6.3. Характеристика графічних методів аналізу беззбитковості, маржинального доходу, прибутку
Графічне зображення будь-яких взаємозв'язків безумовно є більш наоч-ним, ніж їх математичний опис у вигляді формул і дозволяє покращити розу-міння характеру залежностей, що аналізуються. При підготовці графіків, які ха-рактеризують взаємозалежність „витрати – обсяг діяльності – прибуток” обо-в‘язково слід враховувати наступні аспекти: 1) інколи точку беззбитковості до-речно визначити за допомогою формул ще до побудови графіка; 2) якщо не має інформації про максимальний обсяг реалізації, то в якості „робочого” обсягу для проведення розрахунків доречно обрати будь-який достатньо високий обсяг діяльності, який перевищував би точку беззбитковості. Це дозволить окреслити можливий діапазон запасу міцності.
Оскільки аналіз „витрати – обсяг діяльності – прибуток” охоплює різно-манітні зв'язки, то для їх відображення застосовують декілька графіків:
графік беззбитковості;
графік маржинального доходу;
графік прибутку.
Призначення та порядок формування графіків розглянемо за допомогою наступного прикладу: ціна продажу одиниці продукції підприємства „А” дорів-нює 100 грн., а змінні на одиницю – 60 грн. Загальні постійні витрати склада-ють 20000 грн. За таких умов точка беззбитковості підприємства становитиме 500 од. (20000 / (100 – 60)), або 50000 грн (500 × 100).
Графік беззбитковості демонструє рівень постійних та змінних витрат і величину доходу від продажу за різних обсягів діяльності підприємства та від-повідно динаміку зміни величини прибутку. За допомогою цього графіку мож-на одержати повне уявлення про залежність між доходами й витратами госпо-дарюючого суб'єкта. Для його формування необхідно послідовно відобразити три лінії: 1) лінію постійних витрат, що наноситься паралельно горизонтальній осі; 2) лінію загальних витрат, яка створюється шляхом додавання до величини постійних витрат змінної складової (будується з початку координат з викорис-танням ще одного значення обсягу діяльності); 3) лінію доходу від реалізації, яка також формується за допомогою двох значень обсягу діяльності.
Слід зазначити, що обсяг діяльності на горизонтальній осі звичайно ві-дображають у натуральних вимірниках (метрах, тонах, літрах тощо). Це необ-хідно для того, щоб уникнути впливу цінових змін на оцінку доходів та витрат. Відображення обсягу діяльності за допомогою грошової одиниці може спричи-нити ситуацію коли графіки різних звітних періодів показуватимуть не взаємо-зв'язок між витратами й обсягом, а тенденцію зростання виручки і витрат внас-лідок дії інфляції. Графік беззбитковості наведено на рис. 6.3.
500
Рис 6.4. Графік беззбитковості
Лінія доходу від реалізації та лінія загальних витрат перетинаються в точці беззбитковості. За всіх значень обсягу діяльності праворуч від точки без-збитковості підприємство отримує прибуток, оскільки лінія доходу перевищує лінію загальних витрат. Будь-який обсяг діяльності, менший за поріг рентабель-ності, приносить збитки внаслідок розташування ліній загальних витрат вище за лінію доходу. Перевагою цього графіка є той факт, що він характеризує ди-наміку витрат і виручки за різних обсягів реалізації. Його недолік – це немож-ливість безпосередньо показати значення змінних витрат, маржинального дохо-ду й прибутку за різних обсягів діяльності. Наприклад, величина фінансового результату визначатиметься довжиною вертикального відрізку між лініями до-ходу від реалізації та загальних витрат.
Слід підкреслити, що при визначенні порогу рентабельності за реальних функцій виручки та витрат можна одержати дві точки беззбитковості (див. рис. 6.1). Більше того, поведінка витрат і доходів може виявитися настільки склад-ною, що призведе до виникнення багатьох точок беззбитковості.
Графік маржинального доходу – один із способів аналізу беззбитковості, який забезпечує можливість виявити динаміку приросту прибутку підприєм-ства, тотожного приросту маржинального доходу.
Рис. 6.5. Графік маржинального доходу
Для побудови графіка маржинального доходу спочатку відображають лі-нію змінних витрат, потім – паралельно до неї лінію загальних витрат і, нарешті, лінію доходу від реалізації. При цьому маржинальний дохід визначається верти-кальною відстанню між лініями виручки від реалізації та змінних виітрат. Даний графік дозволяє здійснити аналіз динаміки приросту прибутку підприємства, то-тожний приросту маржинального доходу. Швидкість такого приросту характери-зується величиною коефіцієнта маржинального доходу, тобто кутом між лініями виручки й змінними витратами. Як видно з рис. 6.5, загальний маржинальний до-хід збільшується прямопропорційно обсягу продажу.
Інколи в економічній літературі зустрічається посилання на спрощений графік маржинального доходу), який представлено на рис. 6.6.
Даний графік містить лише дві лінії: лінію маржинального доходу, що дозволяє визначити його величину для різних обсягів реалізації, та лінію пос-тійних витрат. При цьому точка беззбитковості розташована на перетині зазна-чених ліній, але її значення можна встановити лише в кількісному виразі. По-рівняно з традиційним графіком маржинального доходу спрощений графік має такі переваги: по-перше, він є простішим та зрозумілішим, оскільки чітко пока-зує залежність величини загального маржинального доходу від зміни обсягу ді-яльності; по-друге, цей графік дає можливість наочно продемонструвати сут-ність порогу рентабельності: точка беззбитковості виникає тоді, коли маржи-нальний дохід дорівнює постійним витратам, а перевищення цієї точки сприяє виникненню у підприємства прибутку. Проте графіки маржинального доходу, як і графік беззбитковості не дозволяють прямо визначити величину прибутку.
Рис. 6.6. Спрощений графік маржинального доходу
Графік прибутку показує очікуваний зв'язок між загальною сумою вит-рат та виручкою за різних обсягів продажу. Він складається лише з однієї лінії – лінії прибутку, що будується на підставі значень прибутку за двох обсягів діяль-ності. Як видно з рис. 6.7, точка беззбитковості знаходиться на перетині лінії прибутку з горизонтальною віссю координат. У цій точці маржинальний дохід дорівнює величині постійних витрат. Праворуч від точки беззбитковості мар-жинальний дохід перевищує постійні витрати і формує прибуток. На графіку прибутку коефіцієнт маржинального доходу являє собою кут лінії прибутку. Чим більший даний коефіцієнт, тим ближче до початку координат буде розта-шована точка беззбитковості.
Графік прибутку можна сформувати як у цілому по підприємству, так і для окремих підрозділів підприємства або навіть видів продукції. Його зручно застосовувати для здійснення аналізу чутливості, тобто за його допомогою мож-на визначити, як впливатимуть на рентабельність продукції чотири основні види змін параметрів діяльності підприємства – зменшення змінних витрат на одини-цю продукції; скорочення загальних постійних витрат; збільшення ціни; зрос-тання обсягів діяльності. Відповідно, представлений графік часто називають гра-фіком рентабельності.
Рис. 6.7. Графік прибутку