Лекція № 31

Тема: Засоби механізації навантажувально-розвантажувальних робіт.

План

1. Вибір засобів механізації навантаження та розвантаження і їх класифікація.

2. Схеми механізації навантажувально-розвантажувальних робіт.

3. Продуктивність навантажувально-розвантажувального обладнання.

4. Собівартість навантажувально-розвантажувальних робіт.

1.

Механізація навантажувально-розвантажувальних робіт прискорює процеси навантаження та розвантаження, скорочуючи при цьому час простою автомобілів, поліпшуючи умови праці і підвищує його продуктивність, зменшує собівартість робіт і потребу в робочій силі.

Вибір засобів механізації навантажувально-розвантажувальних робіт залежить від таких факторів:

1)характеру перероблюваного вантажу (навалочний, тарно-пакувальний, наливний) і його фізичних якостей;

2) величини і характеру вантажообігу;

3) типу рухомого складу. \

Для навантаження та розвантаження вантажів застосовують:

• стаціонарні механізми, що використовують при масових перевезеннях і стабільному вантажообігу, коли пункт навантаження та розвантаження переробляє велику кількість вантажів.

• пересувні навантажувально-розвантажувальні механізми, які застосовують при масових, але нерегулярних перевезеннях на пунктах з частковим вантажним обміном.

• механізми, що встановлені на рухомому складі, для перевезення штучних вантажів, і застосовуваних при малих вантажно-обігах.

Навантажувально-розвантажувальні механізми поділяють на безпосередньо навантажувальні (розвантажувальні) вантаж в автомобілі або причепи та транспортуючі ці вантажі на спеціальні пристрої, що поліпшують умови навантаження або розвантаження.

2.

Для навантажувально-розвантажувальних робіт можна визначити такі схеми механізації навантажувально-розвантажувальних робіт.

Схема І: Постійний вантажообіг між двома або декількома пунктами – пункти забезпечують стаціонарними перевантажувальними засобами, продуктивність яких відповідає пропускній спроможності пунктів.

Схема ІІ: Вантажообіг великий між постійними пунктами, але короткочасний – на пунктах навантаження та розвантаження встановлені пересувні механізми.

Схема ІІІ: Пункт навантаження (розвантаження) постійний з великим обсягом перевантажувальних робіт, пункт розвантаження (навантаження) міняється, але на кожний із пунктів прибуває достатня кількість вантажів – пункт навантаження (розвантаження) має стаціонарне обладнання, а на пунктах розвантаження (навантаження) встановлюють пересувне обладнання.

Схема ІV: Пункт навантаження постійний з великим обсягом робіт, пунктів розвантаження багато, вони міняються і на кожний з них прибуває незначна кількість вантажу – пункт навантаження має стаціонарне або пересувне обладнання, а на пунктах розвантаження обладнання нема і застосовують автомобілі-самоскиди або рухомий склад з розвантажувальним обладнанням.

Схема V: Пункти навантаження та розвантаження змінні або з дуже незначним вантажообігом – застосовують рухомий склад з навантажувально-розвантажувальним обладнанням.

3.

Всі навантажувально-розвантажувальні механізми можна поділити на два види:

• періодичної дії, коли навантаження або розвантаження виконується за один або декілька повторюючи циклів (крани, екскаватори, вилочні і ковшові навантажувачі і т. п.)

• безперервної дії, коли робочий орган під час навантаження або розвантаження діє безперервно (транспортери, елеватори, шнекові навантажувачі, пневматичні пристрої тощо.

Технічна продуктивність, тобто продуктивність при безперервному використанні в найбільш сприятливих умовах, для обладнання періодичної дії визначається співвідношенням вантажопідйомності q захватного органу до часу t одного повного робочого циклу

q

Wt = ------ т/год.

t

Кожний робочий цикл складається з декількох операцій, таких як: переміщення до вантажу, захват вантажу, підйом і переміщення вантажу, зниження вантажу і т. і.

Для механізмів безперервної дії технічна продуктивність визначається швидкістю робочого органу ν (м/сек.) і навантаженням q', що приходиться на 1 пог. м цього органу

Wt = 3600νq' т/год.

Дійсна (експлуатаційна) продуктивність навантажувально-розвантажувального обладнання залежить від умов його використання і перш за все від характеру перероблюваного вантажу та використання обладнання в часі

Wд = Wtγα,

де γ – коефіцієнт використання вантажопідйомності;

α – коефіцієнт використання в часі.

4.

Собівартість навантажувально-розвантажувальних робіт визначається сумою всіх витрат, пов’язаних з роботою механізмів і вантажників ∑Sнр, віднесеної до загальної кількості перевезених вантажів (Q) за цей же період

∑Sнр

Снр = -------- грн./т.

Q

Сума всіх витрат ∑Sнр складається із заробітної плати персоналу або вантажників, що обслуговують механізми (∑Sзп); витрат на паливо (електроенергію) і мастильні матеріали (∑Sп); витрат на технічне обслуговування і ремонт механізмів (∑Sр); амортизаційні відрахування - ∑Sа і накладні витрати ∑Sн.

Тоді собівартість навантажувально-розвантажувальних робіт на кожну перевезену тонну вантажу буде

∑Sзп + ∑Sп + ∑Sр + ∑Sа + ∑Sн

Cнр = --------------------------------------- грн./т.

Q