2.1 Класифікація рішень управління ризиками.

Рішення - центральна ланка будь-якого управління. Класифікація рішень поуправління ризиками дозволяє виділити характерні для них особливості,передбачити можливість зниження ризиків при прийнятті рішень.

По області прийняття можуть бути виділені геополітичні,зовнішньополітичні, внутрішньополітичні, економічні, фінансові,технологічні, конструкторські, експлуатаційні ризик-рішення. Ці типирішень перебувають у системному зв'язку і можуть впливати один на одного. За місцемв процесі управління ризиком можуть бути виділені рішення:

- ризик-цілепокладання з вибору цілей управління ризиком.  Це рішення, які в найменшій мірі можуть бути досліджені іформалізовані. Формальні методи синтезу цілей не розроблені;

- ризик-маркетингу з вибору способів (попередити, знизити,страхувати, поглинути) або інструментів (конструктивні,технологічні, фінансові і т.п) управління ризиком.

Ці рішення допускають формалізацію, зокрема, використанняфункціонально-логічних методів;

- ризик-менеджменту з підтримання балансу в трикутнику «люди --ресурси - що »в процесі досягнення поставлених ризик-цілей при обранихна етапі ризик-маркетингу інструменти управління ризиком.

Зниження ризику можливо:

1) на етапі планування операції або проектуваннязразків - введенням додаткових елементів і заходів;

2) на етапі прийняття рішень - використаннямвідповідних критеріїв оцінки ефективності рішення, наприклад,критеріїв Вальда ( «розраховуй на гірше») або Седвіджа  ( «Розраховуй на краще») або критерію, при якому показник ризикуобмежений за величиною (при цьому альтернативи, незадовольняють обмеження на ризик, не розглядаються);

3) на етапі виконання операції та експлуатації технічних систем --за допомогою суворого дотримання і контролю режимів експлуатації.

В рамках кожного з напрямків вжиті заходи будуть мати різневідношення ефективності (зменшити можливість неприпустимого збитку) довитратам на їх забезпечення. Ці заходи пов'язані з витратами і вимагають їхзбільшення при зростанні складності систем, тому в певних умовахекономічно може виявитися більш доцільно витрачати грошовікошти не на попередження або зниження ризику, а на відшкодуванняможливого збитку. В останньому випадку використовують механізм страхування.

Таким чином, якщо в процесі підготовки рішення буде з'ясовано, щозаходи щодо зниження ризику малоефективні і дороги одночасно, то можевиявитися економічно більш доцільно застрахувати свої дії. Прицьому ставиться завдання не запобігання, а відшкодування збитку.

Згідно з підходами в менеджменті можна виділити ризик-рішеннятрадиційного, системного, ситуаційного, соціально-етичного менеджменту.

За прогнозної ефективності в управлінні ризиками можна виділити:ординарні, синергічний і асінергіческіе варіанти рішень і систем.

Ординарні варіанти ризик-рішень - це такі варіанти рішень, прияких ефективність витрачання ресурсів на одиницю отриманого ефектупри управлінні ризиком відповідає нормам і нормативам, прийнятим дляданої галузі, виду діяльності.

синергічний варіанти ризик-рішень - це варіанти рішень, приприйнятті яких ефективність витрачання ресурсів при управлінні ризикамирізко зростає, то є ефект носить явно виражений непропорційнозростаючий характер.

синергічний рішення з'являються при розробці нових безпечнихтехнологій (у сільському господарстві - це нові види добрив і харчовихдобавок), пошуку та усунення або захисту найбільш вразливих місць,конструюванні оригінальних пристроїв та ін

Оскільки синергетичний ефект в управлінні ризиками в будь-якому випадку вЗрештою виражають у грошовій формі, то синергетичний ефект технологій,організації праці і т.п. виявляється у фінансовій сфері.

Асінергіческімі називають варіанти рішень, що не дозволяють отриматинормативний ефект від інвестованих в управління ризиками коштів. У числінайбільш частих причин таких рішень можна назвати: запізнювання привиконання рішення, відсутність необхідних ресурсів, відсутністьорганізації, мотивації, що породжуються рішеннями конфліктів та ін

За ступенем важливості обліку тимчасових обмежень на розробку, прийняттяі виконання ризик-рішень виділяють системи, що працюють в реальному масштабучасу-такі системи, в яких рішення приймаються і реалізуютьсядосить швидко, щоб контролювати і управляти об'єктом, в тому числі іпри виникненні нештатних ситуацій управління, прийняття кризовихрішень. Таке становище найбільш характерне для рослинницької галузісільського господарства, зокрема, при прийнятті рішень про початок сівби таприбирання при наявності відповідних природних умов і ресурсів.

Представляється можливим виділити з рішень в реальному масштабічасу «кризові рішення». Відомий переклад слова «криза» як «моментприйняття рішень ».

Кризовий рішенням називається рішення, яке приймається в момент,відповідний моменту переходу об'єкта управління в область некерованихабо неприпустимих станів.

Управління ризиками займає особливе місце в інвестиційних рішеннях.  Причини, які зумовлюють необхідність економічних інвестицій, - цеоновлення матеріально-технічної бази, нарощування обсягіввиробничої діяльності, освоєння нових видів діяльності. ДляРосійський АПК найбільш актуальним є оновлення і збільшенняматеріально-технічної бази. За останніми статистичними данимиоснащеність сільськогосподарською технікою в розрахунку на 100 га посівноїплощі в Росії в 12-15 разів нижче, ніж у західноєвропейських країнах.  Навантаження на трактори та іншу техніку перевищує нормативну. Таким чином,існує ще і ризик нестачі технічних засобів для збирання та обробкигрунту.

Для управління ризиками в процесі інвестиційної діяльності частовикористовується диверсифікація - розподіл інвестицій, а отже іризиків, між кількома об'єктами, для яких характерні різні засвоєї фізичної природи і часу прояви ризики. Можливіпросторова й тимчасова оптимізація розподілу інвестицій.

Просторова оптимізація розподілу інвестицій - це такаоптимізація, при якій загальна сума фінансових ресурсів на конкретнийперіод обмежена зверху. Є декілька взаємно незалежнихінвестиційних проектів, кожен з яких характеризується різними засвоєю природою, інтенсивності, часу прояви ризиками. Тимчасоваоптимізація розподілу інвестицій - це така оптимізація, при якійзагальна сума фінансових ресурсів, доступна для фінансування в запланованомуроці, обмежена зверху. Є декілька доступних незалежнихінвестиційних проектів, які не можуть бути реалізовані в запланованомуроці одночасно. Однак у наступному році, що залишилися проекти або їх частиниможуть бути реалізовані. Потрібно оптимально розподілити проекти по рокахз урахуванням ефективності інвестицій, наявних ресурсів, середніх зачасу ризиків.

Прийняття рішення інвестиційного характеру, як і будь-який інший видуправлінської діяльності, грунтується на використанні різнихформалізованих і неформалізованих методів.