коефіцієнтами, що відповіда­ють крайнім розрядам тарифної сітки, називають діапазоном тарифної сітки. Діапазон Єдиної тарифної сітки встановлено: на І етапі — 3,35, на II етапі — 3,93, а на III етапі — 4,51.

Застосування тарифної сітки є не можливим без встанов­лення тарифної ставки робітника першого розряду. Тарифна ставка є основною вихідною нормативною величиною, яка визначає розмір оплати праці. Тарифні ставки встановлюють розмір оплати праці працівників, які виконують різні роботи за одиницю часу. Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, що перевищує законо­давчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів. Так згідно з абз. 1 п 1 постанови для працівників бюджетної сфери розмір посадо­вого окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду встановлюється починаючи з 1 квітня 2007 р. на рівні законо­давчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати. Таким чином, можна стверджувати, що й до нині Кабінет Міністрів України стосовно правового регулювання праці працівників бюджетної сфери не виконав вимог ч. З ст. 96 КЗпП щодо встановлення розміру тарифної ставки робітника першого роз­ряду більше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати. Для диференціації оплати праці за умовами праці встановлюються підвищені тарифні ставки першого і наступного розрядів, а також списки професій працівників, які оплачуються за цими підвищеними тарифними ставками.

Оплата праці службовців провадиться на основі схеми по­садових окладів. За допомогою цих схем праця службовців оцінюється перш за все з точки зору якості, кваліфікації та умов в яких вона протікає. Так, відповідно до п. 2. зазначеної постанови, установлено, що посадові оклади проректорів, заступ­ників керівників бюджетних установ, закладів та організацій, заступників керівників структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій встановлюються на 5—15%, головних бухгалтерів — на 10—30%, помічників керівників — на З0— 40% нижче ніж посадовий оклад відповідного керівника, визна­чений за схемами тарифних розрядів, затвердженими цією постановою. Відповідно до ч. 6 ст. 96 КЗпП, посадові оклади службовцям установлює роботодавець відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації роботодавець має право змінювати посадові оклади службовцям у розмірів окладів на відповідній посаді. Кваліфікаційні вимоги до ке­рівників, спеціалістів і службовців формулюються в кваліфі­каційних довідниках посад. За кожною з них довідник містить три рубрики: посадові обов'язки; повинен знати; кваліфіка­ційні вимоги. Зміст цих трьох рубрик складає посадову ха­рактеристику кожної посади. Так, наприклад, для начальників (завідувачів) лікувально-профілактичних закладів у розділі "Повинен знати" Довідника кваліфікаційних характеристик працівників охорони здоров'я. Випуском 78. Охорона здоров'я передбачено обов'язкове знання ними документів, що визнача­ють потужність, штатний розклад закладу, укомплектованість підрозділів та потребу в кадрах.

Посадовий оклад кожному конкретному працівнику вста­новлюється керівником підприємства, установи, організації в межах мінімальних і максимальних розмірів з урахуванням кваліфікації, знань і досвіду працівника. Оклади повинні встановлюватись з таким розрахунком, щоб сума фактично встановлених окладів не перевищувала фонду заробітної плати, обчисленого по середніх окладах схеми.

При розробці схем посадових окладів і тарифних сіток керів­ник приватного або колективного підприємства може вико­ристовувати як орієнтир деякі нормативні акти і рекомендації, які використовуються на державних підприємствах або орга­нізаціях. Корисним буде використати постанову Кабінету Міністрів України "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери", де наводяться співвідношення окладів по ряду посад. Використовуючи тарифну сітку, керівник підпри­ємства може встановлювати відповідність професій і посад тарифним розрядам, які закріплюються, як правило, в додатках до колективного договору у вигляді схеми посадових окладів керівників, спеціалістів і службовців (з урахуванням категорій) і тарифної сітки погодинної оплати для робітників. За відсут­ності колективного договору ці співвідношення переносяться і конкретизуються у штатному розкладі, який затверджується власником або уповноваженим ним органом.