Література

1. Rowling J. K. From Mr. Darcy to Harry Potter by way of Lolita [Electronic resource] / J. K. Rowling. – Regime to access : http://www.accio-quote.org/articles/2000/0500-heraldsun-rowling.html.

Ганна Волченко,

3 курс Інституту філології та соціальних комунікацій

Наук. керівник: О.Б. Червенко, ст. викладач (БДПУ)

Особливості говору болгар с. Вячеславка (приморський р-н, запорізька обл.) в україномовному контексті

На території Північного Приазов`я у Приазовському, Приморському та Бердянському районах Запорізької області існують болгарські села.

Дослідженням болгарських говорів України займались

видатні вчені М.С.Державіна та С.Б.Бернштейн. Лексика болгарських говірок України представлені І.А. Стояновим у дисертаційному дослідженні “Болгарська мова в Україні: проблема функціонування і розвитку лексики” [1].

Продовження систематизованого дослідження діалектів, зокрема, вивчення особливостей болгарської діалектології в Україні є перспективним.

Під час проходження діалектологічної практики у 2011 році нами було проведено інтерв`ю з п`ятьма жителями села Вячеславка Приморського району, Запорізької області методом випадкового відбору.

Мета роботи – представити фонетичні та лексичні особливості болгарської мови у даному селі.

У репликах болгар с. Вячеславка нами були відмічені наступні фонетичні особливості:

а) елізія приголосної в на початку слова: сичките замість всичките;

б) елізія приголосної х на початку слова: ляб, ора, замість хляб, хора;

Лексичний аналіз мови відзначив наступне:

1. Словник вячеславівців сформований на основі болгарської лексики, у якому представлені такі основні тематичні групи:

а) слова на позначення предметів побутового вжитку: ткацки станок, ткани, прешки, преді, плаченца.

б) слова, які називають тварин: куза, кон, магаре, куче, таралеж, овци;

в) назви традиційних страв: милина, сушка, тиквинек, ругувачки, сишни, узвар;

г) назви рослин: грах, картофи, тиква, лук, муркови, зеле;

д) слова на позначення родинної термінології: баба, дядо, вуйчо, зет, зълва;

ж) слова, які означають частини приміщення та двору: креват, кладенец, градина;

з) слова, які називають одяг та взуття: риза, рокла, чорапи, калоши, църули;

Отже, говір болгар села Вячеславка розвивається у ситуації мовних контактів. Але, не дивлячись на вплив зовнішніх факторів, болгари зберігають свою рідну мову.

Література

1. Стоянов І. А. Болгарська мова в Україні: проблема функціонуваня і розвитку лексики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : 10.02.03 “Слов’янські мови”. Київ, 1995. – 46 с.

Олександр Врубель,

4 курс Інституту філології та соціальних комунікацій

Наук. керівник: Н. В. Володіна, к.пед.н., доцент (БДПУ)

Способи актуалізації концепту “щастя/glück”

Поняття “мовна картина світу” все частіше привертає увагу сучасних лінгвістів, які вивчають зв’язок між мовою та мисленням, а, отже, і зв’язок між суб’єктом та його сприйняттям світу. Втілення у мові результатів інформації про об’єктивний світ відбувається у концептах.

Проблемі концептуального аналізу присвячено на сьогодні чимало праць вчених багатьох країн: Ю. С. Степанов [3, с. 32], А. Вежбицька [2, с. 161-165], А. П. Бабушкін [1, c. 1-104] та ін.

Об’єктом нашої розвідки є національні мовні картини світу німецької та української мов.

Предметом дослідження є концепт “щастя/Glück” у концептуальних картинах зазначених мов на матеріалі фразеологічних одиниць, які віддзеркалюють загальнолюдські пріоритети й водночас фіксують національно зумовлені ціннісні уявлення народу про світ і своє буття у ньому.

Мета нашої роботи полягає у вивченні способів формування концепту “щастя” у німецькомовній картині світу. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:

1) скласти фрагмент концептуальної та мовної німецької картини світу;

2) описати способи вербалізації концепту “щастя/Glück” у німецькій мові;

3) порівняти концепти у німецькій та українській мовах.

Джерелом дослідження стали дані тлумачних та фразеологічних словників німецької та української мов, вивчення яких дає можливість виявити фразеологічні одиниці, які використовуються на позначення концепту “щастя”, його універсальні та національно-культурні риси.

Проблема щастя займала людей ще з античності. У силу своєї етнокультурной специфічності концепт цей одержує неоднакове трактування в контекстах різних культур. Наш науковий інтерес сконцентрований на його реалізації в німецькій мові.

Концепт “щастя” не є універсальним для всіх культур людства, але має безпосередній відбиток соціальної коннотації, що впливає на виховання й соціалізацію, а це, у свою чергу, впливає на систему подань про світ. Слово “щастя” тлумачиться як сприйняття суб'єктом об'єктивної реальності, його участь в сприйнятті довкілля, де суб'єкт є творцем власного буття.

Вибірка німецьких та українських фразеологізмів із різноманітних джерел спонукали до розподілу їх за тематичною класифікацією на групи. Згідно із синонімічними рядами, зазначеними у словниках Г. П. Циганенко, М. Фасмера, Е. Агріколи, Л. Е. Біновича та М. М. Грішина, К. О. Паффен, Х. Кюппера, І. С. Олійника, М. М. Сидоренка було утворено 16 тематичних груп фразеологічних одиниць із концептом “щастя/Glück”.

1) Почуття, сприйняття навколишнього середовища, стан найвищого задоволення життям: in Glück machen; колись і на нас сонечко гляне; буде і на нашій вулиці свято.

2) Успіх: mehr Glück als Verstand haben; Schwein haben; в апогеї слави.

3) Удача: ihm läuft das Glück nach; віддячити сторицею; віддавати перевагу.

4) Вміння: der Glückschuss; Aller Anfang ist schwer; добрий початок – половина справи.

5) Частина: Glückssträhne haben; для милого друга і коня із плуга.

6) Участь: in den Glückstopf gegriffen haben; із щирим серцем.

7) Сімейне щастя: das Familienglück; щастя – доленька; землі під собою не чути.

8) Уява про щасливу людину: der Glückspilz; давати серцю волю, давати піти.

9) Виграш у лотереї: die Glücksbombe erhalten.

10) Готовність до невдачі: Glück im Unglück; der Pechvogel; коли б не нещастя, не було б і щастя.

11) Характеристика людини: die Glücksfee; der Glücksvogel; кожний молодець на свій взірець.

12) Спорт: ein weises Glück (Wintersport).

13) Побажання: man wünschte sich gegenseitig Glück; Hals und Beinbruch; щасливої дороги; щасти Вам;

14) Частина словосполучення: zum Glück stellte sich heraus; щастя усміхається.

15) Прислів’я: Scherben bringen Glück; Glück und Glas, wie leicht bricht das!; Щасливі на години не зважають.