Типи наголосу

Словесний	Логічний (смисловий)	Емфатичний (виразний)
Виділення в слові одного із складів за допомогою посилення голосу, зростання тривалості чи зміни висоти тону	Виділення в реченні підсилювальною інтонацією найважливішого за змістом слова	Наголос, за допомогою якого підкреслюється не смислове, а емоційне значення слова. Він здебільшого передається подовженням голосного звука чи поділом слова на склади.
Барвінок, юність, вечоровий, леліяти, навмання, берегиня.	Ми (а не хтось інший) відпочивали в Карпатах. Ми відпочивали (а не працювали) в Карпатах. Ми відпочивали в Карпатах (а не в якомусь іншому місці).	Ма-а-мо, не крайте мого серця.

Наголос завжди падає на голосний звук в складі, напр., чудо́во, бíгати, вече́ряти. Голосний звук і склад, на який падає наголос, називається наголошеним; усі інші голосні і склади - ненаголошеними (у слові вí-тер склад ві- наголошений).. Наголошений склад вимовляється з більшою силою, ніж усі інші. Наголошеними можуть бути різні за порядком склади (рíч-ка, пе-ре́-рва). Наголос може переміщуватися з однієї частини слова на іншу при зміні форми цього слова (нога́ - но́ги).

За допомогою наголосу іноді розрізняються лексичні значення слів (за́мок (будівля)- замо́к (механізм), му́ка (нестерпність) - мука́ (борошно), а́тлас (карта) - атла́с (тканина), біли́зна (спідній одяг) - білизна́ (побіління, хімічна речовина для відбілювання, хара́ктерний (з характером) - характе́рний (притаманний)) та їхні граматичні форми (стíни - називний відмінок множини і стіни́- родовий відмінок однини).

Більшість слів в українській мові має один наголос, але складні слова можуть мати два і навіть більше наголосів (бага́томільйо́нний).

Норми наголошення в сучасній українській літературній мові є нелегкими для засвоєння. Пояснюється це такими особливостями наголосу, як повсюдність і рухомість. Наголос в українській мові визначається як повсюдний, оскільки він може припадати у слові на будь-який склад (перший, другий, третій тощо), наприклад: поїзд, маркетинг, феномен, консорціум, комерсант, співіснування, само­вдосконалення. Така особливість, як рухомість, означає, що в формах того самого слова наголос може бути різним, як-от: гараж — гара­жа — у гаражі; гопак — гопака; брати — беремо, берете. Іноді на­віть та сама форма слова акцентується по-різному, наприклад фор­ма називного відмінка множини деяких іменників (векселі, але 2 век­селі, лікарі але 4 лікарі), форми родового й орудного відмінка однини числівника один (одного але всі до одного, один за одного, один одного; одним, але один за одним, один з одним, одні одних).

Складність засвоєння наголосу посилюється також тим, що у ба­гатьох словах наголос є нерухомим, тобто при змінюванні слова за відмінками, родами, числами, дієвідмінами наголос припадає на той самии склад: гривня — гривні, гривнями; лагодити — лагоджу, лаго­диш. У розмовній мові часто трапляються помилки, що виникають внаслідок змішування рухомого і нерухомого наголосу. Порушення норм наголошування іноді пояснюються впливом російської мови, наприклад у словах — бесіда, близький, верба, колесо, косий, кропива, кухонний, одинадцять (порівняйте з російськими словами беседа, близкий, верба, колесо, косой, крапива, кухонный, одиннадцать).

Іноді мовці неправильно виголошують прізвища та імена по батькові (Баран, Драбина, Дубина, Коваль, Кравець, Лопух, Співак, Лукич, Луківна, Кузьмович), географічні назви (Полтавщина), назви свят (Покрова, Великдень, Великодня) тощо.

Складність засвоєння норм наголошування не повинна спричи­нювати їх ігнорування, адже дотримання орфоепічних вимог є необ­хідною складовою загальної мовної культури людини.

Якщо виникають питання щодо правильності правильного наголошення слів, необхідно звертатися до Орфоепічного словника української мови (К., 2001).

Дослідження-диференціація

Вправа. Поставити наголос в однозвучних словах, визначити його функцію. У необхідності для з'ясування значення слів ско­ристатися тлумачним словником.

Виступав Богдан Петро і Михайленко Богдан,

зайшли Максименко Іван Максимович і Максимович Галина Іванівна;

випрасувана білизна, білизна снігу;

правило правопису, швець тримає правило;

виборна кампанія, виборна картопля;

людська шана, людське ставлення;

прошу поради, прошу заспокоїтись;

засіяли поле, засіяли зорі;

не зроблю помилки, неприємні помилки;

не вивчила байки, цікаві байки;

стояли біля деревця, садили деревця;

щодня приміряти, приміряти обнову зараз;

раптово розсипались черешні, по небу розсипались зорі;

викопану картоплю висипали на купу, висипали картоплю з мішка.

Дослідження-відновлення

Вправа. Поставте замість крапок (де потрібно) пропущені букви.

І варіант

Ро...жарений, сміє...ся, бе...журний, ро...шарування, прині...ши, не му...ся, не порі...ся, ...шити, б'є...ся, ...жін­кою, змиє...ься, бе...шумний, ро...шукати, ма...ч, ...жувати, зустріне…ся, на дорі...ці, покликан…я, безсмерт...я, повноліт…я, повніст...ю, весіл...я, навман...я, узбереж...я, вічніст...ю, роздоріж...я, па­порот…ю, дерт...ю, радіомовлен...я, засил...я, ател..є, безчест…я, ніч...ю, безліч...ю, шерст..ю, затвердін...я, дин...я.

ІІ варіант

У ложе...ці, кри...ці, кни...ці, Пара...чин, ...жиру, злі...ши, бе...шапки, мі…солдатами, ро…жеврітися, зупини...ся, на сте...ці, відчепи...ься, сподіває…­ся, згри...ши, ...шумом, бе...чинство, ...чищати, Іл...я, мудріст...ю, щаст...я, скрин...я, їдальн...я, лист...я, безліс…я, ріл...я, мід...ю, скатер...ю, пам'ят...ю, л...ється, постат...і, повінн…ю, засил...я, молод...ю, молодіст...ю, жовч...ю, рішел...є, у піднебес...і, подвір...я, радіст…ю, стат...я, стат…ей.

Розрізнювальний переклад

Вправа. Подані слова російської мови перекласти українською й поставити наголос.

І варіант

Болтать, босой, брала, висеть, верба, веретено, отчим, гнала, дрова, далеко, комбайнер, коромысло, крапива, кидать, кишка, колея, кремень, мягкий, ненависть, ненавидеть, новый, обруч, олень, простой, паралич, петля, распоясаться, ремень, решето, разведка, спала, слабый, старый, твердый, тонкий, широко, щавель.

ІІ варіант

Апостроф, приятель, страшный, смолчать, издательство, загадка, кроить, колесо, высоко, дощечка, загадочный, закат, молодежь, одиннадцать, попугай, ступень, товарищество, услуга, цыган, горошинка, задолго, засуха, иначе, индустрия, казахи, километр, красить, металлургия, партер, псевдоним, русло, статуя, толстый.

Дослідження-трансформація

Вправа. Утворіть від поданих слів прикметники (суфіксальним або префіксально-суфіксальним способом). Поясніть звукові зміни, які відбулися, й  написання утворених слів.

Тиждень, млость, пристрасть, ячмінь, користь, кореспондент, опо­нент, компост, кістка, форпост, капость, хвастатися, пеститися, виїздити, улестити, шелест, без ціни.

СХЕМА ЗВУКО-БУКВЕННОГО РОЗБОРУ СЛОВА

Застосування аналізу слова допомагає розкрити його внутрішню будову та організацію.

1. Записати слово.

2. Вказати у ньому кількість букв, кожну букву назвати.

3. Поділити слово на склади, кожному складу дати характеристику.

4. Записати слово фонетичною транскрипцією, дати характеристику кожному звуку. Якщо кількість звуків і букв не збігається, пояснити чому..

6. Проаналізувати слово з погляду фонетичних змін: вказати на можливість асиміляції, дисиміляції, чергування голосних та приголосних, спрощення в группах приголосних звуків, подовження.