3.2 Опис вхідної інформації

…………………………………………

Таблиця 3.1 – Опис реквізитів вхідної інформації

Найменування реквізитів вхідних документів	Характеристика реквізитів
	Тип		Максимальна довжина
Код товару Назва товару Кількість товару Ціна приходу Ціна витрат Вид упаковки Код клієнта Назва клієнта Звертатися до Місто Адреса клієнта Номер телефону	лічильник текстовий числовий грошовий грошовий текстовий лічильник текстовий текстовий текстовий текстовий текстовий		100 50 8 8 8 25 100 50 50 25 50 25

Форма 3.1 – Форма вхідного документа “Склад”

Код товару_________

Назва товару_________

Кількість товару____________

Ціна приходу____________

Ціна витрат____________

Вид упаковки_____________

Форма 3.2 – Форма вхідного документа “Клієнти”

Код клієнта__________

Назва клієнта___________

Звертатися до____________________

Місто_______

Адреса клієнта___________________

Номер телефону____________

3.3 Опис вихідної інформації

До вихідної інформації стосовно даної задачі належать форми та звіти.

……………………………………………….

Перелік вихідної інформації наведено у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Вихідна інформація

Назва	Звіт	Форма
Нове замовлення	+	+
Надходження товару	+	+
Реалізація товару	+	+

Форма 3.1 Форма вихідного документа з замовленням товару

Звіт

Замовлення

Код замовлення	Им’я клієнта	Назва товару	Кількість товару

Форма 3.2 – Форма вихідного документа з надходженням товару

Звіт

Надходження

Код товару	Кількість товару	Ціна Надходження	Вартість	Код надходження	Дата надходження	Код постачальника

Форма 3.3 – Форма вихідного документа з реалізації товару

Код товару	Кількість товару	Ціна витрати	Код замовлення	Код клієнта	Кількіть замовлення		Вартість

3.4 Алгоритм проектування

………………………………………………

…………………………………

………………………

………………

Рисунок 1. - Алгоритм проектування

4 Проектування інформаційної моделі

4.1 Визначення концептуальної моделі

На етапі логічного проектування розробляється логічна структура БД, яка відповідає концептуальній моделі предметної області.

У першому наближенні процес „перетворення” ER-діаграми у реляційну схему досить прямолінійний:

• перетворити кожну множину сутностей у відношення з тим же набором атрибутів;

• замінити кожен зв’язок відношенням, атрибути якого є ключами множин сутностей, що з’єднуються цим зв’язком.

Реалізувати цей процес можливо, використовуючи апарат нормалізації відношень. Нормалізація схеми відношення виконується шляхом декомпозиції схеми. Під нормалізацією розуміють процес розбиття таблиці (для даної роботи – таблиця 1.1) на дві або більше, що володіють кращими властивостями при додаванні, зміні і видаленні даних. Остаточна мета нормалізації - отримання такого проекту БД, у якому кожен факт розташовується в одному місці, тобто виключена надмірність інформації. Кожна нормалізована таблиця автоматично вважається таблицею у першій нормальній формі, або скорочено 1НФ. Проте для побудови оптимальної бази даних бажано привести отримані таблиці до третьої нормальної форми, або 3НФ. Таку форму ще іноді називають формою Бойса-Кодда, або НФБК. Згідно визначення, таблиця перебуває у НФБК тоді і тільки тоді, коли будь-яка залежність між її стовпчиками зводиться до повної функціональної залежності від первинного ключа.

Рисунок 4.1- ER-діаграма…………………

На даталогічному етапі отриману інфологічну модель перетворюємо у опис схеми бази даних, послідовно виконуючи кроки:

1. Кожна проста сутність перетворюється у таблицю;

2. Кожен атрибут стає можливим стовпцем з тим же іменем;

3. Компоненти унікального ідентифікатора сутності перетворюються на первинний ключ таблиці;

4. Індекси створюються для первинного ключа і зовнішніх ключів.

У результаті виконання таких перетворень та процесу нормалізації отримуємо такі таблиці

………………………………………………..

Зв'язки між виявленими інформаційними об'єктами визначаються реальними відносинами між парами об'єктів, показаними в таблиці 4.1. При їх визначенні враховувалися зведення з опису предметної області і семантика інформаційних об’єктів.

Таблиця 4.1 - Зв'язки інформаційних об'єктів

Ключ зв'язку	Головний інформаційний об’єкт	Підлеглий інформаційний об’єкт	Тип відношення
Код постачальника Код прихода Код товару Код замовлення	Постачальник Прихід Склад Замовлення	Прихід Склад Замовлення Клієнти	1:Б 1:Б 1:Б 1:Б