Література

1. Андреева Т. А. Психология семьи / Т. А. Андреева, И. Ю. Авидон. СПб. : Речь, 2010. – 384с.

Каріна Чонгова,

2 курс Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв

Науковий керівник: канд. психол. наук, доцент Т. П. Малихіна

Вплив класичної музики на психоемоційний стан людини

Музика – це феноменальне явище. Її взаємозв’язок з людиною приголомшений. Мелодійні звуки творять дива – в людині прокидається душа, змінюється стан, настрій. Музика – господиня наших емоцій. Емоції, навіть, перемагають фізичний біль. Лікувальне застосування музики має багатовікову історію. В найдавніших свідоцтвах й документа, що дійшли до нас, музика виступає лікувальним засобом.

Ще з часів античності цим питанням займалися Платон, Аристотель, Піндар, Страбон, Архілох, Аристофан, Гесіод, Вергилій та і ін. Дослідження саме психоемоційного стану людини під впливом мізики проводили такі дослідники сучасності: І. М. Гринькова, Н. Н. Захарова, В. М. Авдєєва, А. Х. Дейнеко, І. М. Біленька та інші.

Метою дослідження є визначення впливу класичної музики на стан людини, виявлення змін в емоційному стані людини, в процесі прослуховування різноманітної музики.

Сутність дослідження полягає в розкритті наступних понять. Психічні стани – мінливі стани людини, які описують у термінах психології , як правило, емоційно насичені, виникають під впливом життєвих обставин, стану здоров'я, ряду інших факторів. Психічні стани, як й інші явища, існують у вигляді переживань, ідей в свідомості людини та в тій частині психіки, яку називають несвідоме. Це означає, що їх неможливо сприйняти за допомогою органів відчуттів та дослідити методами природничих наук.

Серед психічних станів згадуються емоції, увага, тривожність, установки, задоволення, незадоволення, апатія, натхнення, ейфорія, бадьорість,втома та інші. Що стосується емоцій, то тут можна наголосити на тому, що емоційна сфера є найбільш чуттєва до дії екстремальних та пошкоджуючих факторів. Емоційний апарат першим включається в стресову реакцію. Унаслідок цього активуються функціональні системи та їх специфічне ендокринне забезпечення. Емоції є складними реакціями організму, основою яких є комплексні безумовні та умовні зв'язки не тільки екстеро-, але й інтероцептивного походження. Навіть якщо емоція не проявляється зовні, вона все одно розвивається, розповсюджуючись у напрямку внутрішніх органів.[3]

Дослідження ряду авторів показують, що музика впливає на ЦНС. Так, Н. Н. Захарова й В. М. Авдєєв досліджували функціональні зміни в ЦНС при сприйнятті музики, здійснюючи запис електроенцефалограм у досліджуваних з одночасною реєстрацією шкірно-гальванічних реакцій. Виявлені дані свідчили про зміну потоку збудження в кортико-таламічних і кортико-лімбічних колах. Більш глибокі позитивні емоції при прослуховуванні певних музичних творів супроводжувалися змінами ЕЕГ, що свідчать про велику активність кори головного мозку, частішанням серцевих скорочень і подиху [2].

Дослідниця І. М. Гриньова виявила, що прослуховування неголосної мелодійної музики в спортивному темпі справляло на хворих седативний вплив, на ЕЕГ фіксувалося зменшення в спектрі альфа-ритму або помітне збільшення його індексу, збільшення амплітуди альфа-ритму й зниження амплітуди швидких коливань. Музика має властивість впливати на настрій, створювати його. Всі музикальні твори можна поділити на активізуючі, тонізуючі й заспокійливі. Сприймання музики тісно пов’язано з розмовними процесами, іншими словами, потребує уваги, спостережливості [2].

Теоретичний аналіз уможливив наступний висновок: класична музика здійснює вплив на психоемоційний стан людини. На сучасному етапі розвитку наука далеко просунулася в дослідженні впливу музичних творів на особистость, розвиток її тіла й внутрішніх органів. Найбільший інтерес викликає використання музичного мистецтва в психотерапевтичній роботі, що отримало назву музикотерапія. У основі цього лікувально-профілактичного напряму лежить використання різноманітних методів, що діють музикою або співом, вибір яких робиться лікарем для конкретно поставлених задач.

Саме комплексний, гармонізуючий вплив музики на людину дозволяє говорити про перспективу використання даного напрямку в лікувально-профілактичній системі.