
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Павлоград
- •Лекція №2
- •Лекція № 4
- •Лекція № 5
- •Лекція № 6
- •Лекція №7
- •Лекція № 8
- •Лекція № 9
- •Лекція № 10
- •Лекція № 11
- •Особливості деяких типів доріг План
- •Штучні автомобільні споруди План
- •Лекція № 14
- •Лекція № 16
- •Лекція № 17
- •Лекція № 18
- •Безпека руху та облаштування доріг. План
- •Лекція № 19
- •Лекція № 20
- •Лекція № 27
- •Лекція № 28
- •Цикл транспортного процесу
- •Лекція № 29
- •Лекція № 21
- •Лекція № 22
- •Типова задача.
- •Лекція № 23
- •Задача.
- •Розв’язання.
- •Лекція № 24
- •Лекція № 25
- •Лекція № 26
- •Лекція № 27
- •Лекція № 28
- •Лекція № 29
- •Лекція № 30
- •Лекція № 31
- •Лекція № 32
- •Лекція № 33
- •Лекція № 34
- •Лекція № 35
- •Експлуатація вантажного автомобіля без подорожнього листа – заборонена!
- •Лекція № 36
- •Лекція № 37
- •Лекція № 38
- •Лекція № 39
- •Лекція № 40
- •Лекція № 41
- •Характеристики основних навалочних вантажів
- •Лекція № 42
- •Лекція № 43
- •Лекція № 44
- •Лекція № 45
- •Лекція № 46
- •Лекція № 47
- •Лекція № 48
- •Лекція № 49
- •Лекція № 50
- •Лекція № 51
- •Лекція № 52
- •Лекція № 53
- •Диспетчерська доповідь про виконання добового оперативного плану перевезень вантажів
- •Лекція № 54
- •Лекція № 55
- •Лекція № 56
- •Лекція № 57
- •Лекція № 58
- •Лекція № 59
- •Лекція № 60
- •Лекція № 61
- •Лекція № 62
- •Лекція № 63
- •Лекція № 64
- •Лекція № 65
- •8. Рекомендована література
Лекція № 27
Тема: Продуктивність рухомого складу.
План
1. Об’єм перевезень та вантажообіг.
2. Вплив часу в наряді, вантажопідйомності та коефіцієнта використання вантажопідйомності на продуктивність рухомого складу.
3. Залежність продуктивності від швидкості руху, коефіцієнта використання пробігу, часу простою під навантаженням та розвантаженням і відстані перевезення.
1.
Продуктивність рухомого складу вантажного автомобільного транспорту визначається двома взаємно-зв’язаними показниками: кількістю перевезеного вантажу, що називається об’ємом перевезення в тоннах ( Q ), та кількістю виконаної транспортної роботи, що називається вантажообігом в тонно-кілометрах ( Р )
При плануванні роботи рухомого складу продуктивність розраховують за формулами:
а) кількість перевезеного вантажу ( Q ) в тоннах:
одним автомобілем за одну їздку
Q = qγ;
одним автомобілем за z їздок
Q = qγz.
Якщо коефіцієнт використання вантажопідйомності ( γ ) має різну величину по їздкам, то
z
Q = ∑qγ
1
або
zQ = qγсz
парком рухомого складу Ае за z їздок
Q = Аеqγz.
Якщо показники ( q та γ ) мають різні значення по їздкам, то продуктивність визначається через середні величини
Q = Аеqγсz;
б) кількість виконаних тонно-кілометрів ( Р ):
одним автомобілем: - за одну їздку
Р = qγlїв;
- за z їздок
Р = qγlївz;
при різних значеннях показників ( γ та lїв ) по їздкам визначають
z
Р = ∑qγlїв
1
або
Р = qγдlївz;
парком рухомого складу Ае за z їздок
Р = Аеqγдlївz
або
Р = Аеqγсlпгz,
де, q - середня вантажопідйомність одиниці рухомого складу, т; γс; γд - коефіцієнти середньо статичного та середньо динамічного використання вантажопідйомності; lїв; lпв - середній пробіг з вантажем за їздку та середня відстань перевезення вантажу, км.
Для того, щоб врахувати вплив основних факторів на рівень продуктивності рухомого складу, підставимо значення z в формули продуктивності
Тнνтβqγ
Q
=
qγz
= ------------- , тонн;
lїв + νтβtнр
Tнνтβqγlїв
Р = qγlївz = --------------- , тонно-кілометри.
lїв + νтβtнр
Продуктивність одного автомобіля
Р = Lзагβqγд
або
Р = Lвqγд.
Використовуючи середні показники, розраховуємо продуктивність всього парку рухомого складу АТП за ( Д ) планових днів роботи:
Тнνт βqγс
Q = АсДαв ---------------, т;
lїв + νтβtнр
Tнνтβqγдlїв
Р = АсДαв ---------------, ткм
lїв + νтβtнр
або
Тнνтβqγсlпв
Р = АсДαв ---------------, ткм.
lїв + νтβtнр
При розрахунку продуктивності одиниці рухомого складу ( з метою виключення впливу часу роботи на лінії ) доцільно роботу визначати на автомобіле-годину
νтβqγс
Q = --------------, т/год;
lїв + νтβtнр
νтβqγдlїв
Р = --------------, ткм/год.
lїв + νтβtнр
2.
Проаналізувавши формули продуктивності, бачимо, що на продуктивність впливають сім основних техніко-експлуатаційних показників: час в наряді ( Тн ), вантажопідйомність ( q ), коефіцієнт використання вантажопідйомності ( γ ), технічна швидкість руху ( νт ), коефіцієнт використання пробігу ( β ), пробіг з вантажем за їздку ( lїв ) і час простою під навантаженням та розвантаженням ( tнр ).
Три показники ( час в наряді Тн, вантажопідйомність q та коефіцієнт використання вантажопідйомності γ) знаходяться чисельнику прямо пропорційно впливають на продуктивність. Графічне зображення такої залежності [ P = f(Tн); Р = f(q); P = f(γ) ] виражається прямою лінією, що проходить через початок координат.
В аналогічній залежності знаходиться і обсяг перевезення Q. Відрізняються прямі графіків між собою кутом нахилу, який залежить від пробігу автомобіля з вантажем.
3.
Такі показники, як технічна швидкість руху ( νт ), коефіцієнт використання пробігу ( β ) та пробіг з вантажем за їздку ( lїв ), знаходяться в чисельнику та знаменнику формули, тому, продуктивність не буде в прямій залежності від їх змін.
Графічні зображення залежностей P = f(νт); Р = f(β); P = f(lїв) може бути виражене сімейством гіпербол, що проходять через початок координат. Для об’єму перевезень Q та вантажообігу Р залежність від технічної швидкості νт і коефіцієнта використання пробігу β схожі між собою. Залежність обсягу перевезень та вантажообігу від пробігу з вантажем lїв прямо протилежна, бо в формулі об’єму перевезень в чисельнику відсутній показник пробігу lїв.
Вплив часу простою рухомого складу під навантаженням та розвантаженням tнр на продуктивність характеризується зниженням вантажообігу P і обсягу перевезення Q з підвищенням часу простою під навантаженням та розвантаженням tнр. Якщо показник ( tнр ) буде дорівнювати нулю, то продуктивність матиме своє максимальне значення, що дорівнює
Р = νтqγβ.
З аналізу залежності продуктивності рухомого складу від основних техніко-експлуатаційних показників видно, що продуктивність ніколи не буде залежати від змін тільки одного показника формули.