Висновок.

Як видно з усього вищевикладеного, жанр давньогрецької і давньоримської культур не загинув разом з античною цивілізацією, але, не дивлячись на те, що висоти цього жанру до цих пір так і залишилися недосігаемимі для сучасників, він продовжує жити в нинішній час. Живе слово було і залишається найважливішим знаряддям християнської проповіді, ідеологічної та політичної боротьби сучасності. І саме риторична культура античності лежить в основі гуманітарної освіти Європи з часів Рененсанса аж до 18 століття. Не випадково в наші дні збережені тексти промов античних ораторів мають не лише історичний інтерес, а мають потужний вплив на події сучасності, зберігають величезну культурну цінність, будучи зразками переконливою логіки, натхненного почуття й істинно творчого стилю.

Список літератури

С.І. Радциг «Історія Давньогрецької літератури», м. Москва, з-під «Вища школа», 1969 р.;

М. Гаспарова, В. Борухович «Ораторське мистецтво стародавньої Греції», м. Москва, з-під «Художня література», 1985р.;

«Антична література», м. Москва, з-во «Просвіта», 1986 р.;

О.М. Тронский «Історія Античної літератури», м. Ленінград, Учпедгиз, 1946 р.

http://ua-referat.com