1. Палеоліт на території сучасної України

Ранній палеоліт (від появи людини до 150 тис.років тому):Люди архантропи жили невеликими групами,що утворювали первісне стадо,що базувалося на основі кровно родинних стосунків; господарство було привласнюючим(збирання плодів,ягід,полювання на тварин).Знаряддя праці:ручне рубило,що стало універсальним інструментом. Поява кам»яних знарядь праці свідчило про зародження мислення,початок переходу до свідомої виробничої діяльності. Стоянки:с.Королеве(Закарпаття),м.Амвросіївка(Донбас),Лука-Врублевецька(Хмельниччина)Всього зо стоянок.

Середній палеоліт (150-35 тис р.тому)Відбулося похолодання.з»являються нові представники флори і фауни-мамонти,шерстисті носороги,північні олені. Збиральництво змінюється на полювання. Удосконалюються знаряддя праці: з»являються гостронаконечники,скребла. На зміну архантропу приходить неандерталець( невисокий,сутулий,велика голова,більший об»єм головного мозку).Починають виготовляти одяг зі шкіри будувати житла,добувати вогонь.200 стоянок:Кіїк-Коба то Холодний Грот в Криму,Антонівка на Донбасі,Молодово на Дністрі. Почали зароджуватися релігійні уявлення та вірування.

Пізній палеоліт(35-11 тис.років тому)завершується формування сучасного типу людини (кроманьйонець). Удосконалюються знаряддя праці:кам»яні різці,ножеподібні пластини,наконечники списів,гарпуни шила,голки. Колективне загінне полювання стало основним видом занять. На теренах України виокремилось 2 зони:пд.-сх(мисливці на бізонів),пн.-зх(мисливці на мамонтів). Вели осілий спосіб життя.Будували житла на берегах річок(землянки,напівземлянки).На зміну первісному стаду прийшла родова община. Рід-об»єднання кровних родичів. Стоянки 800:Радомишльська на Житомирщині,Межиріцька на Канівщині,Мізинська на Чернігівщині. Ендогамні статеві стосунки поступалися екзогамним. На основі родинних стосунків відбувалася консолідація родів у племена,формувалася племінна організація суспільства,внаслідок чого поступово склався родовий первіснообщинний лад. Формуються першооснови релігійної свідомості:тотемізм –в спільного предка,анімізм-віра в існування душі та духів;фетишизм-поклоніння предметам неживої природи.

2 Мезоліт (10-6 тис.Років тому)на території сучасної України

Закінчується льодовиковий період,клімат пом»якшав,що вплинуло на флору і фауну(вимирають мамонти,на зміну приходять дрібніші кабан,вовк,лисиця,бобер). Удосконалюються знаряддя праці на менші та ефективніші:сокира, тесло,ножі,кинджали,списи,лук і стріли. Багатолюдні мисливські колективи розпалися і на зміну їм прийшла індивідуалізація виробництва та споживання,зросла роль парної сім»ї. Починають активніше займатися рибальством. Головними об»єктами збиральництва були їстівні рослини та ягоди,а також раки,молюски. Стабільності існування людини в епоху мезоліту сприяло приручення диких тварин(собаки,свині).1000 відомих пам»яток:Мурзак-Коба та Фатьма-Коба в Криму ,Гребениківська-на Одещині,Журавська-на Чернігівщині.

3 Неоліт(6-4-тис.До н.Е.) і становлення аграрного суспільства на території сучасної України

Суть неолітичної революції: перехід від традиційного привласнюючого (мисливство,збиральництво, рибальство) до відтворюючого(землеробство і скотарство) Фахівці виділяють у межах Укріїни 2 культурно-господарські зони:пд.-зх-землеробсько-скотарська та пн.-сх-мисливсько-риболовецька. Пам»ятки неолітичної к-ри:Км»яна Могила(Мелітополь),с.Микільська Слобідка(Канівщина),с.Бондариха(Сіверський Дінець).Н.Р. сприяла злету людства до нової економіки,нового способу життя. Характерні ознаки неолітичної революції:1 Винайдення і поширення нових способів виготовлення знарядь праці,2.Виникнення нових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів.3.Перехід до осілого способу життя.4.Активне формування стад свійських тварин,використання їх як тяглової сили.5.Суттєві зрушення в демографічній сфері. Перехід до землеробства і скотарства сприяв помітним змінам в організації суспільного життя:зростанню ролі парної сім»ї,розквіту племінної організації суспільства. Зародилась селянська(землеробська)цивілізація,яка незабаром стала панівною в Європі.Її характерними рисами є:аграрна економіка;ручна праця;мінімальне споживання і простий побут;уповільнений темп життя;Органічне занурення в природу і залежність суспільного розвику від природно-кліматичних ритмів;природно-демографічна саморегуляція.

4 Енеоліт і бронзовий вік на території сучасної України.

Мідно-кам»яний вік був перехідним етапом від кам»яного періоду до епохи металу. Людство навчилося обробляти мідь-від холодного кування до плавлення та ливарства.Перехід від мотичного до ранніх форм орного з використанням тяглової сили бика сприяли зростанню продуктивності праці,пожвавленню примітивних обміну та торгівлі,розвитку майнової диференціації. Саме в неоліті починається перший великий суспільний поділ праці,в основі якого лежало виокремлення пастуших племен. Землероби тяжіють до осілості,винайшли рало,змайстрували стіл,склали піч,побудували великі укріпленні поселення,а скотарі,схильні до міграції,приручили коня,активно експлуатували колісний транспорт,удосконалювали зброю. Найяскравішою археологічною культурою доби енеоліту була трипільська(4-3 тис.до н.е.)1893 р.було виявлено В.Хвойкою пам»ятку цієї культури.Ареал поширення трип.к-ри:190 тис км², (терит. України,Молдови,Румунії) Теорії пох-ня трип.:1 мають автохтонне пох-ня і сформ.на грунтібуго-дністровської кул-ри(В.Даниленко,В.Маркевич),2. Другі вважають трип. прафракійцями,що прийшли з Нижнього Подунав»я і Балкан(О.Трубачов,Д. Телегін) 3 трип к-ра є наслідком взаємодії давніх автохтонних культур та неолітичних культур Балкано-Дунайського регіону(І.Черніков). Бронзовий вік (2-1тис.до н.е.)-суттєві зміни в господарському,політичному та культурному житті суспільства.Назву отримала від штучного металу-бронзи.в 15-9 ст.до н.е. було налагоджено місцеве виробництво металообробки(Донецький,Карпатсько-Дунайський регіон). У бронзовому віці на суспільний розвиток вплинули такі чинники:зміна клімат. умов,підвищення продуктивності знарядь праці,активізація міграційних процесів. Під впливом цих чинників поглиблюється спеціалізація в господарському житті.У цей час на території сучасної України сформувалися три етнокультурні зони,що суттєво відрізнялися-Степ(ямна,катакомбна,зрубна археологічні культури)-домінувало скотарство,знали культуру землеробства. Брак земель,складність обробки,жорсткі кліматичні умови змушували зосереджувати основну частину посівів у заплавах.,занепад скотарства.Лісостеп-землеробство,підсічно-вогняна модель обробітку земель(вирубування,випалювання),Несприятл.клімат умови не знали землеробства. Розвідки археологів засвідчили,що пд..Полісся є найдавнішим землеробськ.районом.Знайдено залишки дерев»яних плугів,доводиться використ.тяглової сили.Знаряддя праці:мотики,серпи. Культури:ячмінь,просо. Полісся-головна форма землеробства-підсічно-вогняна.Культури:зерна пшениці,полби,ячмінь,просо,льон.

5. Кочовики раннього залізного віку в Північному Причорномор’ї.

Кімерійці були першим етнічним утворенням на території України,про яке залишилася згадка в писемних джерелах(9-пер пол. 7ст.до н.е.)Вони займали значну терторію між Дністром і Доном,а також Кримський і Таманський півострови.Більшість вчених схиляється до думки,що вони є гілкою давньоіранського народу.Кімер. були першими на терит. Укр.,хто перейшов від осілого до кочового скотарства,а також першими,хто почав виплавляти з болотної руди залізо.Цей кочовий народ постійно перебуває в русі.Войовничі кіммерійці або обороняли свої пасовиська,або завойовували чужі.Здійснювали походи в Малу Азію,де успішно воювали з Ассирією,Лідією. Контакти з цими країнами сприяли державотворчим процесам у кіммерійському суспільстві.Однак, їм так і не вдалося утворити свою повноцінну державу,бо у 7 ст.до н.е. могутня хвиля скіфських племен витіснила кіммерійців з Причорномор»я.

Скіфи проникали на узбережжя Чорного моря декілька разів:спочатку вони мирно вживалися з кіммерійцями,але зростав тиск сусідніх кочових племен-массагетів і скіфи були вимушені активніше просуватися у глиб кіммерійських земель,витісняючи місцевий етнос.Скіфська навала докотилася аж до Сирії.Повернувшись із Передньої Азії,в причорноморські степи,утворили політично консолідоване об»єднання племен-Велику Скіфію -(проіснувала до 3 ст. до.н. е.).Розташовувалась в межиріччі Дунаю та Дону.Населення поділялося на мігруючі племена(скіфи-кочівники),що населяли степові райони на схід від Дніпра,та царські скіфи,що кочували узбережжям Азовського моря і Кримом)та осілі племена:скіфи-землероби(Лівобережжя);скіфи-орачі(на захід від Дніпра).Скіфи-кочівники та царські скіжи займалися скотарством та воєнними походами,а скіфи-орачі-зарнове землеробство.Підвпливом торгово-економічних,військових і політичних відносин процес класоутворень завершився і патріархально-родовий скіфський племінний союз перетворився на рабовласницьку державу на чолі з царем.Скіфське військо було одним з найсильніших.Цьому сприяли ідеально пристосована для війни структура суспільства та найдосконаліше озброєння.Найбільного розквіту Скіфія досягла в 4 ст.до н.е. під час правління царя Атеяв 339 р.до н.е. між Скіфією і Македонією спалахнула війна,де загинув Атей,скіфи зазнали поразки.3 ст до н.е.-період занепаду скіфської держави.2 ст до н.е.період піднесення,коли Мала скіфія взяла під контроль Ольвію і вела успішну боротьбу з грецькими містами.Скіфи створили самобутню культуру:кургани(Чортомлик,Солоха,Товста Могила),»скіфська тріада»-тип зброї.На поч. 3.ст.н.е.припиняє своє існування.

Сармати -іраномовне плем»я,що витіснило скіфів на Кримський півострів. Їм не вдалося утворити подібно скіфам власну повноцінну державу.»Сармат» походить від іранського «саоромат» і означає підперезаний мечем.Існуюсь згадки про цей народ у працях Плінія.Войовничі та агресивні сарматські племена просувалися в західному напрямку кількома хвилями.Їх очолювали у різний час різні племінні об»єднання.Сарматське суспільство перебувало на перехідному етапі від родоплемінних відносин до ранньокласових.Особливістб сармат.суспільного ладу було існування пережитків матріархату.Жінки цього народу відрізнялися войовничим характером.Сарматська культура була близькою до скіфської.У військовій справі сармати випередили скіфів.Сарматська кіннота,вдягнута в залізні панцирі,озброєнна довгими списами та мечами,що атакувала ворога зімкнутим клином,за свідченням Тацита,не могло витримати жодне військо.