1 Вступ

Бурхливий розвиток комп'ютерної техніки, в останні десятиліття, дозволив розробити і впровадити на багатьох пасажирських автовокзалах та автостанціях автоматизовані системи, призначені для оперативного контролю об'єкта диспетчеризації.

Розроблено досить багато різноманітних систем управління, що дозволяють автоматизувати певні функції при роботі з обраною предметною областю. Тут передбачається локальна, достатньо повна і значною мірою закінчена обробка інформації на різних рівнях ієрархії. У таких системах організовується передача від низу до верху тільки тієї частини інформації, у якій є потреба на верхніх рівнях. При цьому значна частина результатів обробки інформації і початкові дані повинні зберігатися у локальних банках даних.

Принципи створення будь-якого прикладного програмного забезпечення повинні бути загальними:

• системність.

• гнучкість.

• стійкість.

• ефективність.

Поняття “база даних” (далі - БД) є цілісним науковим поняттям інформатики, яке широко використовується в різних галузях практичної людської діяльності. Основним призначенням прикладного забезпечення можна вважати децентралізовану обробку інформації на робочих місцях, використання відповідних "своїх" баз даних при одночасній можливості входження в локальні мережі, а іноді і в глобальні обчислювальні мережі, що включають могутні комп’ютери.

2 Аналіз предметної області

2.1 Специфікація вимог користувачів підсистеми

Першим етапом при розробці будь-якої системи є вивчення, аналіз та дослідження предметної області, що становить об’єкт автоматизації. Для обраної теми курсової роботи таким об’єктом буде розклад руху автобусів, що, в свою чергу, пов’язаний з перевізниками, які мають свій парк автобусів та штат водіїв. Таким чином, серед складових об’єктів інформаційної системи можна виділити „Інформація про рейси”, „Перевізники”, „Автобуси”.

Ці звітності включають в себе наступні документи:

- постачальники;

- ………….

клієнти;

………

.

У своїй діяльності оперує наступними видами інформації:

- дані про кількість товару на складі;

- прихід і витрата товару на складі;

- дата замовлення товару;

- кількість замовлення товару;

- дата приходу товару;

- кількість надійшовшого товару;

- узагальнення та аналіз вище перелічених даних.

Під час роботи із даною автоматизованою системою керування, користувач має змогу вводити, редагувати, видаляти дані про кліентів, постачальників на склад, а також інформацію про них. Після того як вся інформація буде введена та відредагована, вона формується у необхідні користувачу звіти.

Дана програма надасть повний контроль над обліком продукції на складі машинобудівного заводу.

2.2 Документи, необхідні для вирішення задачі

Таблиця 2.1 Склад

Код товару	наименование товару	Количество товару	Цена прихода	Стоимость	Код прихода	Дата прихода	Код поставщика
ЯКЩО РОЗРИВ НА СТОРІНКІ!!!! Продовження таблиці 2.1
2	запчасти к насосам	27293	15,00грн	409395,00 грн	4	10.10.2010	2

3. Постановка задачі

3.1 Специфікація функціональних вимог

В сучасному світі, серед великої кількості технологій збереження інформації, велику перевагу мають бази даних, які в свою чергу мають невеликий розмір, порівняно з паперовими архівами. База даних (БД) - це впорядкований набір логічно взаємопов'язаних даних, що використовується спільно та призначений для задоволення інформаційних потреб користувачів. У технічному розумінні включно й система керування БД.

Основна задача курсового проекту це автоматизація обігу продукції на складі. У своїй діяльності склад оперує дуже великим та важливим об’ємом даних,а саме інформацією про постачальника, клієнтів, прихід та замовлення товару.

В програмі повинно бути три функціональні блоки:

- інформаційні форми;

- виконання операцій та запитів;

- формування потрібної звітності.

Відповідно до цих функціональних блоків формуємо перед собою:

- режим роботи користувача із різною інформацією та можливістю занесення та редагування в даних, а саме даних про надходження,продаж товару зі складу і т.д.;

- режим операцій та запитів над таблицями, що дозволяє користувачу проводити потрібні йому дії з даними;

- режим формування звітності, дає можливість організовувати оброблені дані в звіти. Яку з легкістю можна зберігати а також виводити на друк.

Інтерфейс має складатися з таких частин:

- головна форма, через яку можна за допомогою натискання відповідної кнопки перейти до потрібного розділу(до потрібної форми), таким чином визначити потрібний користувачу режим. А також при натисканні кнопки виходу, здійсниться вихід із програми;

- підлегла форма, тобто форма, на яку користувач має перейти із головного меню, задля подальшої роботи з програмою. На формах знаходиться певна інформація,з якою потрібно працювати користувачу. Він може обробляти дані: додавати нові,видаляти, редагувати попередні. Здійснювати різноманітні запити (такі як, пошук за певними критеріями, оновлення кількості товару, продаж товару за певний проміжок часу, видалення товару яких немає більш в наявності, перейменування товару).