Лекція № 43

Тема: Правила перевезення великовагових та негабаритних вантажів.

План

1. Перевезення великовагових вантажів.

2. Правила перевезення негабаритних вантажів.

3. Спеціалізований рухомий склад для перевезення великовагових та негабаритних вантажів.

1.

Великоваговим вантажем називають вантажі, що досягають значної ваги в неподільному вигляді (200 т і більше). До них можна віднести трансформатори , робочі колеса та крила турбін, газгольдери, атомні реактори, блоки випалювальних печей, верстати, котли, корпуси суден і т. п., які в готовому вигляді доставляються з заводу-виробника на об’єкт. Габарити таких вантажів досягають 6-7 м по висоті, 40-50 м по довжині та 5-7 м по ширині.

Перевезення вантажів вагою більше 40 тонн та негабаритних вантажів представляє собою складний транспортний процес, що потребує проведення ряду заходів як в період підготовки до перевезення, так і в період його виконання. Необхідно вирішити дві задачі: вибрати рухомий склад та організувати навантаження, перевезення та розвантаження вантажу.

В період підготовки до перевезення вантажів слід підібрати відповідний рухомий склад з врахуванням рівномірного розподілення осьових навантажень та перевірити їх технічну готовність.

2.

Вантажовідправник, що пред’являє до перевезення негабаритний вантаж, повинен за 20 днів до перевезення представити ескіз або креслення з вказівкою габаритних розмірів вантажу та розрахунками стійкості вантажу на платформі автомобіля. При розгляді наданого креслення на АТП для максимального зниження негабаритності слід визначити: найкраще розташування вантажу на платформі (горизонтальне, вертикальне або повернуте на визначений кут щодо осі); можливість зняття виступаючих частин вантажу або можливість зміни його упаковки; можливість заміни бокової негабаритності на верхню.

Для перевезення таких вантажів потрібний дозвіл Державної автомобільної інспекції (форма 6), для отримання якої необхідно надати розроблений маршрут перевезення. При розробці маршруту слід зважати на такі фактори: обмеження в проїзді мостами, під мостами, в тунелях, під контактними мережами міського та залізничного електричного транспорту; дорожні умови (наявність підйомів, спусків, закруглень з малими радіусами і т. і.); потреба перевезень в великих містах в нічний час з 0 до 6 год; узгодження часу руху через залізничні переїзди з відповідними підрозділами залізниці і т. і..

3.

Для перевезення вантажів вагою до 40 т застосовують автомобілі-тягачі з напівпричепами та причепами ваговозами. Напівпричепи та причепи ваговози мають низько розташовану потужну раму, навантажувальна висота в них складає 800-1300 мм. Наявність такої рами забезпечує надійну стійкість автопоїздів під час руху та зручність навантаження і розвантаження.

Напівпричепи та причепи-важковаговики вантажопідйомністю більше 15 т мають ззаду дві осі, на яких розміщено до 8 коліс невеликого розміру для забезпечення мінімальної висоти навантаження.

На автомобілях, причепах та важковагових напівпричепах для полегшення навантаження та розвантаження встановлюють допоміжне обладнання: ручні та механічні лебідки, воротки, шпилі (воротки зі змінним перерізом) і т. і.